Удосконалення стратегiчного управлiння дiяльнiстю пiдприСФмства
Дипломная работа - Менеджмент
Другие дипломы по предмету Менеджмент
?ноi реалiзацii обраного стратегiчного набору необхiдно, щоб органiзацiя функцiонувала вiдповiдно до вибраноi концепцii управлiння.
Стратегiчне управлiння - це реалiзацiя концепцii, в якiй поСФднуються цiльовий та iнтегральний пiдходи до дiяльностi органiзацii, що даСФ можливiсть встановлювати цiлi розвитку, порiвнювати iх з наявними можливостями (потенцiалом) органiзацii та приводити iх у вiдповiднiсть шляхом розробки та реалiзацii системи стратегiй (стратегiчного набору). Концепцiя стратегiчного управлiння лежить в основi стратегiчного мислення i знаходить вираз у характерних рисах ii застосування.
Характернi риси системи стратегiчного управлiння певноi органiзацii залежать вiд взаСФмодii таких чинникiв:
галузевоi приналежностi;
розмiрiв органiзацii (залежно вiд галузевих особливостей);
типу виробництва, рiвня спецiалiзацii, концентрацii та кооперацii;
характерних рис виробничого потенцiалу;
наявностi (вiдсутностi) науково-технiчного потенцiалу;
рiвня управлiння;
рiвня квалiфiкацii персоналу тощо.
Рiзнi пiдходи до побудови системи стратегiчного управлiння потребують чiткого уявлення про переваги цього явища в дiяльностi окремих пiдприСФмств. Американський фахiвець РЖ. Ансофф, наприклад, розглядаСФ такi варiанти побудови стратегiчного управлiння: управлiння за допомогою вибору стратегiчних позицiй, управлiння ранжируванням стратегiчних задач, управлiння на основi врахування слабких сигналiв, управлiння в умовах стратегiчних несподiванок [14].
Реалiзацiя концепцii стратегiчного управлiння органiзацiСФю можлива лише тодi, коли органiзацiя СФ стратегiчно орiСФнтованою. Стратегiчно орiСФнтована органiзацiя - це така органiзацiя, в якiй персонал маСФ стратегiчне мислення, застосовуСФться система стратегiчного планування, що даСФ змогу розробляти та використовувати iнтегровану систему стратегiчних планiв, i поточна, повсякденна дiяльнiсть, пiдпорядкована досягненню поставлених стратегiчних цiлей.
До переваг стратегiчно орiСФнтованих органiзацiй вiдносять:
Зменшення до мiнiмуму негативних наслiдкiв змiн, що вiдбуваються, а також факторiв невизначеностi майбутнього.
Можливiсть враховувати обСФктивнi (зовнiшнi та внутрiшнi) фактори, що формують змiни, зосередитись на вивченнi цих факторiв; сформувати вiдповiднi iнформацiйнi банки.
Можливiсть отримати необхiдну базу для прийняття стратегiчних i тактичних рiшень.
Полегшити роботу по забезпеченню довго- та короткостроковоi ефективностi та прибутковостi.
Можливiсть зробити органiзацiю бiльш керованою, оскiльки за наявностi системи стратегiчних планiв СФ змога порiвнювати досягнутi результати з поставленими цiлями, конкретизованими у виглядi планових завдань.
Можливiсть встановлення системи стимулювання для розвитку гнучкостi та пристосованостi органiзацii та окремих ii пiдсистем до змiн.
Забезпечення динамiчностi змiн через прискорення практичних дiй щодо реалiзацii стратегiчних планiв на основi вiдповiдноi системи регулювання, контролю та аналiзу.
Створення виробничого потенцiалу та системи зовнiшнiх звязкiв, що СФ сприйнятливими до змiн i дають можливiсть досягти майбутнiх цiлей.
Реалiзацiя зазначених принципiв даСФ змогу побудувати обгрунтовану послiдовнiсть дiй щодо реалiзацii концепцii та формування системи стратегiчного управлiння.
Вiтчизняним органiзацiям останнi кiлька рокiв критичну ситуацiю створюють динамiка ринку, що важко прогнозуСФться, безлiч нових директивних рiшень i законодавчих актiв, танучi внутрiшнi ресурси i зростання агресивностi зовнiшнього середовища, особливо у фiнансовiй сферi. В цих умовах велике значення вiдводиться вдалому застосовуванню в практику пiдприСФмств РЖдей i технологiй стратегiчного управлiння розвитком.
Для досягнення успiху необхiдне не тiльки знання теоретичних засад стратегiчного управлiння. Закордоннi конкуренти використовують тi ж самi фундаментальнi методи i пiдходи, що й украiнськi керiвники, але, навiдмiну вiд украiнських, досягають бiльших успiхiв за рахунок ретельностi, диiиплiнованостi, з якою вони розробляють i реалiзують стратегii.
Перевагами стратегiчного мислення, що маСФ першорядне значення, i усвiдомленого стратегiчного управлiння (протилежнiсть вiльноi iмпровiзацii, iнтуiцii або бездiяльностi) СФ:
забезпечення спрямованостi всiСФi органiзацii на ключовий аспект стратегii: що ми намагаСФмося робити i чого домагаСФмося?;
необхiднiсть менеджерiв бiльш чiтко реагувати на змiни, що зявляються, новi можливостi i загрозливi тенденцii;
можливiсть для менеджерiв оцiнювати альтернативнi варiанти капiтальних вкладень i розширення персоналу, тобто розумно перенести ресурси в стратегiчно обТСрунтованi i високоефективнi проекти;
можливiсть обСФднати рiшення керiвникiв усiх рiвнiв управлiння, повязаних зi стратегiСФю;
створення середовища, що сприяСФ активному керiвництву i протидiСФ тенденцiям, якi можуть привести лише до пасивного реагування на змiну ситуацii.
Пята перевага, що полягаСФ в заохоченнi активного управлiння, а не в простому реагуваннi на зовнiшнi чинники, приводить до того, що новаторськi стратегii можуть стати ключем до полiпшення результатiв дiяльностi компанii в довгостроковому планi. З iсторii бiзнесу вiдомо, що високих результатiв домагалися звичайно компанii РЖнiцiативнiшi, а не тi, якi просто реагували на умов