Розвиток пiзнавальноСЧ активностi молодших школярiв на уроках украСЧнськоСЧ мови

Дипломная работа - Педагогика

Другие дипломы по предмету Педагогика



i вчитель постаСФ насамперед як органiзатор i керiвник пiзнавальноСЧ дiяльностi дiтей. Вiн створюСФ умови, при яких школярi можуть найбiльш рацiонально i продуктивно розвивати пiзнавальнi процеси. Урок СФ основною ланкою процесу формування пiзнавальноСЧ активностi молодших школярiв. На ньому з окремих тАЮцеглинок" складаються не лише знання, а й почуття, переживання, вмiння мiркувати, логiчно мислити, уявляти, уважно слухати. Основна умова розвитку пiзнавальноСЧ активностi - щоб на кожному уроцi якомога частiше лунало тАЮчому?"

Розвиток пiзнавальних процесiв допомагаСФ створювати сприятливi умови для iндивiдуального зростання дитини на основi свободи СЧСЧ духовного вибору. А саме:

активiзують пiзнавальну дiяльнiсть;

розкривають дитину як особистiсть;

диiиплiнують мислення;

навчають правильностi думки;

дають можливiсть виявлятися психiчним процесам та визначати СЧх рiвень та якiсть;

навчають умiнням обСФктивно оцiнювати себе, будувати стосунки з iншими, жити за певними правилами.

Розвиток пiзнавальних процесiв СФ необхiдним для сприйняття краси i витонченостi суджень, чiткого, вичерпного, лаконiчного висловлення думок; для формування вмiнь абстрагувати, зосереджуватися на структурi своСФСЧ думки, для розвитку iнтуСЧцiСЧ.

Для дiтей школа СФ часом зростання, час вiдкриття, гри, усвiдомлення себе, своСЧх можливостей.

Тому важливо на цьому етапi розвитку не загубити все, що закладено природою в дитинi, не тАЮзакрититАЭ бажання думати, фантазувати, говорити, розмiрковувати.

Фантазування, вiзуалiзацiя, розвинена уява - це вмiння бачити у кожному предметi, явищi, дiяннi своСФ ставлення до навколишнього свiту, вмiння створювати навколо себе красу, передбачити наслiдки того, що буде пiсля певноСЧ дiСЧ чи вчинку. Але щоб вiзуалiзацiя була аналiзом та творчою дiСФю, необхiдно розвивати пiзнавальну активнiсть дiтей. РЖ це не тiльки знання, якi отримуСФ учень вiд педагогiв, батькiв, дорослих, цiлеспрямовано вивчаючи певнi предмети. Насамперед, це пiзнання свiту, розумiння його. Тобто вмiння пiзнати суть предмета, дiСЧ, обставини, вмiння дивитися та бачити, слухати та чути, торкатися та вiдчувати дотик, вiдчувати смак, розрiзняти запах.

Розвиток пiзнавальноСЧ активностi дiтей допомагаСФ розширити межi контактування зi свiтом, стати бiльш сильним, впевненим, мудрим, здатним до творчого мислення, робити свiдомий вибiр, знаходити оптимальнi шляхи вирiшення будь-яких проблем.

Упродовж всього перiоду молодшого шкiльного вiку вiдбуваються якiснi змiни в розвитку пiзнавальних процесiв.

Так сприймання: досить розвинуте (молодшому школяру притаманна висока гострота зору та слуху, вони добре орiСФнтуються у рiзноманiтних формах та кольорах тощо); слабо диференцiйоване (дiти цього вiку ще не вмiють здiйснювати цiлеспрямований аналiз результатiв сприймання, видiляти серед них головне, iстотне); формування спостереження; зростаСФ швидкiсть перебiгу процесiв сприймання; [2, с.3] збiльшуСФться кiлькiсть сприйнятих обСФктiв, розширюСФться обсяг запамятовування тощо; водночас iз кiлькiсними змiнами у розвитку сприймань молодших школярiв проходять i змiни якiснi (Якiснi змiни - це певнi перетворення структури сприймання, виникнення нових особливостей, що зменшують зростання його пiзнавальноСЧ дiяльностi); поступово сприймання у молодших школярiв стаСФ довiльним, цiлеспрямованим процесом; сприймаючи новi обСФкти, дiти намагаються вiднести СЧх до певноСЧ категорiСЧ; вибираючи предмети iз певноСЧ сукупностi, учнi орiСФнтуються переважно на колiр та форму, вважають саме СЧх характерними ознаками; [22] з вiком зростаСФ точнiсть розрiзнення форми предметiв.

Увага: недостатньо розвинута довiльна увага молодших школярiв; домiнуСФ увага мимовiльна, спрямована на новi, яскравi, несподiванi та захоплюючi обСФкти; слабкiсть гальмiвних процесiв у цьому вiцi зумовлюСФ також нестiйкiсть уваги; стаСФ довiльнiшою за умови створення такоСЧ атмосфери для цiлеспрямованоСЧ дiяльностi, за якоСЧ вони привчаються керуватися самостiйно поставленою метою; розвиток довiльноСЧ уваги iде вiд керування цiлями, поставленими перед дiтьми дорослими, до реалiзацiСЧ самостiйно сформованих цiлей, вiд постiйного контролю з боку вчителя до самоконтролю; зростаСФ обсяг i стiйкiсть уваги; тiсно повязана з важливiстю навчального матерiалу; залежить i вiд доступностi та посильностi навчальних знань, поставлених перед учнями, а також вiд умiння вчителя так органiзувати процес навчання, щоб охопити ним усiх учнiв класу; однiСФю з причин нестiйкостi уваги у цьому вiцi СФ передусiм недостатня розумова активнiсть дiтей, зумовлена як недосконалими методиками навчання, так i рiвнем СЧхньоСЧ готовностi до навчальноСЧ дiяльностi, нездатнiстю переборювати труднощi, станом здоровя тощо. [11, с.12-14]

Мовлення:

У молодшому шкiльному вiцi: на початку шкiльного перiоду розвитку дитина вже володiСФ певним словниковим запасом та граматикою мови:

Новим у розвитку мовлення СФ передусiм свiдоме вживання рiзних форм слова, оволодiння письмом, збагачення внутрiшнього мовлення.

ЗмiнюСФться спiввiдношення вживаних категорiй слiв, зростаСФ словниковий запас, урiзноманiтнюються функцiСЧ мовлення, удосконалюСФться його синтаксична структура тощо. Дiти оволодiвають писемним мовленням, у морфологiчнiй структурi якого пiд впливом навчання вiдбуваються змiни.

ЗбiльшуСФться кiлькiсть слiв i речень у письмових роботах, зростаСФ

швидкiсть письма, пiдвищуСФться його якiсть. ЗасвоСФнню письма передуСФ оволодi