Виховання органiзованостi молодших школярiв на уроках фiзичноi культури
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
? всiх, або принаймнi бiльшостi, перерахованих критерiiв. Рiч у тому, що у разi використання тiльки одного з них тАЮувагатАЭ загадковим чином зникаСФ або, в усякому разi, зникаСФ упевненiсть, що мова йде про увагу i саме про неi. Подiбний висновок ми знаходимо вже в роботах дуже проникливого дослiдника кiнця XIX ст. Н.Н. Ланге. Пiддаючи критицi тенденцiю того часу розглядати тАЮрозумовий моноiдеiзмтАЭ як СФдиний показник уваги, вiн помiчаСФ, що на пiдставi цiСФi ознаки до уваги довелося б вiднести, наприклад, патологiчнi стани тАЮidea fixeтАЭ. Щоб уникнути подiбних розходжень, вказана ознака зумовлюСФ, на думку Н.Н. Ланге, доповнення виявлення реакцii органiзму i констатацiю полiпшення сприйняття (тАЮзовнiшнiй" i тАЮпродуктивний" критерii - див. вище). Аналогiчним чином багато авторiв починаючи з Г. Гельмгольца та В. Вундта вiдзначали недостатнiсть ознаки зовнiшнiх реакцiй або установки органiв чуття для уваги (як добре вiдомо, тАЮпильна" фiксацiя очей далеко ще не означаСФ зосередженостi уваги). З тiСФю ж упевненiстю можна вiдзначити недостатнiсть одного тiльки продуктивного критерiю: якщо дiя здiйснюСФться безпомилково i безперебiйно, це може бути наслiдком як дуже уважноi роботи, так i автоматизацii дii, що супроводжуСФться, як вiдомо, ослабленням уваги i навiть повним вiдключенням вiд нього свiдомого контролю.
Увага - це найважливiша якiсть, яка характеризуСФ процес вiдбору потрiбноi iнформацii i вiдкидання зайвоi. Рiч у тому, що в людський мозок щомитi надходять тисячi сигналiв iз зовнiшнього свiту. Якби не iснувало уваги (своСФрiдного фiльтру), то наш мозок не змiг би уникнути перевантаження [42, 49, 56].
Увага характеризуСФться певними властивостями: обСФмом, стiйкiстю, концентрацiСФю, вибiрковiстю, розподiлом i довiльнiстю. Порушення кожноi з перерахованих властивостей приводить до вiдхилень в поведiнцi i дiяльностi дитини.
Маленький обСФм уваги - це неможливiсть концентруватися одночасно на декiлькох предметах, утримувати iх в думцi.
Недостатня концентрацiя i стiйкiсть уваги - дитинi важко довго зберiгати увагу, не вiдволiкаючись i не послаблюючи ii.
Недостатня вибiрковiсть уваги - дитина не може концентруватися саме на тiй частинi матерiалу, яка необхiдна для вирiшення поставленого завдання.
Погано розвинене перемикання уваги - дитинi важко перемикатися з виконання одного виду дiяльностi на iнший. Наприклад, якщо ви спочатку перевiряли, як ваш школяр зробив домашнСФ завдання з математики, а потiм, заразом, вирiшили проекзаменувати його з украiнськоi мови, то вiн не зможе вам добре вiдповiсти. Дитина допустить багато помилок, хоча i знаСФ правильнi вiдповiдi. Просто iй важко швидко перемкнутися з одного виду завдань (математичних) на iнший (з украiнськоi мови).
Погано розвинена здатнiсть розподiлу уваги - невмiння ефективно (без помилок) виконувати одночасно декiлька завдань.
Недостатня довiльнiсть уваги - дитинi важко зосереджувати увагу, коли це потрiбно.
Подiбнi недолiки не можуть бути усуненi тАЮфрагментарними вправами на увагу" в процесi занять з дитиною i вимагають, як показують дослiдження, для iхнього подолання спецiально органiзованоi роботи.
Навчання вимагаСФ, щоб дiти були уважнi. К.Д. Ушинський назвав увагу тАЮкомiрками", якi вмiщують всi враження вiд оточуючого свiту. Привчити дiтей бути уважними завжди було важливим завданням педагогiчного процесу. Це привело до того, що виховання уваги iнодi неправомiрно видiлялося в самостiйне завдання, iзольоване вiд засвоСФння знань i умiнь.
Психологовi постiйно доводиться чути скарги вчителiв i батькiв на неуважнiсть, незiбранiсть дiтей даного вiку. Найчастiше таку характеристику отримують дiти 6-7 рокiв, тобто першокласники. РЗхня увага дiйсно СФ ще слабо органiзованою, маСФ невеликий обСФм, погано розподiлюваною, нестiйкою, що багато в чому пояснюСФться недостатньою зрiлiстю нейрофiзiологiчних механiзмiв, що забезпечують процеси уваги [12, 35].
Впродовж молодшого шкiльного вiку в розвитку уваги вiдбуваються iстотнi змiни, йде iнтенсивний розвиток всiх його властивостей: особливо рiзко (у 2,1 рази) збiльшуСФться обСФм уваги, пiдвищуСФться ii стiйкiсть, розвиваються навички перемикання i розподiлу. До 9-10-рiчного вiку дiти стають здатними достатньо довго зберiгати i виконувати довiльно задану програму дiй.
Добре розвиненi властивостi уваги i ii органiзованiсть СФ чинниками, що безпосередньо визначають успiшнiсть навчання в молодшому шкiльному вiцi. Як правило, успiшнi школярi мають кращi показники розвитку уваги. При цьому спецiальнi дослiдження показують, що рiзнi властивостi уваги мають неоднаковий тАЮвнесок" в успiшнiсть навчання з рiзних шкiльних предметiв. Так, при вивченнi математики провiдна роль належить обСФму уваги; успiшнiсть засвоСФння украiнськоi мови повязана з точнiстю розподiлу уваги, а навчання читанню - iз стiйкiстю уваги. Таким чином, напрошуСФться природний висновок: розвиваючи рiзнi властивостi уваги, можна пiдвищити успiшнiсть школярiв з рiзних навчальних предметiв.
Складнiсть, за словами О.Ю. РДрмолаСФва, полягаСФ в тому, що рiзнi властивостi уваги пiддаються розвитку в неоднаковому ступенi. Найменш схильний до впливу обСФм уваги, вiн iндивiдуальний, в той же час властивостi розподiлу i стiйкостi можна i потрiбно тренувати, щоб запобiгти iх стихiйному розвитку [14].
Успiшнiсть тренування уваги значною мiрою визначаСФться також iндивiдуально-типологiчними особливостями. Встановлено, що рiзнi поСФднання властивостей нервовоi системи можуть сприят