Розвиток та розмiщення залiзничного транспорту УкраСЧни
Дипломная работа - Разное
Другие дипломы по предмету Разное
?басу й експорт. Друге мiiе в структурi вантажiв, що вiдправляються Приднiпровською дорогою, займають будiвельнi матерiали, третСФ - чорнi метали.
Серед одержаних станцiями ПриднiпровськоСЧ дороги вантажiв переважають камяне вугiлля, увезене з Донбасу, залiзна руда, допомiжна металургiйна сировина (флюси) i будiвельнi матерiали. Навантаження залiзноСЧ руди на 12 станцiях ПриднiпровськоСЧ дороги перевищують 2 млн. т у рiк. Найбiльшi з них, вiдправляючи 10 млн. т руди i бiльше, Мудрована, Роковата, Допомiжна i Шмаково (у районi Кривого Рогу). По вiдправленню чорних металiв найбiльшими СФ Запорожжя, Кривiй Рiг i Днiпропетровськ (станцiя Правда), будiвельних матерiалiв i флюсiв станцiСЧ, що примикають до порту Запорожжя.
По ввозу вантажiв видiляються Днiпропетровсько-Днiпродзержинський, Запорiзький i Криворiзький залiзничнi вузли, у структурi ввозу яких основне мiiе займають камяне вугiлля, залiзна руда, флюси i будiвельнi матерiали. По сумарнiй роботi станцiСЧ (вiдправлення плюс прибуття) самим великим на дорозi СФ Криворiзький вузол. Великий також вантажообiг Запорiзького i Днiпропетровьско-Днiпродзержинського.
У Надднiпрянщинi, як i в Донбасi, транзитнi перевезення невеликi. Основний потiк транзитних вантажiв випливаСФ через Приднiпровську дорогу до чорноморських портiв - Херсону, МиколаСФву, а також на експорт у захiдному напрямку. У потоцi транзитних вантажiв головну роль грають камяне вугiлля, чорнi метали, хлiбнi i лiсовi вантажi.
РЖнтенсивнiсть пасажирських перевезень по дорозi близька до середнiй по мережi. Перевезення пасажирiв по напрямках сильно коливаються. Дуже великий потiк транзитних пасажирiв випливаСФ в Крим i по лiнiСЧ Лозов-Запорожжя-Мелiтополь-Джанкой i далi до Сiмферополя, Керчi, ТеодозiСЧ, Севастополя, РДвпаторiСЧ i назад. Дорога виконуСФ значнi примiськi пасажирськi перевезення, особливо в Днiпропетровськом залiзничному вузлi.
Приднiпровська дорога тiсно взаСФмодiСФ з Днiпровським рiчковим шляхом, що у межах дороги маСФ два найбiльших порти: Нижньоднiпровськ (Днiпропетровськ) i порт у Запорожжя. Через цi порти в змiшаному залiзнично-водному повiдомленнi випливають камяне вугiлля, залiзна руда, мiнерально-будiвельнi матерiали i зерновi вантажi.
ВзаСФмодiя дороги з морським транспортом здiйснюСФться через Бердянськ - порт Азовського моря i кримськi порти - РДвпаторiю, Севастополь, Теодозiю i Керч. Обсяги перевалки вантажiв iз залiзниць на морський транспорт i назад у цих портах порiвняно невеликi.
Найважливiшою автомобiльною дорогою, що проходить вiд територiСЧ Надднiпрянщини i Криму, СФ упоряджене шосе Харькiв-Червоноград-Новомосковск-Запорожжя-Мелiтополь-Джанкой-Сiмферополь-Севастополь, широко використовуване для перевезень вантажiв на далекi вiдстанi, особливо коштовних i швидкопсувних сiльськогосподарських вантажiв (фрукти й iн.). На цю головну автомобiльну магiстраль спираСФться розгалужена мережа кримських автодорiг (Сiмферополь-Теодозя-Керч, Сiмферополь-РДвпаторiя, Сiмферополь-Алушта-Ялта-Севастополь, Алушта-Феодосiя).
Найважливiшими автодорогами СФ також дороги Кривiй Рiг-Днiпропетровськ-Новомосковськ i Кривiй Рiг-Нiкополь-Запорожжя.
Пiвденна залiзниця
Пiвденна залiзниця обслуговуСФ територiю ХаркiвськоСЧ i ПолтавськоСЧ областей, а також частину територiСЧ Чернiгiвських, Сумських, Луганських областей. Експлуатацiйна довжина дороги 3.6 тис.км.
Транспортно-географiчне положення територiСЧ, що обслуговуСФться Пiвденною дорогою, мiж Донбасом, Надднiпрянщиною, Центром i Поволжям визначило перевагу в структурi вантажних перевезень дороги транзиту. Вiн складаСФ приблизно 3/5 усiх перевезень дороги.
Пiвденна дорога забезпечуСФ вихiд з Донбасу i Надднiпрянщини на пiвнiчний захiд у бiк Москви, Брянська, Гомеля i КиСФва, а також на пiвнiчний схiд i схiд у бiк Воронежа i Пензи. Вiдповiдно до цього Пiвденна дорога маСФ три основних вантажонапружених напрямки: центральний, що йде вiд станцiСЧ Букино (з боку Червоного Лиману) через Харкiвський залiзничний вузол на Готню, Львiв i далi на Брянськ i Москву; схiдний, що йде вiд станцiСЧ Славяногорськой (також з боку Червоного Лиману) через Купянський залiзничний вузол на Валуйки, а вiдтiля через Старий Оскол, Касторную i РДлець на Москву i через Георгиу-Деж на Воронеж i Пензу; захiдне, що йде вiд ЛозовоСЧ через Полтавський залiзничний вузол на Ромадан, Гребiнку i КиСЧв. По всiх цих напрямках з Донбасу йде транзитний потiк чорних металiв, хiмiчних вантажiв, будiвельних матерiалiв, машин i промислового устаткування. У минулому iстотнi далекi перевезення камяного вугiлля, нинi вони обмежуються тiльки територiСФю УкраСЧни.
Центральний напрямок обслуговуСФ також вантажнi звязки Донбасу з Харкiвським промисловим вузлом. Вiд Харкова до пiвночi направляСФться потiк машин i промислового устаткування з машинобудiвних заводiв мiста.
Тiснi економiчнi звязки iснують мiж Харковом i Надднiпрянщиною. РЗх обслуговують залiзничнi лiнiСЧ Лозов-Харкiв, Красноград-Харков i Кременчук-Полтава-Харкiв, по яких випливають також i транзитнi вантажi з Надднiпрянщин у центральнi райони краСЧни.
Звязки Донбасу з БiлорусiСФю i Пiвнiчним-Заходом забезпечуСФ лiнiя Букино-Харков-Суми-Ворожба. До транзитного потоку вантажiв Донбасу, що йде по цьому напрямку, у межах дороги додаються машини, цукор i сiльськогосподарськi вантажi.
По лiнiСЧ Сараевка-Старий Оскол випливають потоки залiзноСЧ руди з району КМА на металургiйнi заводи Центрально-Чорноземного району, Ук