Розвиток та розмiщення залiзничного транспорту УкраСЧни
Дипломная работа - Разное
Другие дипломы по предмету Разное
е лiдерство в перевезеннi пасажирiв.
В останнi роки на залiзницi одержала поширення класифiкацiя окремих СЧСЧ напрямкiв по декiлькох показниках: по призначенню, ролi, iнтенсивностi руху й iн.
Дороги першого класу мають державне значення; другого - мiiеве значення. Дороги першого класу знаходяться в прiоритетному положеннi. Вони найбiльше повно забезпечуються паливом, матерiалами, устаткуванням, державними iнвестицiями. Це дозволяСФ забезпечити краще умови перевезень у цiлому по мережi, створити режим економiки, найбiльше ефективно розпоряджатися засобами.
Для ряду регiонiв УкраСЧни залiзницi СФ сьогоднi практично самими надiйними транспортними комунiкацiями. Велика частина роботи залiзничного транспорту загального користування приходиться на вантажний залiзничний транспорт.
Узагалi, вантажнi перевезення багато рокiв займали домiнуюче положення на залiзницi, будучи СФдиним джерелом прибутку, що покриваСФ при цьому витрати на збитковий пасажирський рух. Наприклад, у 1989 роцi з загального зведеного обсягу перевезень у 570.5 млрд. т-км. (1 км. прирiвнюСФться до 1 т-км.) 497.3 млрд. км. приходилося на перевезення вантажiв, а 73.2 млрд. км. складало перевезення людей (вiдповiдно 88% i 12%). За останнСФ десятилiття картина вантажних перевезень iстотно змiнилася.
На тлi полiтичних i економiчних подiй в УкраСЧнi рiзко знизився обсяг роботи залiзницi. Особливо стрiмко обвалився обсяг вантажних перевезень. З 1990р. по 1995р. вантажнi перевезення знизилися на 63%, тодi як пасажирськi на 14%. Рентабельнiсть по галузi склала в 1993р. тiльки 5%, у 1994р. - 2%, а за останнi роки експлуатацiйна дiяльнiсть залiзницi принесла збиток (рентабельнiсть до цього в галузi складала 25%-30% у рiк). У 1997 роцi вже з загального зведеного обсягу роботи залiзницi в 271.7 млрд. км. на перевезення вантажiв приходилося 160.4 млрд. т-км., тобто ледве бiльше 57% вiд загальноСЧ роботи. У 1997 роцi стабiлiзувалася робота вантажного залiзничного транспорту, де загальнi обсяги вантажоперевезень скоротилися на 0.9% (проти 18% у 1996р.). Основна заслуга у вантажообiгу Донецьких i ПриднiпровськоСЧ залiзниць, яким належать 3Л вiд загальних обсягiв вiдправлень. Але тепер iнша проблема грозить паралiзувати роботу вантажного залiзничного транспорту неплатежi. Цьому сприяють i всiлякi економiчнi катаклiзми в краСЧнi. Пiсля останньоСЧ фiнансовоСЧ кризи в УкраСЧнi в серпнi поточного року перевiзна робота залiзничного транспорту упала майже на третину, i це в основному - вантажнi перевезення.
Друга галузь залiзничного транспорту загального користування - пасажирський транспорт. Довгi роки вiн був збитковим. Витрати на нього незмiнно покривал вантажний транспорт. Зараз пасажирськi перевезення СФдине джерело живих грошей для галузi. Пасажирська служба вийшла в розряд прiоритетноСЧ. РЖ хоча обсяг перевезення пасажирiв поступово зменшуСФться, саме тут Державна адмiнiстрацiя залiзничного транспорту УкраСЧни "Укрзалiзниця" бачить бiльше можливостi для пiдвищення прибутку в умовах зниження обсягiв перевезень (надання додаткових послуг пасажирам у видi упровадження швидкiсних магiстралей, iнформацiйного i сервiсного обслуговування й iн.).
У технологiчнiй СФдностi з магiстральним залiзничним транспортом в УкраСЧнi дiСФ також могутнiй залiзничний транспорт промислових пiдприСФмств i органiзацiй, що граСФ хоч i додаткову, але винятково важливу роль у сферi виробництва. Загальна розгорнута довжина цих залiзниць наприкiнцi 1997 року складала 28 тис. км. i, таким чином, перевершувала довжину залiзничних лiнiй загального користування на 5.2 тис. км. Безумовно, рiвень технiчноСЧ оснащеностi транспорту загального користування трохи вище, нiж транспорт вiдомчого користування, що виконуСФ щодо невеликий обсяг роботи i спецiалiзуСФться на перемiщеннi вантажiв. Але вiдомчий транспорт донедавна розвивався високими темпами, причому в основному iнтенсивним шляхом. Якщо за 1960-1989р. розгорнута довжина залiзниць промислових пiдприСФмств i органiзацiй зросла з 17.7 до 26.8 тис. км. (на 50%), за цей час його вантажообiг зрiс на 150%, перевезення вантажiв - на 130%. ОстаннСФ десятилiття принесло безлiч проблем вiдомчому залiзничному транспортовi. Але вiн вижив, не утратив своСЧй значимостi i пропускнiй здатностi.
II роздiл. Сучасний стан розвитку та характер розмiщення залiзниць УкраСЧни
2.1. Рiвень розвитку та характер розмiщення залiзничного транспорту УкраСЧни
2.1.1. Сучасна схема залiзничних звязкiв
Залiзнична мережа УкраСЧни по СЧСЧ конфiгурацiСЧ ортогональна. У нiй СФ бiльш-менш рiвнобiжнi магiстралi, широтнi, меридiональнi.
За рiвнем розвитку залiзничного транспорту на територiСЧ краСЧни видiляють два регiони: Донбас i Захiдна УкраСЧна, де щiльнiсть транспортних магiстралей склалася iсторично й обумовлена дiСФю рiзних за своСФю природою факторiв. У Донбасi i Надднiпрянщинi - необхiднiстю транспортного обслуговування виробництва, що досягло тут високого рiвня розвитку, на заходi - у першу чергу прикордонним СЧСЧ положенням i спорудженням у довоСФнний перiод щодо густоСЧ мережi залiзниць.
Широтнi залiзничнi магiстралi забезпечують звязок вугiльно-металургiйного Донбасу з залiзо-марганцеворудною Надднiпрянщиною i СФ основою залiзничноСЧ мережi району (Дебальцево-Синелъниково-Днiпропетровськ-Кривий Рiг, Иловайськ-Волноваха-Запорiжжя-Кривий Рiг та iн.): на захiд вiдправляСФться донецький кокс i енергетичне вугiлля, на схiд - криворiзька залiзна руда i нiкопольський марганець. Звязки Донбасу з РосiСФю забезпечують магiстралi напрямку Донбас-М