Розвиток та розмiщення залiзничного транспорту УкраСЧни
Дипломная работа - Разное
Другие дипломы по предмету Разное
осква, Дебальцево-Валуйки-РДлец-Москва, Донбасс-Миллерово-Рязань-Москва. Залiзниця Донбас-Волгоград зСФднуСФ Донецько-Приднепровський економiчний район з ПоволенСФм. На пiвденний захiд йдуть лiнiСЧ Харкiв-Запорiжжя-Сiмферополь, Харкiв-Кременчук-Одеса, Харкiв-Днiпропетровськ-Херсон. З Донбасу на пiвдень перевозять вугiлля, метал, залiзоСФмкi машини, продукцiю хiмiчноСЧ промисловостi, зерно й iншi вантажi; у зворотному напрямку - лiс i вироби з деревини, точнi машини i прилади, вироби легкоСЧ промисловостi, деякi будiвельнi матерiали. У схiдно-захiдному напрямку утворена електрифiкована магiстраль Донбас-Карпати (через Кривбасс), що маСФ важливе значення в мiжнародних звязках. Залiзницi пiвденно-захiдного напрямку здiйснюють iнтенсивнi грузо- i пасажиропотоки, звязанi з перевезенням iмпортно-експортних вантажiв з УкраСЧни i прилягаючих краСЧн у чорноморськi порти, i в зворотному напрямку, а також пасажирiв, що СЧдуть на вiдпочинок i лiкування на курорти Криму, Причорноморя i Приазовя. РЖнтенсивнi залiзничнi перевезення здiйснюються також лiнiями, що звязують КиСЧв iз усiма напрямками (КиСЧв-Харкiв, КиСЧв-Лъвiв-Чоп, КиСЧв-Одеса та iн.). На Львiвськiй залiзницi побудований могутнiй Чопсько-Батевський перевантажувальний комплекс. У 1978 роцi введено в експлуатацiю залiзнично-морську поромну переправу РЖллiчевськ-Варна (Болгарiя) довжиною 435 км. Для звязку УкраСЧни з Пiвнiчним Кавказом побудовано залiзнично-поромну переправу через Керченську протоку.
В УкраСЧнi сформулювалася мережа великих залiзничних вузлiв з розвиненим станцiйним i складським господарством. Це Харкiв, Полтава, Лозова, Днiпропетровськ, Запорожжя, Ясиновата, Дебальцеве, Волноваха, Бахмач, КиСЧв, Коростень, Жмеринка, Одеса, Тернопiль, Ковель, Львiв. Функцiонують також механiзованi технiчно оснащенi великi сортировальнi станцiСЧ: Ясиновата, Дебальцеве, Червоний Лиман, Основа, Нижньоднiпровський вузол, Дарниця та iн.
2.1.2. Географiя основних залiзничних магiстралей
На територiСЧ УкраСЧни функцiонують шiсть основних залiзничних магiстралей, обСФднаних державним департаментом "Укрзалiзниця": Пiвденно-Захiдна (керування в КиСФвi), Донецька (Донецьк), Приднiпровська (Днiпропетровськ), Пiвденна (Харкiв), Львiвська (Львiв), Одеська (Одеса).
Донецька залiзниця
Донецька залiзниця займаСФ крайнiй пiвденний схiд Донецьк-Приднiпровського промислового району, охоплюючи найбiльше iндустрiально-розвинену його частину Донбас (значну частину територiСЧ ДонецькоСЧ i ЛуганськоСЧ обл.). Експлуатацiйна довжина дороги 2.9 тис.км.
Мережа рейкових шляхiв Донбасу одна з найстарших у краСЧнi. Головнi СЧСЧ магiстралi були побудованi ще в минулому столiттi. У радянський час вiдбувалося завершення формування цiСФСЧ мережi. Основний каркас залiзничноСЧ мережi дороги являСФ собою густi ТСрати сильно завантажених широтних i меридiональних лiнiй, що мають численнi примикання пiдСЧзних колiй промислових пiдприСФмств вугiльних шахт, теплових електростанцiй, металургiйних комбiнатiв, хiмiчних i машинобудiвних заводiв, пiдприСФмств будiвельноСЧ iндустрiСЧ. На пiдСЧзних колiях здiйснюСФться бiльш 4/5 усього навантаження дороги. На територiСЧ, що обслуговуСФться Донецькою дорогою, немаСФ пункту, без залiзничних станцiй на вiдстанi бiльш 25 км.
Високий рiвень промислового розвитку району визначив високу вантажонапруженiсть основних напрямкiв дороги, що у 5-6 разiв вище середнього по мережi. У наш час всi цi напрямки переведенi на електричну тягу, що дозволяСФ СЧм успiшно справлятися з великими грузопотоками.
Найбiльш вантажонапружена дiлянка ДонецькоСЧ дороги Дебальцево-Ясиновата-Чаплино СФ частиною електрифiкованоСЧ магiстралi, що зСФднуСФ Донбас з Надднiпрянщиною, центральними i захiдними районами УкраСЧни.
РЖнший важливий напрямок - меридiональний, що йде вiд Харкова на ЧервонийпЛиман-Горлiвку-Криничне-Иловайське i далi на Марцево (Таганрог) i Ростов-на-Дону. По цим двох добре технiчно оснащених лiнiях проходить майже половина всiх зовнiшнiх i транзитних вантажних звязкiв дороги. У районi тяжiння цих головних магiстралей Донбасу знаходяться такi промисловi центри, як Донецьк, МакiСЧвка, Горлiвка i РДнакiСФве.
Значна частина вантажiв йде на схiд по напрямках вiд Дебальцевого на Попасну, Луганськ i Должанську. У районi тяжiння цих лiнiй розташованi промисловi центри Схiдного Донбасу - Луганськ, Лисичанськ i Сiверодонецьк.
На пiвдень вiд Донецька вiдходить тупикова лiнiя на великий промисловий центр Приазовя - Марiуполь. Морський порт Марiуполя - СФдиний у межах ДонецькоСЧ дороги. Однак через порiвняно невеликi глибини Азовського моря значення його в перевезеннях невелике. Головнi види вантажiв, що випливають через порт iз залiзницi, - камяне вугiлля i чорнi метали.
Вiдгалужувающаяся на пiвнiч вiд Донецька лiнiя на Харкiв i Полтаву обслуговуСФ Константинiвку, Краматорськ i Словянськ центри машинобудування i хiмiчноСЧ промисловостi.
Вiдправлення вантажiв станцiями ДонецькоСЧ дороги перевищуСФ СЧхнСФ прибуття. У структурi вiдправлення вантажiв 53% приходиться на частку камяного вугiлля, половина якого перевозиться в межах дороги на електростанцiСЧ i коксохiмiчнi заводи Донбасу. Третина чорних металiв, що вiдправляються, також осiдаСФ в межах дороги, 2/3 вивозять на станцiСЧ iнших дорiг. Донецька дорога - великий вiдправник i одержувач будiвельних матерiалiв i вапняку для металургiйноСЧ промисловостi. По обсягу ввезеноСЧ залiзноСЧ руди дорога займаСФ перше мiiе серед усiх дорiг кра