Удосконалення стратегiчного управлiння дiяльнiстю пiдприСФмства

Дипломная работа - Менеджмент

Другие дипломы по предмету Менеджмент

, що й досi домiнуСФ i лишаСФться ефективним стратегiчне мислення. Щоб визначити характернi ознаки стратегiчного мислення, потрiбно усвiдомити, що таке мислення взагалi.

Мислення узагальнене та опосередковане пiзнання свiту у процесi практичноi та теоретичноi дiяльностi iндивiда, засiб творчостi особистостi.

Мислення СФ предметом не лише психологii, а й iнших наук (фiлософii, соцiологii, фiзiологii, iнформатики). Останнiми роками дослiдження процесу мислення в теорii прийняття управлiнських рiшень посiдаСФ чiльне мiiе, оскiльки у процесi мислення людина здобуваСФ новi знання, будуСФ узагальнений образ свiту та окремих його складових i визначаСФ перспективи iх розвитку.

Мислення як таке СФ опосередкованим вiдображенням дiйсностi, оскiльки базуСФться на наявних знаннях, умiннях i навичках. З розвитком науки i практики, оволодiваючи все новими знаннями та навичками, людина поступово переходить до вищих форм мислення (творчого, наукового, економiчного, стратегiчного тощо).

Основною характеристикою стратегiчного мислення СФ усвiдомлення мети розвитку пiдприСФмства та способiв ii досягнення. Воно базуСФться на твердженнi про необхiднiсть спостереження за зовнiшнiм i внутрiшнiм середовищем (для визначення мети та способiв досягнення), формування стратегiй та рiшень, що з них випливають, а також налагодження такоi дiяльностi, яка дасть змогу забезпечити iх здiйснення.

Коли деяка особа намагаСФться зясувати ситуацiю, в якiй опинилося пiдприСФмство або його пiдсистема ii стратегiчне мислення починаСФться, з визначення проблем, для розвязання яких iй необхiдно здобути i застосувати новi для себе знання та дii, з оцiнювання наслiдкiв рiзних варiантiв рiшень (або iх вiдсутностi). Оцiнка можливостей вирiшення проблем, вибiр методiв та iнструментiв залежить вiд цiлей, якi iснують та формуються в органiзацii (на пiдприСФмствi), а також вiд ступеня пiдготовленостi та типу мислення конкретного фахiвця.

Враховуючи рiзноманiтнiсть пiдприСФмств, необхiднiсть вибору найбiльш ефективного шляху iх розвитку, можна стверджувати, що минулi знання та досвiд, так званi готовi рецепти для кожного конкретного випадку знайти зазвичай неможливо. Тiльки стратегiчне мислення, яке спрямоване на пошук i створення нових знань, може допомогти в цьому.

Стратегiчне мислення можна схарактеризувати такими загальними ознаками: цiлеспрямованiсть та перспективнiсть; наукова орiСФнтацiя, iнновацiйнiсть та творчiсть; реалiстичнiсть, здоровий глузд та конструктивнiсть, системнiсть та масштабнiсть, гнучкiсть та самостiйнiсть.

Менеджери процвiтаючих органiзацiй орiСФнтуються на стратегiчне мислення, яке передбачаСФ вивчення потреб споживачiв, нових можливостей i загроз, конкурентних позицiй, вважаючи це такою самою звичною дiяльнiстю, як i аналiз та оцiнювання ситуацii всерединi пiдприСФмства. Стратегiчне мислення базуСФться на усвiдомленнi насамперед керiвниками та всiм персоналом власноi вiдповiдальностi за довгострокове iснування та розвиток пiдприСФмства, необхiдностi вiдповiдного управлiння цим процесом i забезпечення орiСФнтацii всiх видiв дiяльностi на створення та пiдвищення конкурентоспроможностi, фiнансового успiху впродовж тривалого перiоду.

Стратегiчне мислення управлiнського персоналу будь-якого пiдприСФмства вiдбито в поняттi стратегiчний рiвень пiдприСФмства [52].

Стратегiчний рiвень пiдприСФмства (або органiзацii) визначаСФться готовнiстю до встановлення ефективних звязкiв усерединi та за межами пiдприСФмства (органiзацii), щоб забезпечити своСФ довгострокове успiшне iснування. На вiдмiну вiд звичних категорiй, таких як технiчний, органiзацiйний, соцiальний рiвень, стратегiчний рiвень визначаСФться вiдповiдним рiвнем усiх пiдсистем пiдприСФмства у взаСФмозвязку з елементами зовнiшнього середовища, що пiдтримують та пiдсилюють нагромаджений потенцiал пiдприСФмства, створюючи його конкурентнi переваги. Високий стратегiчний рiвень дозволяСФ вести конкурентну боротьбу за провiдну позицiю в галузi, а низький даСФ пiдстави приймати рiшення про перепрофiлювання i навiть про закриття пiдприСФмства. Чим вищий стратегiчний рiвень, тим ширше поле можливостей стратегiчних рiшень, але водночас i тим бiльше вимог висуваСФться до керiвникiв пiдприСФмств стосовно iхньоi готовностi використовувати та пiдтримувати стратегiчний рiвень органiзацii на належному рiвнi.

Стратегiчний рiвень пiдприСФмства (органiзацii) це рiвень його готовностi до ефективних дiй у середовищi його функцiонування завдяки розробцi та реалiзацii обТСрунтованих стратегiчних рiшень, що враховують можливостi та обмеження розвитку цього пiдприСФмства.

Наявнiсть стратегiчного мислення даСФ змогу створити стратегiчно орiСФнтоване пiдприСФмство. Стратегiчно орiСФнтоване пiдприСФмство це пiдприСФмство, де стратегiчне мислення СФ основною, принциповою засадою в дiяльностi персоналу пiдприСФмства, i насамперед вищого його керiвництва, де iснуСФ (формуСФться) система стратегiчного управлiння; застосовуСФться рацiональний процес стратегiчного планування, який допомагаСФ розробляти й використовувати iнтегровану систему стратегiчних планiв, причому поточна, повсякденна дiяльнiсть пiдпорядкована досягненню стратегiчних орiСФнтирiв, тобто йдеться про стратегiчну поведiнку органiзацii та персоналу. Таке пiдприСФмство маСФ доволi суттСФвi конкурентнi переваги порiвняно з нестратегiчними.

Роздiл 2. Аналiз стратегiчних факторiв зовнiшнього середовища в