Самостiйна робота як засiб активiзацiСЧ пiзнавальноСЧ дiяльностi молодших школярiв
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
?альну активнiсть як виявлення в учбовому процесi вольовоСЧ, емоцiйноСЧ та iнтелектуальних сторiн особи [38, с. 44].
Т. Шамова розглядаСФ пiзнавальну активнiсть учнiв як СЧх розумову дiяльнiсть, що спрямована на досягнення певного пiзнавального результату i як пiдвищену iнтелектуальну орiСФнтовну реакцiю на учбовий матерiал як основу задоволення пiзнавальноСЧ потреби [66, с.32]. В iнших працях активнiсть розглядаСФться авторами "...як якiсть дiяльностi, в якiй проявляСФться особистiсть самого учня та його ставлення до змiсту i характеру дiяльностi, бажання мобiлiзувати своСЧ морально-вольовi зусилля на досягнення учбово-пiзнавальноСЧ мети" [29, с. 54].
Г. Щукiна в своСФму визначеннi розглядаСФ пiзнавальну активнiсть як "...утворення особистостi, яка виявляСФ iнтелектуальний вiдгук на процес пiзнання, живу участь, розумово-емоцiйну чуйнiсть учня у пiзнавальному процесi" [68, сi 16].
Наведенi визначенi поняття "пiзнавальна активнiсть" дозволяють зробити висновок, що освоСФння невiдомого спонукаСФ людину до творчоСЧ дiяльностi. При цьому зовнiшнiй вплив вiдбиваСФться через психiчний стан конкретноСЧ особи, через СЧСЧ вольовi якостi, емоцiСЧ. РЖ засвоСФння обСФкта пiзнання, i вiдбиття зовнiшнього впливу вимагаСФ активностi субСФкта.
Отже, пiзнавальна активнiсть характеризуСФ iндивiдуальнi особливостi людини в процесi пiзнавальна дiяльностi.
Слiд зазначити, що в багатьох працях дидактiв визначення поняття "пiзнавальна активнiсть" розглядаСФться у тiсному звязку з поняттям "самостiйнiсть".
"ВсебiчноСЧ активностi, - зауважуСФ Д. ВiлькСФСФв, - не можна досягти без розвитку у школярiв пiзнавальноСЧ самостiйностi". Найбiльш цiннi результати, на думку М. Данилова, досягаються саме тодi, коли поСФднуСФться пiзнавальна активнiсть з розвитком самостiйностi. В окремих працях М. Махмутов визначаСФ активнiсть як форму виявлення пiзнавальноСЧ самостiйностi. Н. Половнiкова переконана,що активнiсть i самостiйнiсть як у розвитку, так i у виникненнi неподiльнi.
В. Крутецький стверджуСФ: "...вiдношення мiж поняттями "активне мислення", "самостiйне мислення", "творче мислення" можна зобразити у виглядi концентричних кiл. Це рiзнi рiвнi мислення, без яких кожне наступне СФ видовим по вiдношенню до попереднього. Творче мислення буде самостiйним i активним, але не будь-яке активне мислення СФ самостiйним, i не будь-яке самостiйне мислення СФ творчим" [28, с. 180]. Дiйсно, цi поняття перебувають у тiсному взаСФмозвязку, але кожне з них маСФ свою специфiку.
Активнiсть i самостiйнiсть школяра в навчальнiй роботi поняття взаСФмозвязанi, але не тотожнi. О. Скрипченко зауважуСФ з цього приводу: Активнiсть може i не включати самостiйностi. Можна навести чимало прикладiв, коли учень, виявляючи активнiсть у роботi, не виявляСФ самостiйностi, наприклад, несвiдоме читання, механiчне списування, копiювання виробу на уроках ручноСЧ працi тощо. У навчальнiй роботi самостiйнiсть виявляСФться в активностi спрямованiй на набування, вдосконалення знань, оволодiння прийомами роботи. ОстаннСФ повязане iз формуванням пiзнавальних iнтересiв та iнших мотивiв, якi стимулюють i змiцнюють вольовi зусилля для виконування тих чи iнших завдань [29, с.341].
Отже, "активнiсть" означаСФ свiдоме, вольове, цiлеспрямоване виконання розумовоСЧ чи фiзичноСЧ роботи, необхiдноСЧ для оволодiння знаннями, вмiннями, навичками, включаючи користування ними у подальшiй навчальнiй роботi i практичнiй дiяльностi. Вона виявляСФться в характерi сприймання, реакцiСЧ на новi знання, кiлькостi пiзнавальних питань тощо.
Пiзнавальна активнiсть супроводжуСФ будь-яку самостiйну дiю, це, по сутi, готовнiсть (здатнiсть i прагнення) до енергiйного, iнiцiативного оволодiння знаннями, докладання вольових зусиль. Пiзнавальна самостiйнiсть завжди спрямована на засвоСФння нових знань, передбачаСФ готовнiсть учня до пошуковоСЧ роботи, а пiзнавальна активнiсть маСФ мiiе i пiд час засвоСФння знань, i пiд час СЧх вiдтворення, закрiплення. Пiзнавальна самостiйнiсть спiввiдноситься з творчими здiбностями як родове i видове поняття, але формування обох цих якостей можливе лише в процесi активноСЧ iнтелектуальноСЧ дiяльностi. Основою пiзнавальноСЧ самостiйностi, СЧСЧ внутрiшнiми стимулами виступають потреби в набуттi нових знань, у поглибленнi тих, що вже набутi. Лише тодi, коли СФ необхiднiсть, яка спонукаСФ людину до дiяльностi, стимулюСФться i активнiсть особистостi. Потреба у пiзнавальнiй дiяльностi не виникаСФ у вихованцiв сама собою, тому слiд створювати певнi умови пiзнавальноСЧ дiяльностi школярiв, якi б спонукали СЧх до активноСЧ пiзнавальноСЧ дiяльностi.
Отже, пiзнавальна активнiсть i самостiйнiсть СФ якiсними характеристиками пiзнавальноСЧ дiяльностi, вони взаСФмозумовленi, взаСФмозвязанi, але не тотожнi. Вони взаСФмно посилюють одна одну: в умовах мислительноСЧ активностi виявляСФться самостiйнiсть учня, яка СФ необхiдним внутрiшнiм стимулом розвитку мислення. Але хоч цi сторони навчальноСЧ дiяльностi тiсно повязанi, кожна з них через специфiчнiсть виявiв i формування СФ окремим предметом дослiдження.
1.2 Педагогiчнi умови використання самостiйноСЧ роботи учнiв у навчальному процесi
Ефективнiсть самостiйноСЧ учбовоСЧ дiяльностi забезпечуСФться дотриманням певних умов.
Самостiйна робота як робота за завданням, може успiшно здiйснюватися тiльки тодi, коли учень чiтко усвiдомлюСФ мету роботи й у нього СФ прагнення до досягнення цiСФСЧ мети. РЖншими словами, успiх с