Розвиток та розмiщення залiзничного транспорту УкраСЧни
Дипломная работа - Разное
Другие дипломы по предмету Разное
В°жирiв у далекому i примiському сполученнi на Пiвденно-Захiднiй дорозi СФ КиСЧв.
У межах дороги залiзничний транспорт широко взаСФмодiСФ з рiчковим. Найважливiшi перевалочнi пункти змiшаних залiзнично-водних перевезень - КиСЧв i Чернiгiв. У КиСФвi з Днiпровського рiчкового шляху на залiзницю перевантажують камяне вугiлля, будiвельний пiсок, сiльськогосподарськi продукти, у Чернiговi перевалюють з р. Десни мiнеральнi будiвельнi матерiали.
Територiя, що обслуговуСФться Пiвденно-Захiдною дорогою, маСФ густу мережу автомобiльних дорiг iз твердим покриттям. Найбiльш важливими серед них, використовуваними як магiстральнi шляхи, СФ двi меридiональнi дороги: Гомель-Чернiгiв-КиСЧв-БiлаиЦерква-Умань з виходом на Одесу, Мозир-Деркач-Житомир-Бердичiв-Вiнниця-Ямпiль з виходом на БСФльцi i Кишинiв з вiдгалуженням вiд Коростеня на Новгород-Волинськиий-Хмельницький i Камянець-Подiльський i три широтнi: КиСЧв-Житомир-новоград-волинський-Ровно, БiлалЦерква-Казятин-Любар-Ямполь-Кременець i Умань-Вiнниця-Хмельницьк-Тернопiль. До цiСФСЧ магiстральноСЧ мережi в районах iнтенсивного бурякосiяння спорудженi численнi пiдСЧзди, використовуванi головним чином для вивозу сiльськогосподарськоСЧ продукцiСЧ до заготiвельних пунктiв i центрiв СЧСЧ переробки (цукровим i спиртовим заводам).
Львiвська залiзниця
Львiвська залiзниця обслуговуСФ територiю ЛьвiвськоСЧ, РЖвано-ФранкiвськоСЧ, ТернопiльськоСЧ, ЧернiвецькоСЧ, ЗакарпатськоСЧ, ВолинськоСЧ i РовенськоСЧ областей. РЗСЧ експлуатацiйна довжина 4.5 тис.км. Дорога забезпечуСФ вихiд з територiСЧ УкраСЧни на захiд через прикордоннi станцiСЧ Чоп, Мостиска i Брест - потоку експортних вантажiв. Менш iстотна роль дороги в мiiевих вантажних перевезеннях.
Густа залiзнична мережа в захiдних областях УкраСЧни склалася до воззСФднання СЧх з Радянською УкраСЧною. Але це були в основному технiчно слабооснащеннi i малозавантаженi лiнiСЧ. У радянський перiод докорiнно реконструювали основну залiзничну магiстраль ЗахiдноСЧ УкраСЧни: Рiвне-Львiв-Чоп, що обслуговуСФ основний потiк зовнiшньоторговельних вантажiв УкраСЧни з ЧехiСФю, Словаччиною, Угорщиною й АвстрiСФю. Ця магiстраль електрифiкована. Були спорудженi також залiзничнi виходи зi Львiвсько-Волинського басейну на пiвнiч (Ковель i Луцьк) i пiвдень (у бiк Львова) що забезпечили вивiз львiвсько-волинського камяного вугiлля (мiiеве паливо) у сусiднi областi УкраСЧни i Бiлорусiю.
Електрифiкацiя залiзничноСЧ дiлянки Львiв-Мостиска дозволила створити ще одну трансСФвропейську магiстраль: Москва-КиСЧв-Львiв-Кракiв-Варшава.
Для мiiевих перевезень використовуються лiнiСЧ Львiв-Самбор-Ужгород, Львiв-Ивано-Франковськ-Коломiя (по цiй лiнiСЧ йде потiк львiвсько-волинського вугiля на Бурштинську ГРЕС) i Дрогобич-Стрий-Тернопiль. Частина станцiй i лiнiй ЛьвiвськоСЧ дороги слабозадiянi i в мiру розвитку автомобiльного транспорту, особливо в звязку з поширенням автопоСЧздiв, повиннi закриватися, тому що експлуатацiя СЧх неефективна.
Велике мiiе у вантажообiгу ЛьвiвськоСЧ дороги займають експортнi вантажi, що випливають транзитом у СФвропейськi краСЧни. Серед цих вантажiв переважають залiзна руда, камяне вугiлля, нафтопродукти, кокс, чорнi метали, хлiбнi i лiсовi вантажi.
В внутридорожньому вантажообiгу головну роль грають камяне вугiлля, в основному зi Львiвсько-Волинського басейну i частково з Донбасу, мiнеральнi будiвельнi матерiали, нафтопродукти, чорнi метали, машини, зерно, борошно i цукровий буряк. У вiдправленнi вантажiв рiзко домiнують камяне вугiлля Львiвсько-Волинського басейну, нафтопродукти i мiнеральнi будiвельнi матерiали. Вiдправляються також лiсовi з карпатських i полiських областей, цукровий буряк i машини головним чином зi Львова.
Найбiльшими станцiями прибуття вантажiв СФ станцiСЧ Чоп i Мостиска, що виконують операцiСЧ з експортними вантажами, а також станцiСЧ Дрогобич, Надвiрна, Добротвор, Львiв i Рiвне. Велика кiлькiсть вантажiв вiдправляють станцiСЧ Иванче, Селець i Гiрник (камяне вугiлля), Здолбунiв, МиколаСЧв i Клесов (мiнерально-будiвельнi матерiали).
Пасажирськi перевезення дороги невеликi. Найбiльш значний центр вiдправлення далеких i особливо примiських пасажирiв - Львiв.
Територiя, що обслуговуСФться Львiвською дорогою, вiдрiзняСФться високою густотою автомобiльних дорiг iз твердим покриттям. Однак щiльнiсть СЧх не скрiзь однакова: вона вкрай невелика в Полiссi i Карпатах i надзвичайно висока в Прикарпаттi. Великим центром автомобiльних дорiг СФ Львiв, зСФднаний автомобiльними магiстралями через Луцьк i Ковель з Брестом, через Броди, Дубно i Рiвне з Житомиром i КиСФвом, через Тернопiль iз Хмельницьким i Вiнницею, через РЖвано-Франкiвськ, Коломию i Чернiвцi з БСФльцями i Кишиневом, через Самбор з Ужгородом i через Стрий з Мукачевим.
Одеська залiзниця
Одеська дорога обслуговуСФ територiю ОдеськоСЧ, МиколаСЧвськоСЧ, ХерсонськоСЧ, КiровоградськоСЧ i ЧеркаськоСЧ областей. РЗСЧ експлуатацiйна довжина 4.2 тис.км.
Мережа залiзниць формувалася тут пiд великим впливом приморського географiчного положення територiСЧ, що обслуговуСФться нею. ОднiСФСЧ з перших залiзниць на УкраСЧнi була Одеско-Балтська, побудована бiльш 130 рокiв тому i зСФднуюча морський порт Одесу з найближчими хлiбними районами. Ця дорога пройшла через Раздельну-Тираспiль-Балту-РДлизаветград (Кiровоград). Надалi через Знаменку, Кременчук i Полтаву. Одеса була зСФднана залiзницею з Харковом i Москвою. Звязку iнших морських портiв Причорноморя-МиколаСФва i Херсона - до револ