Розвиток та розмiщення залiзничного транспорту УкраСЧни
Дипломная работа - Разное
Другие дипломы по предмету Разное
юцiСЧ йшли в напрямку ЦентральноСЧ УкраСЧни (через Знаменку) i тiльки в радянський час МиколаСЧв i Херсон були зСФднанi залiзничними колiями з Надднiпрянщини (лiнiя на Снигиревку й Апостолово), i Кримом (Херсон-Вадим-Джанкой). Велике значення для посилення звязку Одеси з Надднiпрянщиною мало спорудження лiнiСЧ Помошная (Олейниково) - Долинска.
В даний час найбiльш завантаженi лiнiСЧ ОдеськоСЧ залiзницi, що йдуть до морських портiв (вiд Вiнницi i Черкас до Одеси i ИлъСЧчивську, вiд Знаменки, Днiпропетровська i Донецька до МиколаСФва i Херсона). Широтнi лiнiСЧ невеликого протягу, що обслуговують переважно сiльськогосподарськi райони (iменi Тараса Шевченко-Цветково-Христиновка-Зятъковци-Вапнярка-Ямполъ, Чернолеська Помошная-Борщi, МиколаСЧв-Колосовка-Роздiльна-Кучурган), менш завантаженi. У цiлому вантажонапруженiсть дороги значно нижче середньоСЧ.
Головними вантажами, що перевозяться в напрямку до Одеси, РЖллiчевська i Пiвденному, СФ нафтопродукти, камяне вугiлля, чорнi метали i мiнеральнi будiвельнi матерiали. Частина з них переробляСФться i споживаСФться в Одесi - самому великому промисловому центрi украСЧнського Причорноморя, а велика частина перевантажуСФться на морський транспорт i йде на експорт. У зворотному напрямку з РЖллiчевська й Одеси перевозять сахарин-сирець, машини i металовироби, тропiчнi фрукти.
У напрямку МиколаСЧвських i Херсонського морських портiв з Надднiпрянщини i Донбасу випливають камяне вугiлля, нафтопродукти, чорнi метали, залiзна руда i цемент, а в зворотному напрямку - нафтопродукти i хлiбнi вантажi, а також глинозем.
Експортнi перевезення вантажiв дуже впливають на структуру вантажообiгу ОдеськоСЧ дороги: вона маСФ триразове перевищення прибуття над вiдправленням. Серед вантажiв прибуття переважають нафтовi (сира нафта, що йде на переробку на Одеський i Херсонський заводи, топковий мазут, дизельне паливо для судiв морського флоту), камяний вугiлля i будiвельнi матерiали.
ВiдправляСФ Одеська дорога нафтопродукти, мiнеральнi будiвельнi матерiали i камяне вугiлля.
Найбiльшi станцiСЧ прибуття: Одеса, Рени, МиколаСЧв, РЖллiчевськ i Херсон, вiдправлення - Пантаевка (буре вугiлля Днiпропетровського басейну в Кiровоградськiй областi), Одеса i Херсон.
Головнi пасажиропотiкоки направляються до Одеси.
Одеська дорога широко взаСФмодiСФ з iншими видщами транспорту - морським (у портах Одеса, РЖллiчевськ, Пiвденний, МиколаСЧв i Херсон), рiчковим (у портах РЖзмаСЧл на ДунаСФвi, Херсон i Черкаси на Днiпру) i автомобiльним. Мiж портом РЖллiчевськ i болгарський порт Варна регулярно курсують морськi залiзничнi пароми.
У районi тяжiння дороги протiкаСФ Днiпро. По ньому перевозять: униз - зерновi вантажi, мiнерально-будiвельнi матерiали, нагору - нафтовi вантажi.
Територiю, що обслуговуСФться дорогою, перетинають наступнi магiстральнi автодороги: Одеса-Умань-КиСЧв, Одеса-Тирасполь-Кишинiв, Одеса-Белград-Рени, Одеса-МиколаСЧв-Херсон-Каховка, Кишинiв-Кiровоград.
2.1.3. Пiдземнi магiстралi метрополiтену рiзновид залiзницi
Порiвняно недавно в УкраСЧнi зявився новий рiзновид залiзничного транспорту - метрополiтени. Метрополiтени мають вiдмiннi технiчнi й експлуатацiйнi характеристики вiд традицiйного залiзничного транспорту, тому займають особливе мiiе в системi залiзничних перевезень. По-перше, метрополiтени виконують внутрiмiськi перевезення. По характеру перевезень це пасажирський транспорт. По-друге, це пiдземна магiстраль (лише з невеликою наземною частиною). Метрополiтен мiстить у собi безлiч пiдСЧзних колiй, тунелiв, станцiй, будучи складним iнженерним комплексом. Тому дiяльнiсть метро СФ однiСФю з капiтало- i фондоСФмких сфер у системi залiзничного транспорту.
По-третСФ, метрополiтени самий прогресивний вид залiзничного транспорту, що втiлив у себе всi новiтнi технологiСЧ транспортного будiвництва й експлуатацiйнi властивостi. Потяги метрополiтену електрифiкованi, швидкiснi, з високим ступенем комфортностi i сервiсу обслуговування.
В УкраСЧнi метрополiтени iснують у двох найбiльших мiстах - КиСФвi i Харковi. Столичний метрополiтен був зданий в експлуатацiю наприкiнцi 1960 року. Перша його вiтка зСФднала центр мiста з прибережним районом Днiпра. У 1980 роцi метрополiтен КиСФва нараховував 21 станцiю. РД в ньому i наземнi дарницькi частини (пять станцiй). З введенням в експлуатацiю Святошинсько-БроварськоСЧ лiнiСЧ довжиною 22 км метрополiтен КиСФва збiльшився на 17 станцiй. КиСЧвський метрополiтен маСФ самi довгi швидкiснi ескалатори, високу швидкiсть повiдомлення i СФмнiсть потягiв. Вiн дозволив не тiльки розвантажити наземний мiський транспорт, але i сприяв оздоровленню навколишнього середовища, що досить важливо в умовах iндустрiального КиСФва.
Таку ж роль виконуСФ i метрополiтен Харкова, зданий в експлуатацiю 23 серпня 1975 року. Пiсля введення в лад другоСЧ пусковоСЧ дiлянки 11 серпня 1978 року загальна довжина пiдземноСЧ транспортноСЧ магiстралi Харкова досягла 18 км, число дiючих станцiй - 13. Друга вiтка метрополiтену (Салтовский радiус) загальною довжиною 11 км iз вiсьма станцiями звязала з центром мiста найбiльшу мальовничу зону вiдпочинку. Третя вiтка замкнула трикутник пiдземноСЧ магiстралi. Пересаднi станцiСЧ трьох лiнiй метро - вершини трикутника. Така схема дозволила найбiльше рацiонально вирiшити основнi транспортнi проблеми мiста.
Зараз метрополiтенний транспорт двох мiст маСФ 89 км довжини, його пасажирооборот у 1997 роцi склав 3.3 млрд. пасажиро-кiлометрiв, тобто за рiк було перевезено