Розвиток пiзнавальноСЧ активностi молодших школярiв на уроках украСЧнськоСЧ мови
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
питання (що? або що робить? що? або який?). З цiСФю метою ми знайомили ще в перiод навчання грамоти дiтей з тим, що слово може називати предмет, ознаку чи дiю i вiдповiдати на певне питання: хто? що? який? яка? яке? що робить? Цi показники i виступали на даному етапi як iстотнi ознаки поняття тАЮчастини мови".
Наприклад:
Склади i запиши речення за моделлю.
Хто?, хто?, хто?, хто? що роблять? де?
Хто?, що роблять?, що роблять?, що роблять? де?
Другий етап формування граматичних понять полягаСФ в узагальненнi iстотних ознак, встановленнi звязкiв мiж ними та введеннi термiна.
Пiсля того як учнi навчилися, наприклад, ставити питання до окремих частин мови i визначати групи слiв як такi, що СФ узагальненими назвами предметiв чи дiй, тобто виявляти iстотнi ознаки кожноСЧ частини мови, ми вводили спецiальнi термiни - тАЮiменник", тАЮприкметниктАЭ, тАЮдiСФслово".
Однак слiд мати на увазi, що оволодiння поняттями на цьому етапi полягаСФ не тiльки в заучуваннi слова - термiна. Учнi, якi легко визначали корiнь слова як спiльну частину спорiднених слiв, називали спорiдненими i слова з однаковою за звуковими оформленнями частиною. Тому i потрапляли до спорiднених слiв з омонiмiчними коренями (вода, водити), а слова рiк, рiчниця, роковини учнi не вважали однокореневими. Знаючи, що iменники називають предмети, такi учнi нiяк не могли зрозумiти, чому слова типу ходiння, боротьба, будiвництво вiдносяться до iменникiв, а не до дiСФслiв, чому слова типу хоробрiсть, синява - не прикметники, а iменники.
Термiни учнi запамятали, а поняття у них не склалося. Безумовно засвоСФння термiнiв полегшено оперування граматичними поняттями. СвоСФчасне ознайомлення учнiв з термiном привело до швидкого видiлення,, уточнення i мiцного засвоСФння поняття, але ми вводили термiн лише пiсля того, як учнi усвiдомили його значення на конкретному матерiалi.
Наприклад, нами було запропоноване таке завдання:
Випишiть спiльнокореневi слова: сад, садовий, саду, садочок, садом, саджати, насаджувати.
Третiй етап формування граматичних понять полягав в уточненнi сутi ознак поняття i звязкiв мiж ними. Наприклад, учнi усвiдомили важливу ознаку поняття тАЮ частини мовитАЭ: щоб визначити, до якоСЧ частини мови належить слово, потрiбно знати не тiльки його лексичне значення, а й на яке питання воно вiдповiдаСФ. Водночас iз цим учнi засвоСЧли i окремi граматичнi ознаки частин мови: рiд i число iменникiв та прикметникiв, час дiСФслiв; опанували iншими ознаками частин мови - здатнiсть iменникiв прикметникiв змiнюватися за вiдмiнками i числами, а дiСФслiв - за особами i числами, наявнiсть родових форм у цих частин мови.
Наприклад, ми пропонували учням таке завдання:
Замiсть питань встав прикметники, щоб вийшли загадки про калину. Запиши. Визнач вiдмiнок прикметникiв.
За хатою у садочку,
(у якому?) вiночку
та (в яких?) намистах
стоСЧть пава молода.
Навеснi зацвiтаСФ (яким?) цвiтом,
Восени пишаСФться (яким?) плодом.
Такi завдання розвивають пiзнавальну активнiсть у молодших школярiв та самостiйнiсть у вiдходi його виконання.
На четвертому етапi формування граматичних понять вiдбувалась конкретизацiя вивчених понять завдяки виконанню вправ, якi вимагали практичного застосування одержаних знань, наприклад:
ПоСФднай числiвники з iменниками. Запиши утворенi словосполучення.
11 (кiнь), 50 (день),20 (корова), 2 (село), 3 (учень), 10 (дiвчина), 32 (дiти), 23 (номер), 3 (яблуко), 6 (вiвця).
Про ступiнь засвоСФння понять ми не завжди судили з вiдповiдей учнiв, i по тому як вони запамятали визначення чи правило, адже вiдповiдi не завжди вiдбивали справжнiй стан речей. Були непоодинокi випадки, коли дiти знали визначення понять, але не вмiли скористатися своСЧми знаннями на практицi. Тому бiльш надiйними i переконливими прийомами перевiрки знань учнiв були виконання ними самостiйних робiт, наприклад, граматичного розбору, групування слiв за певною ознакою тощо.
Наприклад, прочитай речення. Випиши займенники.
Рiдна мати моя ти ночей не доспала.
Ми СФ ти украСЧнськi, хлопцi та дiвчата.
Один цвiт я тiльки маю:
Се справи рiдноСЧ любов.
За тебе, мiй коханий краю,
Готовий я пролити кров.
За послiдовнiстю формування граматичних понять ми стежили, зокрема, пiд час опрацювання теми тАЮПрислiвник" (4 клас).
Робота над формуванням поняття тАЮприслiвник" починалася з аналiзу мовного матерiалу i видiлення iстотних ознак поняття. Для цього учням я пропонувала дiбрати до дiСФслiв вiдповiднi прислiвники, поданi в дужках.
Розповiдати, звертатися, ходити, виконувати, оберiгати, турбуватися, думати, бачити, рухатися, зявитися, шукати.
(Гарно, ввiчливо, рiвно, добросовiсно, нiжно, довго, вiрно, добре, впевнено, несподiвано, завзято)
Так на уроцi створювалася мовленнСФва ситуацiя, яка спонукала учнiв до оперування словами. Учнi записували словосполучення: розповiдати гарно; звертатися ввiчливо; ходити рiвно; виконувати добросовiсно; оберiгати вiрно.
Якi прислiвники ви пiдiбрали до кожного дiСФслова? Пiдкреслiть СЧх.
Для чого ви використовували цi слова? Що ви хотiли ними пiдкреслити?
Поставте до них питання i скажiть, чим цi слова схожi?
Такi слова в граматицi називають прислiвниками. Перевiрте своСФ визначення.
На закрiплення одержаних знань про прислiвник учням були запропонованi рiзнi вправи, наприклад:
З поданими прислiвниками склади речення i обСФднай СЧх у текст пiд