Розвиток та розмiщення залiзничного транспорту УкраСЧни
Дипломная работа - Разное
Другие дипломы по предмету Разное
олiй, станцiй, засобiв звязку (серед них такi великi споруди, як два киСЧвськi мости, черкаський, кременчуцький, днiпропетровський, миколаСЧвський та iншi, значна частина Пiвденно-ЗахiдноСЧ залiзницi, лiнiя Горлiвка-Очеретино, друга колiя лiнiСЧ Попасна-Микитiвка).
У 1921 р. Почалася вiдбудова залiзниць УкраСЧни, але СЧх робота порiвняно з довоСФнним рiвнем залишилась все ж низькою. На кiнець 1921 р. Перевозка вантажiв ще не перевищувала 1/7 вантажообороту 1913 р. Були вiдбудованi всi постiйнi споруди, i рух було вiдкрито майже на всiх лiнiях. З 1922 р. почали впорядковувати зруйноване лiнiйне господарство.
Почалося будiвництво нових лiнiй на УкраСЧнi. Була побудована лiнiя Херсон Апостолово, добудовувались залiзницi, закладанi за часiв царату,- Днiпропетровськ Апостолово, Прилуки Ново бiлиця, Ново бiлиця ЦвСФтково, Чернiгiв Овруч, загальною довжиною 700 км.
У 1935 р. в краСЧнi було досягнуто рекордне для того часу вантаження 76 тис. вагонiв на добу проти 58 тис. вагонiв у 1934 р.
У 1935 р. вперше було виконано план перевозом (на залiзницях план був виконаний на 107,6 %).
У роки другоСЧ i третьоСЧ пятирiчок транспорт республiки разом з залiзницями всiСФСЧ краСЧни продовжував поповнюватися найновiшими паровозами i вагонами, зявилися тепловози i електровози. На залiзницях УкраСЧни широко впроваджувалась автоблокiровка, автоматичне зчеплення вагонiв, автоматичне гальмування поСЧздiв. Загальна довжина мережi залiзниць УкраСЧни збiльшилась до 14,8 тис. км, а пiсля воззСФднання з Захiдною УкраСЧною до 19,7 тис. км, що становило 17,1% мережi залiзниць всього Радянського Союзу.
За час вiйни залiзничний транспорт УкраСЧни був дуже пошкоджений. Гiтлерiвцi пiдiрвали i знищили всi мости, системи водопостачання, вокзали, паравознi i вагоннi депо. Зовсiм зруйнованi були паравозо- i вагоно- ремонтнi заводи. Вiдступаючи, фашисти повнiстю зруйнували до 50% залiзничних колiй УкраСЧни, а решту дуже пошкодили. Великих збиткiв було задано рухомому складу, який був або знищений, або вивезений фашистами.
Вiдбудова залiзниць УкраСЧни почалася ще в ходi боСЧв за звiльнення.
Великi завдання постали перед залiзничниками у четвертiй пятиричцi.
Уже в 1948 р. залiзницi краСЧни перевершили довоСФнний рiвень вантажообiгу. Була в основному закiнчена вiдбудова основних залiзничних магiстралей, якi звязують Москву з Донбасом, Донбас з Ленiнградом.
До кiнця пятирiчки на УкраСЧнi було здано в експлуатацiю 200 нових вокзалiв. Серед них такi великi, як Сталiно, Микитiвна, Попасна, Луганськ, Харкiв, Днiпропетровськ, Сiмферополь, РДвпаторiя, Феодосiя, Нiкополь, Кременчук, Полтава, Чернiгiв, Севастополь та iншi.
Вантаження на залiзницях краСЧни збiльшилося за роки пятирiчки на 43,3%, а продуктивнiсть працi на 39%.
Була побудована лiнiя Федорiвна Каховка, яка здiйснила звязок з районом будiвництва КаховськоСЧ ГЕС i дала вихiд з Донбасу на Днiпро.
У шостiй пятирiчцi перед робiтниками залiзниць було поставлено завдання забезпечити дальше зростання перевозом.
У 1958 р. план перевозки вантажiв на залiзницях УкраСЧни був виконаний на 102%. При цьому порiвняно з 1957 р. перевозки вантажiв зросли на 8%.
У 1960 роцi в УкраСЧнi зявився новий рiзновид магiстрального залiзничного транспорту метрополiтен. У КиСФвi наприкiнцi 1960 року була здана в експлуатацiю перша черга метро надзвичайно складного iнженерного комплексу. Пiзнiше, 23 серпня 1975 року, на територiСЧ УкраСЧни почав дiяти другий метрополiтен - у мiстi Харковi.
У 70-их i 80-их роках побудована залiзниця Полтава-КиСЧв-Брест, Курськ-Харкiв-Ростов, розгорнулося будiвництво залiзниць у Донбасi, Надднiпрянщинi, Криворiжжi, що сприяло розвитковi промисловостi в цих районах. У 1987 роцi експлуатацiйна довжина залiзниць уже складала 22.7 тис. км. (у 1913 роцi - 15.6 тис. км.). Експлуатацiйна довжина залiзниць СРСР -146.1 тис. км.
УкраСЧна займала одне з перших мiiь у СРСР по щiльностi залiзничноСЧ мережi (37.7 км. на 1000 км2 територiСЧ). Частина УРСР у перевозi вантажiв залiзничним транспортом краСЧни в 1988 роцi складала 25.2%, у вантажообiгу 12.8%. Частина вантажообiгу залiзничного транспорту в загальному вантажообiгу УкраСЧнськоСЧ РСР складала 53.3%, пасажирообороту 40.8%. У середньому на 1 км експлуатацiйноСЧ довжини залiзницi приходилося 22.2 млн. т./км. i 3.2 млн. пасажиро-кiлометрiв.
Сучасний залiзничний транспорт на 40% електрифiкований, двох i багатоколiйнi дiлянки складають майже третина експлуатацiйноСЧ довжини.
1.3. Класифiкацiя транспортно-економiчних звязкiв та види перевезень
За характером перевезень залiзничний транспорт подiляСФться на пасажирський i вантажний. Залежно вiд ролi виконуваноСЧ роботи розрiзняСФться залiзничний транспорт загального i вiдомчого користування. Залiзничний транспорт загального користування зСФднуСФ окремi регiони i краСЧни свiту, забезпечуСФ звязку мiж виробниками, споживачами i пасажирськi перевезення. Залiзничний вiдомчий транспорт (транспорт пiдприСФмств i органiзацiй) перевозить сировину, матерiали й iншi види продукцiСЧ усерединi пiдприСФмств промисловостi, сiльського господарства.
За видами звязку i характером обслуговування розрiзняють мiжнароднi i внутрiшньодержавнi залiзничнi звязки (для транспорту загального користування).
УкраСЧнський залiзничний транспорт загального користування бере участь у виробничих процесах як складова сфери товарообiгу i СФ однiСФСЧ з найважливiших базових галузей народного господарства, дiяльнiсть якоСЧ маСФ винятково важливу роль для держави i суспiльства. Поряд з цим вiн займаСФ незаперечн