Виховання органiзованостi молодших школярiв на уроках фiзичноi культури
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
?оказують, що окостенiння iх скелету ще далеке до завершення, до того ж воно проходить нерiвномiрно [5]. Молодi кiстки ростуть в довжину за рахунок хрящiв, розмiщених мiж iх кiнцями i тiлом. До моменту закiнчення росту кiсток хрящi замiняються кiстковою тканиною. За перiод росту в кiстках дитини кiлькiсть води зменшуСФться, а кiлькiсть мiнеральних речовин збiльшуСФться. Вмiст органiчних речовин при цьому зменшуСФться [3,7,35].
До 9-11 рокiв закiнчуСФться окостенiння фаланг пальцiв рук. Рiзноманiтна рухова активнiсть пальцiв, зокрема гра на музичних iнструментах, затримуСФ окостенiння пальцiв та приводить до iх видовження. До 10-13 рокiв закiнчуСФться окостенiння запястя i пястя. Помiрнi i доступнi рухи кистями рук сприяють iх розвитку [5, 19]. Хребет у молодших школярiв дуже гнучкий i рухливий. Це обумовлено тим, що вiн мiстить ще багато хрящовоi тканини. У дiтей цього вiку проходить окостенiння дiафiзiв - тiл хребта, а пiфiзарнi пластинки - кiнчики хребта - ще не оформилися i складають суцiльну хрящову масу мiж хребцями [3,7]. Недостатньо розвиненими в цьому вiцi СФ також безiменнi кiстки тазу, якi до 7-8 рокiв складаються з трьох самостiйних кiсток, що зСФднанi широкими прошарками хряща [65]. У дiвчаток хрящi тазу особливо iнтенсивно розвиваються з 8 до 10 рокiв.
Зазначенi особливостi розвитку скелета дiтей молодшого шкiльного вiку необхiдно враховувати пiд час планування i проведення процесу фiзичного виховання. Як стверджують фахiвцi [35], рiзнi поштовхи пiд час приземлення з великоi висоти, нерiвномiрне навантаження на ноги можуть викликати змiщення кiсток тазу i неправильне iх зростання. Крiм того, великi фiзичнi навантаження можуть призвести до формування плоскостопостi у дiтей.
Розвиток мязовоi системи в значнiй мiрi залежить вiд ii консолiдацii з вищою нервовою дiяльнiстю. До 8-10 рокiв показники функцiональноi зрiлостi нервово-мязового апарату, такi як збудливiсть i лабiльнiсть, наближаються до рiвня дорослих, а показники хронаксii у дiтей 8-10 рокiв можуть бути навiть меншi, нiж у дорослих [18, 19]. Завдяки цим особливостям, у дiтей молодшого шкiльного вiку спостерiгаСФться пiдвищена здатнiсть до засвоСФння рухових актiв, повязаних зi складною координацiСФю. Цьому також сприяСФ висока пластичнiсть пiвкуль головного мозку i збiльшення площi синаптичних контактiв рухових нервiв з мязовими волокнами, що особливо iнтенсивно проходить в 7-8-рiчному вiцi. Крiм того, вивченню технiчно складних форм рухiв сприяСФ iнтенсивний розвиток просторовоi орiСФнтацii через пiдвищення пропрiоцептивноi чутливостi та покращання аналiзу тактильно-кiнестезичних сигналiв. Результати дослiджень показали, що вiд 7 до 12 рокiв полiпшення просторовоi орiСФнтацii СФ статистично вiрогiдним [36].
У дiтей 7-10 рокiв спостерiгаСФться найiнтенсивнiший розвиток функцii динамiчноi рiвноваги. Так, до 10 рокiв середньорiчна величина вiдхилення вiд прямоi зменшуСФться на 10,2 см, а пiсля 10 рокiв - лише на 3,7 см [37].
Удосконалення центральних механiзмiв органiзацii довiльних рухiв дозволяСФ дiтям 6-7 рокiв точно вiдтворювати рухи як в просторi, так i в часi, а в дiтей 9-10 рокiв органiзацiя точних рухiв схожа на iх органiзацiю в дорослих. У той же час, точнiсть вiдтворення мязового напруження через iррадiацiю i надмiрну збудливiсть у дiтей молодшого шкiльного вiку невелика [35]. Полiпшення просторовоi точностi пiд час метання у горизонтальну цiль спостерiгаСФться у дiтей 7-8 та 9-10-рiчного вiку [36].
Покращання iнервацii мязових волокон, яке спостерiгаСФться у молодшому шкiльному вiцi, створюСФ передумови для зростання мязовоi сили [19]. На вiдмiну вiд мязiв дорослих, мязи у дiтей прикрiплюються до кiсток далi вiд осi обертання суглобiв. Тому в дiтей скорочення проходить з меншою втратою сил, нiж у дорослих.
Мязи у дiтей розвиваються нерiвномiрно. Ранiше розвиваються крупнi мязи, якi забезпечують великi за амплiтудою рухи. У дiтей 7-8 рокiв краще розвиненi мязи тулуба, нiж кiнцiвок. Розвиток сили мязiв-згиначiв через iх постiйне тонiчне напруження, яке викликаСФ сила тяжiння, випереджаСФ розвиток сили мязiв-розгиначiв [45].
Дослiдження [35] показали, що в дiтей 7-9 рокiв порiвняно низькi показники мязовоi системи. Розвиток сили в цей перiод слiд розглядати, перш за все, як основу для розвитку швидкостi та загальноi витривалостi. Дiти цього вiку бiльш пристосованi до короткочасних швидкiсно-силових вправ динамiчного характеру. Силовi статичнi вправи викликають у них швидку втому. Крiм того, слiд уникати вправ з максимальним напруженням i граничним за обсягом навантаженням [35].
Сприятливi морфологiчнi i функцiональнi передумови для розвитку сили створюються в 8-10 рокiв [7]. Встановлено, що розвиток рiзних мязових груп проходить нерiвномiрно та iндивiдуально. У перiод з 8 до 9 рокiв спостерiгаСФться найбiльший прирiст сили згиначiв кистi та передплiччя, розгиначiв передплiччя i литкових мязiв. У перiод з 9 до 11 рокiв прирiст сили цих мязiв триваСФ, але поступово зменшуСФться. Сила розгиначiв тулуба швидко зростаСФ тiльки пiсля 9 рокiв [37, 49].
Крiм власне силових здiбностей, у дiтей молодшого шкiльного вiку необхiдно розвивати швидкiсно-силовi, якi у цьому вiцi демонструють найбiльшi темпи приросту. Дуже високi темпи приросту швидкiсно-силових якостей в 9-10 рiчному вiцi спостерiгаються у хлопчикiв, дещо меншi - у дiвчаток [37].
Молодший шкiльний вiк вiдзначаСФться поступальними, але нерiвномiрними змiнами вибуховоi сили, вiрогiдний прирiст якоi зафiксовано у дiв?/p>