Виховання органiзованостi молодших школярiв на уроках фiзичноi культури
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
и або, навпаки, перешкоджати оптимальному розвитку характеристик уваги. Зокрема, люди з сильною i рухомою нервовою системою мають стiйку, легко розподiлювану увагу. Для осiб з iнертною i слабкою нервовою системою характернiша нестiйка, погано розподiлювана увага. При поСФднаннi iнертностi i сили показники стiйкостi пiдвищуються, властивостi перемикання i розподiлу досягають середньоi ефективностi [45]. Таким чином, необхiдно враховувати, що iндивiдуально-типологiчнi особливостi кожноi конкретноi дитини дозволяють тренувати ii увагу лише в певних межах.
Проте вiдносний слабкий розвиток властивостей уваги не СФ чинником фатальноi неуважностi, оскiльки вирiшальна роль в успiшному здiйсненнi будь-якоi дiяльностi належить органiзованостi уваги, тобто навику тАЮсвоСФчасного, адекватного i ефективного застосування властивостей уваги в процесi виконання рiзноi дiяльностi". тАЮРЖ при обСФктивно слабких властивостях уваги учень може непогано нею володiти. Проте в цих випадках... управлiння зводиться головним чином до постiйно поновлюваних зусиль пiдтримувати свою увагу, яка розсiюСФться, на належному рiвнi, а також до бiльш менш успiшного самоконтролю.
РЖншою за своСФю суттю повинна бути органiзованiсть уваги дiтей з добре розвиненими ii властивостями. Головне, що вiдрiзняСФ таких учнiв - це умiння пристосовувати свою увагу до специфiки виконуваного завдання, гнучко оперуючи окремими властивостями уваги. РЗх рiвний високий розвиток дозволяСФ активiзувати ту або iншу властивiсть залежно вiд конкретних особливостей ситуацiiтАЭ [59].
1.6 Роль фiзичних вправ у процесi виховання органiзованостi дiтей молодшого шкiльного вiку
Вiтчизняною та свiтовою наукою накопичено великий досвiд, який пiдтверджуСФ необхiднiсть систематичних занять фiзичними вправами для полiпшення здоровя, пiдвищення специфiчноi та неспецифiчноi його стiйкостi i працездатностi, органiзованостi [51]. При цьому здоровя слiд розглядати як широке соцiально-бiологiчне поняття, яке включаСФ не тiльки нормальну структуру i функцiю рiзних органiв i систем, а й рiвень розвитку функцiональних резервiв, дiапазон компенсаторно-пристосувальних реакцiй, що й визначаСФ успiшну адаптацiю органiзму до рiзних умов зовнiшнього середовища.
Е.С. Вiльчковський [3] вказуСФ, що фiзичний розвиток пiдростаючих поколiнь вiдбуваСФться й без фiзичного виховання. Однак, тiльки за допомогою занять фiзичними вправами, iз врахуванням анатомо-фiзiологiчних та психiчних особливостей дитини можна досягнути всебiчного розвитку всiх форм та функцiй органiзму.
В органiзмi весь час вiдбуваються процеси обмiну речовин та енергii. Пiд час руху дитини вони посилюються. Чим рiзноманiтнiша рухова дiяльнiсть, тим досконалiша будова органiзму живоi iстоти [3].
РЖ.А. Аршавський [2] вказуСФ, що необхiднiсть руховоi активностi яскраво обТСрунтовуСФться твердженням видатного росiйського фiзiолога РЖ.М. ССФченова, який зазначав, що вся нескiнченна рiзноманiтнiсть зовнiшнiх проявiв мозковоi дiяльностi зводиться остаточно лише до одного явища - мязового руху.
Пiд час занять фiзичними вправами процес формування нових рухiв полiпшуСФться i водночас збагачуСФться запас рiзноманiтних рухових навичок дитини. За таких умов новi спортивнi, побутовi та iншi рухи формуються значно легше. В окремих випадках досить кiлька разiв повторити новий рух для того, щоб вiн став досконалим за координацiСФю i автоматизувався.
При правильному чергуваннi мязовоi працi й вiдпочинку, поповнення затрачених речовин здiйснюСФться з деяким перевищенням, тобто пiдвищуються робочi можливостi мяза. Завдяки мязовiй роботi кiстковий апарат дитини набуваСФ бiльшоi механiчноi мiцностi: збiльшуСФться маса кiстковоi речовини (кiстки стають бiльш масивними), змiнюСФться ii структура. Кiстки стають також еластичнiшими. ЗбiльшуСФться товщина й змiцнюСФться будова звязок, сухожилля суглобних сумок i фаiiй, якi стають мiцнiшими та еластичнiшими [35].
РЖснуСФ тiсний звязок мiж дiяльнiстю мязiв i функцiональною активнiстю внутрiшнiх органiв. Змiни в дiяльностi серця, легенiв, нирок та iнших органiв починають виявлятись ще пiд час пiдготовки до виконання рухiв. У ходi iхнього виконання сигнали, що надходять вiд мязiв, пристосовують дiяльнiсть внутрiшнiх органiв до потреб у киснi та продуктах живлення. ВстановлюСФться повноцiнна координацiя в роботi мязiв i внутрiшнiх органiв та пiдвищуСФться iхня працездатнiсть [1, 7].
Найбiльш виразно реагують на мязову дiяльнiсть серцево-судинна та дихальна системи. Перша перебудовуСФ свою роботу й, пристосовуючись до значних навантажень, починаСФ працювати набагато економнiше не тiльки пiд час мязовоi працi, а й в станi спокою. Рiзнi види мязових навантажень впливають на легеневу вентиляцiю, поглинання кровю кисню з повiтря й видiлення вуглекислоти з легенiв. Розширення та стиснення грудноi клiтки, що ритмiчно чергуються й забезпечують дихання, здiйснюються скелетними мязами. РЖнодi вдих i видих можуть не збiгатися з розширенням i звуженням грудноi клiтки, що викликано тим чи iншим рухом або вправою. У такому випадку легенева вентиляцiя вiдбуваСФться за рахунок поверхневого дихання. За таких умов газообмiн у легенях неповноцiнний [44].
У процесi занять фiзичними вправами зростаСФ сила дихальних мязiв. УдосконалюСФться газообмiн у легенях i тканинах. Великого значення пiд час занять набуваСФ свiдоме узгодження рухiв з диханням. При цьому швидше формуСФтьс?/p>