Удосконалення стратегiчного управлiння дiяльнiстю пiдприСФмства
Дипломная работа - Менеджмент
Другие дипломы по предмету Менеджмент
В·авдань.
Це означаСФ, що кожна органiзацiя маСФ спiльнi з iншими та специфiчнi риси. Спiльнi риси зумовлюються, передусiм, зазначеними щойно елементами (люди, цiлi, система управлiння, виробничий потенцiал), специфiчнi досить великим перелiком факторiв, якi впливають на ii дiяльнiсть, оскiльки будь-яка органiзацiя вiдрiзняСФться вiд iнших, навiть тих, що функцiонують в тiй самiй галузi.
Коли йдеться про опанування ринкових механiзмiв, на особливу увагу заслуговують органiзацii виробники товарiв i послуг, тобто пiдприСФмства.
ПiдприСФмство це органiзацiйно виокремлена та економiчно самостiйна ланка виробничоi сфери економiки краiни, що виробляСФ продукти певного типу: товари, послуги, iнформацiю, новi знання як окремо, так i в певному спiввiдношеннi [53].
Виокремлення, оцiнювання необхiдностi створення та iснування пiдприСФмств того або iншого типу залежать вiд тiСФi концепцii, яку покладено в його основу.
Нинi iснуСФ кiлька концепцiй пiдприСФмства: технологiчна, ресурсна, пiдприСФмницька, iнформацiйна, поведiнкова тощо. Вибiр тiСФi або iншоi залежить вiд умов, в яких функцiонуСФ пiдприСФмство, а також вiд особистих поглядiв власникiв та керiвникiв органiзацiй. Щодо стратегiчного управлiння дедалi бiльше прихильникiв набуваСФ концепцiя пiдприСФмства як вiдкритоi, матерiально-речовинноi та соцiально-економiчноi системи.
Дiяльнiсть ринково-орiСФнтованоi органiзацii маСФ на метi отримання результатiв, якi зазвичай мають економiчну природу, вимагають вiд керiвникiв та власникiв пiдприСФмства налагодження вiдповiдних органiзацiйно-економiчних механiзмiв. Такi процеси можуть здiйснюватися ефективно тiльки за умови продуктивноi працi персоналу, тобто за належноi уваги до соцiальноi складовоi виробничоi системи. Соцiально-економiчнi важелi в дiяльностi пiдприСФмств СФ нерозривними.
Кожне пiдприСФмство чи органiзацiя СФ унiкальною, вiдкритою системою, що маСФ певнi особливостi, якi вирiзняють ii серед iнших. Проте всi пiдприСФмства СФ соцiально-економiчними системами, а отже, мають спiльнi характеристики, до яких належать:
використання основних елементiв виробництва (предмета, засобiв працi та працi);
основнi функцii управлiння (загальнi та специфiчнi);
змiннiсть окремих параметрiв i системи загалом упродовж перiоду iснування;
здатнiсть до формування власноi поведiнки, унiкальнiсть, нерiдко непередбачуванiсть ii в конкретнiй ситуацii;
здатнiсть адаптуватися до змiн у середовищi, встановлювати ефективнi звязки;
здатнiсть до протидii тенденцiям, якi можуть зруйнувати систему;
властивiсть змiнювати структуру й механiзм функцiонування на власний розсуд;
здатнiсть i спрямованiсть на цiлевстановлення та цiлереалiзацiю.
Незважаючи на схожiсть характеристик пiдприСФмств як соцiально-економiчних систем, кожне пiдприСФмство самостiйно розвязуСФ проблеми, що повязанi з налагодженням звязкiв у системi пiдприСФмство середовище та пiдприСФмство держава, урахуванням наявних чи можливих технологiчних проривiв, зi структурною перебудовою на макро- та мiкрорiвнi; iз соцiальними процесами в суспiльствi тощо [53].
Сутнiсть пiдприСФмства, основнi напрямки його дiяльностi, за Томпсоном, можуть визначатися за вiсьмома рiзними характеристиками залежно вiд таких факторiв:
1) основноi продукцii чи послуги;
2) основноi ланки виробництва (виробництво паперу);
3) основноi технологii з виробництва продукцii (виробництво хiмiчних речовин з нафти чи газу, виробництво деталей за допомогою порошковоi металургii);
4) основноi групи споживачiв, що обслуговуСФться пiдприСФмством (автомобiлi для рiзних соцiальних груп, компютери для виробництва або навчання);
5) ступеня задоволення потреб споживача в продукцii чи послузi, що вже знайомi покупцевi (комплексне обладнання для кухнi, навчальнi програми рiзних рiвнiв i напрямкiв) i мають рiзну якiсть;
6) масштабу дiяльностi в галузi: охоплення всього виробничо-технологiчного комплексу вiд заготiвлi сировини до виготовлення кiнцевоi продукцii чи послуги або спецiалiзацiя на одному етапi у виробничому ланцюгу (виготовлення пряжi, збирання готовоi продукцii з комплектуючих деталей або розливання косметичних речовин з цистерн у флакони, пакування та продаж);
7) ступеня диверсифiкацii пiдприСФмства: використання (чи нi) основноi сировини, технологii, каналiв розподiлу чи збуту; обслуговування одноi (чи рiзних) груп споживачiв тощо;
8) ступеня орiСФнтацii пiдприСФмства на досягнення високих фiнансово-економiчних результатiв дiяльностi, що робить його менш вразливим до пiднесень чи спадiв загальноi конюнктури ринку завдяки вiдмовi вiд орiСФнтацii на якийсь один (чи повязанi мiж собою) напрямок дiяльностi, iнтенсифiкацii операцiй з активами, на участь у будь-якiй дiяльностi, що даСФ високi прибутки. Найчастiше така орiСФнтацiя СФ наслiдком конгломератноi диверсифiкацii, що потребуСФ спецiальноi загальноi програми, де рiзнi види дiяльностi повязанi через фiнансово-економiчнi показники.
Зарубiжнi теорii менеджменту за останнi 30 рокiв пройшли доволi складний шлях, на якому виникали та вiдмирали рiзнi концепцii та пiдходи, зумовленi змiнами в розумiннi сутностi та ролi менеджменту в розвитку окремих пiдприСФмств i суспiльства загалом. Як визнають провiднi спецiалiсти теоретики та практики, однiСФю з найбiльш плiдних iдей у менеджментi за цей перiод стало вже традицiйне для процвiтаючих пiдприСФмств свiту, але таке