Розвиток та розмiщення залiзничного транспорту УкраСЧни
Дипломная работа - Разное
Другие дипломы по предмету Разное
раСЧни й Уралу.
Обслуговуючи в основному центри обробноСЧ промисловостi, Пiвденна дорога маСФ пасивний вантажообiг: вона вiдправляСФ в 1.5 рази менше вантажiв, чим одержуСФ. Серед вантажiв, що вiдправляються Пiвденною дорогою, перше мiiе займаСФ залiзна руда. Потiм випливають будiвельнi матерiали (будiвельний камiнь i цемент), нафтопродукти, цукровий буряк i хлiбнi вантажi, перевезенi, як правило, у межах дороги, а також машини, металовироби i цукор, що вiдправляються переважно за СЧСЧ межi.
У структурi ввезених вантажiв представленi будiвельнi матерiали, камяне вугiлля, нафтопродукти, чорнi метали, цукровий буряк i хлiбнi вантажi.
Найбiльш значне навантаження вантажiв у межах дороги мають Харкiв (машини, металовироби, брухт чорних металiв), Кременчук i Ахтирка. Найбiльшi станцiСЧ прибуття вантажiв - станцiСЧ Харкiвського залiзничного вузла (камяне вугiлля, чорнi метали, мiнерально-будiвельнi матерiали), Полтава, Суми i Кременчук.
Головне мiiе у вантажнiй транспортнiй роботi дороги займаСФ Харкiвський вузол, у якому сходяться 8 магiстральних залiзничних напрямкiв, 4 з яких (на БСФлгород, Купянськ, Червоний Лиман i Лозову) електрифiкованi. У структурi вантажообiгу Харкiвського вузла головне мiiе займаСФ транзит. У мiiевiй роботi переважаСФ прибуття вантажiв над вiдправленням. Найбiльша вантажна станцiя вузла - РЖндустрiальна. Вона обслуговуСФ такi машинобудiвнi заводи Харкова, як тракторний i iн.
Пiвденна дорога виконуСФ значну частину мережного пасажирообiгу. Найбiльш великий пасажиропотiкiк йде по напрямку Харкiв-Лозова. По вiдправленню пасажирiв далекого прямування Харкiвський залiзничний вузол належить до найбiльших у краСЧнi. Великi в ньому також i перевезення примiських пасажирiв.
ВзаСФмодiя з рiчковим транспортом у межах дороги здiйснюСФться через Кременчуцький порт. Територiю ХаркiвськоСЧ областi перетинаСФ шосе Москва-Харкiв-Сiмферополь. РЖншi важливi автомобiльнi дороги, що проходять по територiСЧ, що обслуговуСФться Пiвденною дорогою: КиСЧв-Лубни-Полтава-Харкiв, Харков-Ростов на Дону (дiлянка Харкiв-РЖзюм), Полтава-Кременчук, Ахтирк-Харкiв.
Пiвденно-Захiдна залiзниця
Пiвденно-Захiдна дорога обслуговуСФ пiвнiчнi областi УкраСЧни -Хмельницьку, Вiнницьку, Житомирську, КиСЧвську, Чернiгiвську i частково Сумську. Експлуатацiйна довжина дороги 4.7 тис.км.
Основний кiстяк магiстральноСЧ мережi Пiвденно-ЗахiдноСЧ дороги був побудований у дореволюцiйний час. У радянський перiод вiдбувалося випрямлення i посилення окремих напрямкiв, будувалися пiдСЧзднi колiСЧ до промислових центрiв, що розвиваються, новим цукровим заводом, родовищам будiвельних матерiалiв. Було полiпшено транспортно-географiчне положення Чернiгова (будiвництво залiзничних виходiв до Гомеля i на захiд до Ковеля i Бреста) i Житомира (створення прямого виходу на Надднiпрянщини).
Щiльнiсть мережi в межах дороги висока, особливо у Вiнницькiй, Хмельницькiй, Житомирськiй i КиСЧвськiй областях, що мають iнтенсивне цукробурякове виробництво. Рейковi шляхи в минулому тут будувалися значною мiрою для пiдвозу цукрового буряка до цукрових заводiв. В даний час велика частина цих перевезень здiйснюСФться автомобiльним транспортом.
Головна лiнiя Пiвденно-ЗахiдноСЧ дороги - напрямок Хутiр Михайлiвський- Конотоп-Бахмач-Нiжин-КиСЧв-Казятин-Вiнниця-Жмеринка-Хмельницький-Тернопiль. До Жмеринки вона електрифiкована. Починаючи зi станцiСЧ (КиСЧв), ця магiстраль маСФ значний вантажопотiк, що складаСФться з камяного вугiлля, чорних металiв, хiмiчних продуктiв i машин Донбасу i Харкова, до яких зi станцiСЧ Фастiв додаСФться потiк залiзноСЧ руди i чорних металiв Надднiпрянщини. Частина цих транзитних вантажiв з головноСЧ магiстралi вiдволiкаСФться на рiвнобiжний напрямок Козятин-Шепетiвка-Здолбунiв-Ровно-Львiв. Для вивозу експортних вантажiв на Брест важливе значення маСФ лiнiя Шепетiвка-Здолбунiв-Ровно-Луцьк-Ковель.
У загальному обсязi робiт дороги 3/5 складаСФ транзит. Головнi транзитнi вантажi - залiзна руда, нафтопродукти, камяне вугiлля, чорнi метали, хлiб i лiс.
Пiвденно-Захiдна дорога, що обслуговуСФ територiю з розвиненою обробною промисловiстю й iнтенсивним сiльським господарством, маСФ пасивний вантажообiг: вiдправлення вантажiв з СЧСЧ станцiй менше прибуття. Серед вантажiв, що вiдправляються, на першому мiii знаходяться мiнеральнi будiвельнi матерiали (майже 45% усього вiдправлення), головним чином будiвельний камiнь i виробнi матерiали (гранiт, мармур, лабрадорит), що добуваються в рядi районiв УкраСЧнського кристалiчного масиву (Житомирська, КиСЧвська i Вiнницька областi). РЖстотна у вiдправленнi вантажiв частка продукцiСЧ харчовоСЧ промисловостi (цукор, борошно, комбiкорм) i сiльського господарства (цукровий буряк), а в прибуттi - камяного вугiлля, лiсових вантажiв, нафтопродуктiв i чорних металiв.
Станцiй з великим вiдправленням вантажiв на Пiвденно-Захiднiй дорозi небагато. ВидiляСФться лише КиСЧвський залiзничний вузол, що вiдправляСФ велику кiлькiсть будiвельного пiску. Тут же вiдбуваСФться перевалка на залiзницю камяного вугiлля, перевезеного з Донбасу по Днiпру. Найбiльшi станцiСЧ прибуття вантажiв (камяне вугiлля, мiнерально-будiвельнi матерiали, чорнi метали, сiльськогосподарськi продукти) станцiСЧ КиСЧвського залiзничного вузла, Вiнниця, Чернiгiв, Житомир i Бiла Церква.
Для Пiвденно-ЗахiдноСЧ дороги характерно iнтенсивний пасажирський рух, особливо в напрямках вiд КиСФва на Львiв, Одесу i Сiмферополь. Найбiльшою станцiСФю по вiдправленню пас