Виховання органiзованостi молодших школярiв на уроках фiзичноi культури
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
гматичнi. Термiнологiчний масив, що характеризуСФ найзначнiшi особистiснi якостi як позитивного, так i негативного характеру охоплюСФ 544 термiни.
Д.Б. Эльконин, займаючись вивченням ефективностi виховного процесу, вiдзначив наступнi якостi, якi характеризують вихованiсть особистостi: патрiотизм, колективiзм, товариськiсть, iнтернацiоналiзм, пошана до старших, доброта, гуманнiсть, чеснiсть, працьовитiсть, добросовiсне вiдношення до працi, активнiсть, смiливiсть, сила волi, самокритичнiсть, скромнiсть, вiдповiдальнiсть, принциповiсть, цiлеспрямованiсть, ощадливiсть, диiиплiнованiсть, стараннiсть, допитливiсть, любов до прекрасного, прагнення бути сильним, спритним, загартованим, прагнення до фiзичноi досконалостi [62].
М.РЖ. Шилова в своiй мiнiмальнiй дiагностичнiй програмi вивчення рiвнiв вихованостi школярiв видiляСФ наступнi якостi: патрiотизм, стараннiсть, вiдповiдальнiсть, диiиплiнованiсть, iнiцiативнiсть, ощадливiсть, акуратнiсть, самокритичнiсть, органiзованiсть [61].
Через цiлiснiсть людськоi особистостi, СФднiсть ii свiдомостi, вiдношення i поведiнки тАЮвидiленнятАЭ або тАЮiгноруваннятАЭ якоi-небудь особистоi якостi не може не бути умовним. Разом з тим, в сучасних умовах перед освiтою висуваються принципово новi духовно-етичнi i соцiально-економiчнi вимоги, постають новi завдання виховання сучасного поколiння. Це, перш за все, формування нових життСФвих установок особистоѽого поколiння. Це, перш за все, формування нових життСФвих установок особистостi, здатноi самостiйно ухвалювати вiдповiдальнi рiшення в ситуацii вибору.
На думку В.А. Аверина, тАЮактивнiсть особистостi виявляСФться в тому, як вона перетворюСФ обставини, направляСФ хiд життя, формуСФ життСФву позицiю. Динамiка життя людини перестаСФ бути випадковим чергуванням подiй, вона починаСФ залежати вiд своСФi активностi, вiд здатностi органiзувати i надати подiям бажаного напряму" [2]. Тобто, органiзованiсть, що стала стiйкою якiстю, дозволяСФ особистостi легко справлятися з вимогами навколишньоi дiйсностi, що постають перед нею, погоджувати цi вимоги iз власними бажаннями, звiльняючи себе вiд зовнiшнього, примусового контролю, перевiрок. Органiзованiсть виникаСФ там, де iснуСФ довiра до особистостi. Там, де довiри немаСФ, органiзованими можна назвати лише окремi форми поведiнки людини, окремi дii, окремi вчинки. В цьому випадку органiзованiсть не стаСФ якiстю особистостi [2].
Особистiсть не просто змiнюСФться впродовж життСФвого шляху, не тiльки проходить рiзнi вiковi етапи, а як субСФкт життя виступаСФ як ii органiзатор. Тому тАЮчим менше людина продумуСФ, осмислюСФ своСФ життя, чим менше вона прагне органiзувати його хiд, визначити його основний напрям, тим бiльше, як правило, ii життя стаСФ наслiдувальним, а тому схожим на життя iнших людей, стандартним" [7].
Людину, яка не вмiСФ обдумувати своi вчинки i дii, розраховувати сили i час, чекаСФ невдале життя. Народ завжди надавав велике значення сформованостi, наявностi таких якостей. Саме про це мовиться в прислiвях i приказках рiзних народiв: тАЮКраще день подумати, нiж цiлий тиждень даремно трудитися" (фiнське); тАЮСила, що не знаСФ мети, - мати лiнiтАЭ (африканське); тАЮПлани на рiк складай навеснi, плани на день - вранцiтАЭ (китайське); тАЮСтараннiсть - мати благополуччятАЭ (японське); тАЮГотове те готово, та зроблено нетямущотАЭ (росiйське) [8].
Представники науки також звертали увагу на виховання якостей особистостi, що допомагають людинi справлятися з вимогами дiйсностi.
Я.А. Коменський у тАЮВеликiй дидактицi" пiдкреслював значення точного порядку у всьому: тАЮПорядок - душа речей"; звертав увагу на важливiсть умiння володiти собою, керуватися розумом, а не поривами.
Джон Локк розумiв мудрiсть тАЮу загальноприйнятому сенсi" як тАЮумiле i передбачливе ведення своiх справ на цьому свiтi. Все, що можна зробити в цьому напрямi в перiод незрiлого вiку, - це - ... привчити iх до правди i щиростi, до пiдпорядкування розуму i, наскiльки можливо, до обдумування своiх вчинкiв".
В. А. Петровский велику роль вiдводив вправлянню дiтей в етичних вчинках, що вимагають з iхнього боку витримки, рiшучостi i умiння долати своi бажання в iмя досягнення етичноi мети [52].
Володимир Мономах звертав увагу на необхiднiсть вироблення у дiтей старанностi i чемностi.
На основi староруських джерел, i Домострою, перш за все, типовий тАЮпортреттАЭ людини того часу бачиться наступним: вiн - тАЮсамовладдя", тобто своСФю волею здiйснюСФ вчинки, якi ведуть до добра або зла. Саме тАЮдiяння" визначають оцiнку людськоi особистостi. Людина зобовязана умiти володiти собою. Потрiбно, щоб людина була загартованою, мала сильне тiло, володiла хоробрiстю, витримкою, самовладанням. Не менше значення надавалося умiнню поводитися, не втрачати контроль над своСФю поведiнкою.
Н.Ф. Добрынин, мiркуючи про змiст слова тАЮвиховання", звертала увагу на важливiсть i кориснiсть виховання тАЮлюбовi до порядку" [33].
Росiйський фiлософ i педагог П.М. Юркевич говорив про необхiднiсть привчання вихованця тАЮскладати собi план занять на певний перiод часу, наприклад один день, i який рiвномiрно вмiщаСФ у собi всi види дiй i станiв, якими повинен бути наповненим цей частАЭ.
У першi роки Радянськоi влади органiзованiсть розглядалася у звязку з органiзаторською дiяльнiстю, органiзаторськими i органiзацiйними умiннями i здiбностями. Органiзованiсть привертала до себе особливу увагу у звязку з проблемою дитячого вожачества, з одного боку, управлiння i керiвництва пiдприСФмствами - з iншою.
Завдання, якi поставленi перед школою сьогоднiшньоi доби, ор