Самостiйна робота як засiб активiзацiСЧ пiзнавальноСЧ дiяльностi молодших школярiв
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
дiв навчальноСЧ роботи здiйснюються також по лiнiСЧ розробки питань програмованого i проблемного навчання, що дозволяють, з одного боку, здiйснювати керiвництво розумовою дiяльнiстю учнiв, а з iншого боку розвивати СЧх творчу самостiйнiсть.
У книзi "Дидактика (початковi класи)" СЧСЧ автори - М. Казанський i Т. Назарова писали: "Не можна ототожнювати самостiйну роботу i самостiйнiсть. Самостiйнiсть якiсть особистостi, самостiйна робота метод навчальноСЧ роботи. Мiж самостiйнiстю i самостiйною роботою iснуСФ тiсний звязок. Самостiйна робота СФ, з одного боку, вираженням уже досягнутоСЧ самостiйностi, з, iншоСЧ засобом подальшого розвитку самостiйностi. РЖншi автори вважають самостiйною роботою таку роботу, у яку учень вносить щось своСФ, особисте, iндивiдуальне"[21, с.125].
Виконання завдання без безпосередньоСЧ допомоги вчителя не означаСФ вiдсутностi його керiвноСЧ ролi. При органiзацiСЧ самостiйноСЧ роботи роль учителя не знижуСФться, а, навпаки, пiдвищуСФться.
Значення самостiйноСЧ роботи в навчальному процесi важко переоцiнити. Самостiйна робота сприяСФ формуванню самостiйностi як якостi особистостi, сприяСФ реалiзацiСЧ принципу iндивiдуального пiдходу, дозволяСФ диференцiювати навчальнi завдання i тим самим сприяти досягненню дiйсно свiдомого i мiцного оволодiння знаннями. Можна сказати, що тiльки в ходi самостiйноСЧ роботи учнi розвивають тi пiзнавальнi здiбностi, здобувають i удосконалюють тi умiння i навички, без яких неможливо оволодiння знаннями як у школi, так i в життi.
Самостiйну роботу застосовують на всiх етапах уроку, але з обСФктивних причин майже не органiзовують на етапi вивчення нового матерiалу.
Володимир Буряк - кандидат педагогiчних наук, вiтчизняний дослiдник проблеми органiзацiСЧ самостiйноСЧ роботи учнiв на уроцi - висловлювався так: "Самостiйна робота СФ наслiдком його точно органiзованоСЧ дiяльностi на уроцi, що мотивуСФ самостiйне СЧСЧ розширення, поглиблення i продовження у вiльний час. Вчитель повинен органiзовувати навчальну роботу школяра, створивши програму його самостiйноСЧ дiяльностi з оволодiнням знаннями, та керувати нею.
По-друге, самостiйна робота школяра СФ бiльш широким поняттям, нiж домашня робота. Вона може включати й позаурочне задане вчителем школяру завдання. Але в цiлому це паралельно iснуюча зайнятiсть учня за виробленою ним самим програмою засвоСФння матерiалу."
Самостiйна робота - це вища форма навчальноСЧ дiяльностi учня, що СФ формою самоосвiти.
В. Буряк розглядав самостiйну роботу як вид учбовоСЧ дiяльностi школярiв. Вона маСФ бути передусiм досвiдченою, внутрiшньо вмотивованою дiяльнiстю. Самостiйна робота СФ рiзнобiчним, полiфункцiональним явищем i маСФ не тiльки навчальне, а й особистiсне, суспiльне значення. Сутнiсть цього складного i багатогранного явища, на думку цього дослiдника, ще термiнологiчно точно не визначена. В.Буряк вважаСФ, що самостiйна робота - це дiяльнiсть, органiзована самим учнем, залежна вiд його пiзнавальних мотивiв, здiйснювана у найзручнiший для нього час, контрольована ним.
Школяр повинен умiти моделювати власну дiяльнiсть, тобто визначати умови важливi для досягнення мети, знайти у власному досвiдi уявлення про предмет. Саморегулювання учня передбачаСФ вмiння програмувати самостiйну роботу, яке застосовують до вiдповiдноСЧ мети, дiяльностi, вiдбору вiдповiдних засобiв перетворення й визначення послiдовностi окремих дiй.
Важливим проявом предметноСЧ саморегуляцiСЧ учня СФ вмiння оцiнювати кiнцевi та промiжнi результати своСЧх дiй. Самостiйна робота СФ цiлеспрямованою, внутрiшньомотивованою, структурованою самим субСФктом у сукупностi дiй, що виконуються, i яка регулюСФться ним у процесi дiяльностi.
Отже, на думку В.Буряка формування здiбностей самостiйноСЧ роботи залежить вiд спiльних дiй вчителя i учня, вiд усвiдомлення останнiм особливостей цiСФСЧ роботи як специфiчноСЧ форми дiяльностi.
Найбiльш правильним варто визнати визначення самостiйноСЧ роботи, дане Б. РДсиповим: Самостiйна робота учнiв, що включаСФться в процес навчання, це така робота, що виконуСФться без особистоСЧ участi вчителя, по його завданню в спецiально наданий для цього час; при цьому учнi свiдомо прагнуть досягти поставленоСЧ мети, вживаючи своСЧ зусилля i виражаючи в тiй чи iншiй формi результат розумових чи фiзичних (чи тих та iнших разом) дiй[16, с. 15].
У структурi самостiйноСЧ роботи - методу навчання видiляють 3 головнi етапи.
- РЖ (пiдготовчий) етап знайомства iз завданням, учень, вислухавши завдання, розглядаСФ предмет чи креслення, або читаСФ перечитуСФ умову задачi, змiст тексту i т.д. Учень здiйснюСФ аналiз завдання i звязаний з ним синтез, тобто осмислюСФ його, видiляючи, що дане в завданнi, що потрiбно чи довiдатися зробити, якi будуть потрiбнi для цього знання i дiСЧ, складаСФ план виконання завдання. Тобто, iде усвiдомлення учнями дидактичних завдань самостiйноСЧ роботи, СЧСЧ мотивацiя, установка на увагу та iнструктаж вчителя.
- II (виконавський) етап полягаСФ у тому, що учень, зрозумiвши завдання i склавши план дiй, виконуСФ i перевiряСФ його. Учитель може здiйснювати поточний контроль за роботою, надавати допомогу невстигаючим учням,
- III (пiдсумковий) етап, полягаСФ в тому, що учень, виконавши завдання, сам, за власною iнiцiативою перевiряСФ свою роботу й оцiнюСФ СЧСЧ, тобто здiйснюСФ самоконтроль i самооцiнку. Також iде перевiрка з боку вчителя, оцiнювання результатiв роботи, видiлення позитивних моментiв у самостiйнiй роботi i типових помилок пiд час викона