Розвиток пiзнавальноСЧ активностi молодших школярiв на уроках украСЧнськоСЧ мови
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
?овими якiсними особливостями, що зумовлюються новим змiстом та формами дiяльностi. Мимовiльне запамятовування i вiдтворення включаСФться у систематичне виконання дiтьми навчальних завдань, завдяки чому, а також внаслiдок подальшого розвитку мислення, цi процеси стають систематичнiшими i продуктивнiшими; пiд впливом навчання у молодших школярiв формуСФться логiчна память, внаслiдок чого суттСФво змiнюСФться спiввiдношення образноСЧ та словесно - логiчноСЧ памятi. Важливою умовою ефективностi цього процесу СФ педагогiчне керiвництво, спрямоване на забезпечення розумiння (аналiз, порiвняння, спiввiднесення, групування тощо) учнями навчального матерiалу, а вже потiм - заучування його; зростаСФ продуктивнiсть, мiцнiсть i точнiсть запамятовування навчального матерiалу. Зумовлено це оволодiнням учнями досконалiшими мнемонiчними прийомами; пiдвищуСФться точнiсть упiзнання обСФктiв, причому спостерiгаються якiснi змiни у цьому процесi. Наприклад, першокласники, впiзнаючи обСФкти, бiльше спираються на СЧх родовi, загальнi ознаки, а третьокласники бiльшою мiрою зорiСФнтованi на аналiз, видiлення в обСФктах специфiчних видових та iндивiдуальних ознак.
У навчальному процесi здiйснюСФться систематичне i послiдовне формування тих особистiсних знань, якi пiдводять школяра до активноСЧ позицiСЧ у навчальнiй дiяльностi. Учень проявляСФ активнiсть, самостiйнiсть у навчаннi, пiзнавальний iнтерес, оволодiвають значними регулюючими можливостями i активностi, i самостiйностi. Весь комплекiiСФСЧ логiчно освiти умовно можна рахувати механiзмом становлення активноСЧ позицiСЧ школяра в навчальнiй дiяльностi.
Не дивлячись на розширене оперування в педагогiчнiй теорiСЧ i практицi термiном тАЮ активнiсть", це поняття вважаСФться дуже складним. Науково воно трактуСФться по - рiзному. Однi порiвнюють активнiсть з дiяльнiстю, iншi рахують активнiсть результатом дiяльностi, ще iншi стверджують, що активнiсть - бiльш широке поняття, нiж дiяльнiсть, i т.д. Для нас Вано виявити основнi сторони цього важкого аспекту дiяльностi.
Перш за все, активнiсть, як особистiсне навчання, виражаСФ особливий стан школяра та його вiдношення до дiяльностi (уважнiсть, розташування, жива участь у загальному процесi, швидке реагування на змiни обставин дiяльностi)
Якщо дiяльнiсть представляСФ собою поСФднання обСФктивно - субСФктивних властивостей, то активнiсть - належить людинi, i в бiльшiй мiрi - субСФкту дiяльностi.
Активнiсть виражаСФ не саму дiяльнiсть, а СЧСЧ рiвень та СЧСЧ характер.
Як приналежнiсть дiяча, активнiсть впливаСФ i на процеiiлеспрямованостi, i на розумiння мотивацiСЧ, способiв дiяльностi.
Пiзнавальна активнiсть - цiннiсне та складне навчання школяра, яке iнтенсивно формуСФться у шкiльнi роки. Прояви його у кожному наступному вiцi ширшi та багатшi; вони впливають на продуктивнiсть навчання, на активiзацiю всiСФСЧ учбовоСЧ дiяльностi. Цiннiсть уроку частiше всього визначають через активнiсть учнiв.
Пiзнавальну активнiсть можна рахувати пiдготовчою сходиною самостiйностi.
Самостiйнiсть повязана з iнiцiативою, з пошуком рiзних шляхiв вирiшення навчально-пiзнавальних задач без участi дорослих та допомоги з боку. Вiд розвитку самостiйностi з раннього дитинства залежить активнiсть дитини, його орiСФнтування в навколишньому середовищi.
тАЮ Я сам" - прекрасний стимул молодшого школяра, який потрiбно пiдтримувати i розвивати. Тим бiльше потрiбно формувати навчально-пiзнавальну самостiйнiсть в школi при розвязаннi рiзних навчальних задач з рiзноманiтним предметним змiстом в процесi навчання. Розумiння школярами своСЧх можливостей приходить при активному пiдключеннi його до самостiйноСЧ дiяльностi. Це дозволяСФ йому ставити перед собою новi вимоги, здiйснювати саморегуляцiю.
Вияви пiзнавальноСЧ активностi та самостiйностi рiзноманiтнi, СЧх важко обмежити. Вони виражаються:
в цiлеспрямованостi пiзнавальних дiй;
в характерi знань, умiнь, способiв дiяльностi, в мобiльностi СЧх використання, в змiстi запитань, звернених до вчителя;
в бажаннi розширити поглибити пiзнавальну дiяльнiсть через широке коло читання, телебачення, радiо.
З цим повязано бажання школярiв внести в навчальну дiяльнiсть знання, вмiння, набутi ними за межами навчального процесу.
Активнiсть та самостiйнiсть школярiв виявляСФться у психологiчному настроСЧ СЧх дiяльностi: зосередженостi, уважностi, розумових процесах, в iнтересi та особистiй iнiцiативi.
Активний вiдгук на обговорення завдань, проблем, якi ставить вчитель, бажання приймати участь у вiдповiдях товаришiв, доповнювати СЧх, внести корективи - все це показники пiзнавальноСЧ активностi та самостiйностi, це показуСФ, що учень стаСФ субСФктом навчально-пiзнавальноСЧ дiяльностi.
Формування пiзнавальноСЧ активностi, самостiйностi школяра рiзного вiку сприяють його всебiчному розвитку в любiй дiяльностi, його благополучному розташуванню в колективi.
Особливо важливим для навчальноСЧ дiяльностi являСФться пiзнавальний iнтерес. Нi фiзична праця, нi навчальна дiяльнiсть не досягнуть своСЧх високих рiвнiв розвитку без особистого вiдношення до дiяльностi. РЖнтерес - важливий поштовх до любоСЧ дiяльностi, його можна рахувати початковою формою субСФктивних проявiв, оскiльки вiн виражаСФ вибiрковий характер i дiяльностi, i предметiв, i явищ навколишньоСЧ дiйсностi.
Значення маСФ й iнтерес у спiлкуваннi, який знаходить свiй прояв всебiчно. Цей iнтерес до учня, до того, що вiн знаСФ, як настроСФний, як виражаСФ своСЧ думки, су