Самостiйна робота як засiб активiзацiСЧ пiзнавальноСЧ дiяльностi молодших школярiв
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
амостiйноСЧ роботи обумовлюСФться цiлеспрямованiстю учнiв.
Крiм того, успiх самостiйноСЧ роботи обумовлюСФться також наявнiстю вже сформувалися в процесi навчання умiнь i навичок, як практичних, так i розумових, котрi необхiднi для досягнення поставленоСЧ мети.
Цiлеспрямованiсть робить самостiйну роботу учнiв свiдомою, осмисленою, викликаСФ iнтерес до неСЧ. Наявнiсть уже сформованих умiнь i навичок створюСФ ту технiчну основу, тi механiзми, за допомогою яких учнi йдуть до досягнення поставленоСЧ мети.
Необхiдно, щоб завдання, запропонованi учням для самостiйного виконання, були посильнi для них i предявлялися у певнiй системi. Основою цiСФСЧ системи повинне бути поступове наростання пiзнавальноСЧ самостiйностi дiтей, що здiйснюСФться шляхом ускладнення як матерiалу, так i розумових задач, а також шляхом змiни ролi i рiвня допомоги вчителя.
У звязку з зазначеними умовами успiшностi самостiйноСЧ роботи великого значення набуваСФ iнструктаж, що проводиться вчителем перед початком самостiйноСЧ роботи в уснiй, письмовiй i наочнiй формi. У ходi iнструктажу пояснюСФться мета i значення майбутньоСЧ учбовоСЧ роботи, даСФться завдання для неСЧ i в залежностi вiд того, наскiльки учнi володiють необхiдними умiннями i навичками, вказуСФться (бiльш-менш докладно) чи не вказуСФться спосiб здiйснення завдання.
Самостiйна робота тiльки тодi досягаСФ найбiльшого успiху, коли школярi усвiдомлюють своСЧх досягнення як результат самостiйноСЧ дiяльностi, помилки, допущенi ними в ходi роботи. Велику роль у цьому вiдiграСФ аналiз учителем роботи учнiв. Ця робота впливаСФ на ефективнiсть навчання, якщо учитель спрямовуСФ учнiв на самоконтроль результатiв своСФСЧ учбовоСЧ дiяльностi.
Конкретними методами органiзацiСЧ навчальноСЧ роботи, якi на рiзному рiвнi забезпечують пiзнавальну самостiйнiсть школярiв, СФ виклад навчального матерiалу вчителем у формi повiдомляючоСЧ або проблемноСЧ розповiдi, бесiда, вправи, практичнi та лабораторнi роботи, робота з книжкою, самостiйна робота учнiв тощо.
Розглядаючи кожен метод, ми намагались розкривали його як iз зовнiшньоСЧ та внутрiшньоСЧ сторони (його психологiчноСЧ i логiчноСЧ сутностi), тобто охарактеризувати пiзнавальну дiяльнiсть учнiв, коли учитель викладаСФ матерiал, пропонуСФ питання, завдання для самостiйного виконання.
Для кожного методу характерна своя особлива взаСФмодiя вчителя й учнiв, у ходi якоСЧ вчитель органiзуСФ пiзнавальну дiяльнiсть учнiв, спрямовану на оволодiння знаннями, умiннями i навичками, забезпечення розвитку особистостi. Ця взаСФмодiя повязана iз розвитком i формуванням особистостi учня.
Для кожного методу характерний свiй психологiчний i логiчний лад. Удосконалення вiдомих, випробуваних педагогiчною практикою методiв, iде шляхом всебiчного розвитку розумовоСЧ самостiйностi учнiв, максимальноСЧ оптимiзацiСЧ процесу навчання.
Теорiя i практика навчання свiдчать, що вибiр методу навчальноСЧ роботи залежить вiд кiлькох факторiв:
-загальноСЧ мети i змiсту утворення (зi змiною мети i змiсту утворення змiнюються методи навчальноСЧ роботи);
-вiд дидактичноСЧ мети уроку;
Якщо, наприклад, основна дидактична мета уроку - сприяти осмислюванню i закрiпленню знань i умiнь правопису ненаголошених голосних, то для досягнення цiСФСЧ мети не можна скористатися розповiддю чи бесiдою, а слiд використатися тiльки самостiйною роботою учнiв, що на уроцi може бути представлена рiзними видами вправ.
Якщо основна дидактична мета уроку перевiрити й оцiнити умiння i навички учнiв, то доцiльно i необхiдно використовувати самостiйну роботу у формi диктанту, переказу чи твору.
-вiд змiсту навчального матерiалу, що повинен бути предметом вивчення на даному уроцi.
Якщо предметом вивчення СФ матерiал, з якого в учнiв немаСФ нiяких знань, то СФдиним правильним методом може бути визнаний метод викладу навчального матерiалу вчителем у сполученнi з рiзними дидактичними прийомами iлюстрацiСЧ, демонстрацiСЧ i т.п.
Якщо предметом вивчення на уроцi буде те чи iнше граматичне явище (наприклад, приставка), для визначення якого доцiльно виходити зi спостереження мовних явищ, то використання методу бесiди буде ефективнiше, нiж використання методу викладу i т.п.
-вiд вiкових особливостей учнiв, рiвня СЧх знань i навичок.
Так, розповiдь одна з монологiчних форм навчання використовуСФться у всiх класах школи, але тривалiсть СЧСЧ в залежностi вiд вiку i ступеня пiдготовки учнiв буде рiзною. Якщо в старших класах впродовж всього уроку може бути використаний один метод навчальноСЧ роботи, то в початкових класах, внаслiдок недостатньо розвинутого сприймання дiтей i умiння слухати, на уроцi використовуСФться, як правило, не один, а кiлька методiв.
-пiдготовка вчителя, його майстернiсть також можуть обумовити вибiр методу навчальноСЧ роботи. Деякi вчителi мають мистецтво педагогiчноСЧ розповiдi i використовують переважно дану форму навчання у своСЧй роботi. РЖншi СФ майстрами проведення бесiди, тому переважно використовують даний метод у роботi. Однак учитель нi в якiй мерi не може використовувати у своСЧй роботi тiльки тi методи, мистецтвом застосування яких вiн володiСФ. Кожному вчителевi необхiдно працювати над вдосконаленням своСФСЧ педагогiчноСЧ майстерностi i використовувати на практицi методи, що вiдповiдають вимогам життя i потребам навчального процесу, використовувати комплексно, у взаСФмодiСЧ, реалiзуючи освiтню, виховну i розвиваючу функцiСЧ навчання.
Удосконалювання i пiдвищення ефективностi мето