Розвиток пiзнавальноСЧ активностi молодших школярiв на уроках украСЧнськоСЧ мови
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
iдповiдати на поставлене запитання включно за поданим клiше:
1-ша пара - тАЮ Я вважаю, що..."
2-га пара - тАЮ..., тому, що..."
3-тя пара - тАЮ... наприклад..."
4-та пара - тАЮ Таким чином..."
Отже, мiркування набуваСФ такого вигляду:
Я вважаю, що цi члени речення СФ однорiдними, тому що вони вiдповiдають на одне й те саме питання й залежать вiд одного й того ж слова.
Гра для учнiв тАЮ Щасливий кубтАЭ
Для гри потрiбен картонний кубик, кожна грань якого маСФ свiй колiр.
ЧЕРВОНА ГРАНЬ
БРЖЛА ГРАНЬ
ЗЕЛЕНА ГРАНЬ
ЖОВТА ГРАНЬ
СИНЯ ГРАНЬ
ЧОРНА ГРАНЬ
Грають двi команди. По черзi кидають кубик. Вiдповiдають на питання тiСФСЧ гранi, яка випала зверху. Яка команда даСФ найбiльше правильних вiдповiдей, та й перемогла.
Червона грань - казки
Закiнчити назви казок.
1. тАЮКришталева..." (гора).
2. тАЮМикита..." (Кожумяка).
3." Мороз..." (РЖванович).
4." Фарбований..." (лис).
Бiла грань - птахи
Записати найвiдомiших птахiв iз дитячих книжок.
1." Коник - горбоконик". (Жар 0 птиця)
2." Повернення блудноСЧ папуги". (Кеша)
3." Снiгова королева". (Ворони Карл i Клара)
Зелена грань - географiя
Запиши назву столицi краСЧн.
1. Латвiя. (Рига)
2. РЖндiя. (Делi)
3. Францiя. (Париж)
4. РЖталiя. (Рим)
Жовта грань - кмiтливiсть
1. Яке свято вiдзначаСФться 31 лютого? (31 лютого не буваСФ)
2. Хто краще плаваСФ - каченятко чи курчатко? (Курчатко не вмiСФ плавати)
3. Що сушить, коли мокне? (Рушник)
4. Що в каструлю кидають перед тим, як варять СЧжу? (Погляд)
Синя грань - украСЧнська мова
Постав поданi у дужках iменники у знахiдному вiдмiнку.
1. Побачити (зозуля).
2. Любити (матуся).
3. Захищати (УкраСЧна).
4. Читати про (природа).
Чорна грань - загадки
1. У вiнку зеленолистiм,
У червоному намистi,
ВидивляСФться у воду
А свою хорошу вроду. (Калина)
2. РД шапка, але немаСФ голови,
РД нога, але без черевика. (Гриб)
3. На деревi я родився в кожусi, кожух розiрвався
i я на землю впав. (Каштан)
4. Швець - не швець,
Кравець - не кравець,
Держить в ротi щетинку,
А в руках - ножицi. (Рак)
Використання народознавчого матерiалу
РЖнтегрований урок в 4 класi тАЮ ДiСФслова у веснянках, гаСЧвках, закличкахтАЭ
Мета: закрiпити вивчене про часовi форми дiСФслова; закрiпити вмiння визначити рiд дiСФслiв минулого часу та неозначеноСЧ форми дiСФслова на основi народознавчого матерiалу з теми тАЮ Веснянки"; розширювати словниковий запас учнiв, пiзнавальну активнiсть, iнтерес до iсторичного минулого, усноСЧ народноСЧ творчостi; виховувати дбайливе ставлення до природи.
Обладнання: алгоритм тАЮДiСФсловатАЭ: перфокарти; iлюстрацiСЧ тАЮ ластiвка", тАЮсоловейкотАЭ, тАЮжайворонок"; випеченi жайворонки.
РЖнтеграцiя: украСЧнська мова, читання, народознавство.
Хiд уроку
РЖ. Вправи на читання приказок
Вода потекла, весну принесла.
Грак на горi - весна на дворi.
Матiнка - весна усiм красна.
РЖРЖ. Вправи на iнтонування речень
Привiтанням журавля
Я пробуджую поля,
Небеса i ручаСЧ
Та заквiтчую гаСЧ.
РЖ усякий мене зна...
Вiдгадали? - Я - ... (Весна).
Прошепочiть слово весна.
Якi почуття викликаСФ у ваiе слово?
РЖРЖРЖ. Калiграфiчна хвилинка
Дз двз
Запишiть речення:
Давайте, друзi, весну вiншувати!
Вiншувати - вiтати, поздоровляти.
Утворити: прикметники - вiншувальний; iменник - вiншування.
Яке речення за метою висловлювання? (Спонукальне; зi звертанням)
РЖV. Повiдомлення теми i завдання уроку
Визначити дiСФслова в текстах, час дiСФслiв;
Довiдатись бiльше про веснянки;
Познайомитись iз новими словами, звичаями украСЧнського народу.
V. Опрацювання матерiалу
1. Визначити дiСФслова iз залежними словами з тексту.
Веснянки - це пiснi, з якими люди зустрiчали весну. Отже, сьогоднi ми спробуСФмо зустрiти весну так, як зустрiчали СЧСЧ нашi далекi предки - давнi украСЧнцi.
Давайте ж одразу вирушимо в мандрiвку на багато рокiв назад, аж у КиСЧвську Русь.
Тодi люди повнiстю залежали вiд явищ природи, але вiрили в те, що вони можуть вплинути на СЧСЧ сили. За допомогою чого? Слова, пiснi. Вiрили, що й весна швидше прийде, якщо СЧСЧ покликати.
2. Змiна неозначеноСЧ форми дiСФслiв на форму теперiшнього часу.
Насамперед викликали з вирiю птахiв. Виконували обряди, що сприяли приходу весни. Господинi випiкали печиво у формi пташок.
Давайте змiнимо форму дiСФслiв на теперiшнiй час, запишемо в зошити.
Пташок ( викликати)
З теплого краю!
(Летiти), соловейки,
На нашу земельку!
(Спiшити) ластiвоньки,
Пасти корiвоньки!
А тепер пташок у руку i викликаСФмо весну, промовляючи закличку.
Фiзкультхвилинка
Гра тАЮА ми просо сiяли..."
А ми просо сiяли, ой, дiд ладо сiяли.
А ми просо витопчем, витопчем...
Ой, чим же нам витоптать, витоптать...
А ми коней пустимо, пустимо...
А ми коней займемо, займемо...
А ми коней випустим, випустим...
3. Словникова робота.
БлагословляСФ мати
Весну закликати,
Весну закликати, Зиму проводжати.
Якi слова протилежнi за значенням? (Закликати - проводжати)
Якi слова - антонiми в прикметниках?
Пролiски й пiдснiжники розкривають пелюстки на гарну погоду, закривають на негоду.
Якщо на початку травня тепло - наприкiнцi буде холодно.
Яке слово тут незвичне?
БлагословляСФ - 1) даСФ згоду на що-небудь, дозволяСФ кому-небудь;
2) хрестити кого-небудь, про