Рифтовi системи Землi
Дипломная работа - Геодезия и Геология
Другие дипломы по предмету Геодезия и Геология
?нiй i центральнiй частинах Ефiопського зводу. Ними складенi деякi частини лавових плато в районi оз. Тана i на пiвнiч вiд головного Ефiопського рифта.
2. Серiя щитових вулканiв (мiоцен). Перехiдний характер вивержень вiд трiщинного до центрального. Лави олiвiнового базальту були рiдкими й утворили великi (до 100 км у дм.) щити. Такi щити до пiвночi i пiвдня вiд оз. Тана (гори Симен i Чоке), на пiвднi Сомалiйського плоскогiря (гори Мендебу, чи Орохо). Вище по геологiчному розрiзi базальти змiнюються трахiбазальтами, трахiлiпаритами i пантеллеритами (тобто кислими породами), що утворюють iгнiмбритовi покриви.
СерiСЧ щитових вулканiв у депресiСЧ Афар приблизно вiдповiдають товщi древнiх покривних базальтiв Афара, хоча нижня частина вiдноситься до древнього, олiгоценового,вiку. Ця товща потужнiстю до 4-5 км заповнюСФ депресiю Афар;
3. РЖгнiмбритова серiя (плiоцен).
Масовi трiщиннi викиди пiрокластiв кислоСЧ сильнолужноСЧ магми бiля захiдного борта Головного Ефiопського рифта. У пiвденнiй i центральнiй ЕфiопiСЧ сформувавши величезнi покриви пантелеритових iгнiмбритiв. Вони утворюють верхнi частини вулканiчних товщ Ефiопського нагiря бiля Аддис-Абеби, оголюються в бортах рифта в районi оз. Авуоа i Звай;
4. Серiя Аден (плейстоцен).
Зосередження базальтового вулканiзму в межах Головного Ефiопського рифта й у депресiСЧ Афар. ВiдзначаСФться звязок цих вивержень з поперечними до рифту розломами по яких прояви вулканiзму цiСФСЧ стадiСЧ iнодi спостерiгаються i за межами рифта на Ефiопському нагiрСЧ. У рифтi серiСЧ Аден зосередженi базальти голоценового вiку. Базальти серiСЧ Аден вiдомi також на Ефiопському нагiрСЧ в прогинi, зайнятому долиною р. Голубий Нiл;
5. Кислi породи серiСЧ Аден (голоцен-сучасний вiк). Перевага центрального типу вивержень кислоСЧ пантеллерит-комендитовоСЧ асоцiацiСЧ. Цi породи утворюють стратовулкани. Пiвнiчнiше депресiСЧ Афар цi вулкани зустрiчаються також уздовж розломiв, що сiчуть дно депресiСЧ.
У межах ЕфiопськоСЧ рифтовоСЧ гiлки можна видiлити чотири вулканiчних райони: 1) Головний Ефiопський рифт, 2) депресiю Афар, 3) Ефiопське нагiря, 4) Сомалiйське плоскогiря.
Головний Ефiопський рифт починаСФться пiвнiчнiше оз. Стефанi (5 пн.ш.) i простягаСФться до 9 пн.ш., де переходить у пiвденне закiнчення депресiСЧ Афар. Поперечнi вулкано-тектонiчнi перемички роздiляють Головний Ефiопський рифт на ряд улоговин з вiдносно великими озерами в них. Такi оз. Чамо, Абая (Маргерита), Авуса, Шала, Хора-Абьята, Лангана, Звай. Рiвнi води в озерах коливаються в межах 1200-1300 м. Вiдмiтки поверхнi днища в рифтi 1200-1500 м. Борти рифта пiднятi над його днищем на 1000- 1500 м, СЧхньоСЧ оцiнки 2600-3500 м. У межах Головного Ефiопського рифта вiдомо 6 молодих, що частково вже потухли вулканiв.: Чаббi, Маунт Фiш, Алуту, Босетi-Гудда, Гарiбалдi-Пас,Фонтале.
Депресiя Афар на пiвночi ЕфiопiСЧ пiвденне продовження рифтовоСЧ зони Червоного моря, вiд якоСЧ депресiСЧ вiддiлена горстом Данакiльських гiр Земна кора в межах депресiСЧ ще не втратила характерних рис колишньоСЧ океанiчноСЧ земноСЧ кори, потужнiстю, яка не перевищуСФ 10 км. Депресiя заповнена могутньою (5 - 6 км) серiСФю покривних базальтiв Афара олiгоцен-мiоценового вiку. Вище по геологiчному розрiзу тут залягаСФ четвертинна вулканогенна серiя Аден.
У недавньому геологiчному минулому депресiя Афар була затокою Червоного моря, що регресувало звiдси близько 80 тис, рокiв тому. Тому деякi вулкани виникали в пiдводних умовах.
Спочатку вiдбувалися трiщиннi, а потiм центральнi виливи диференцiйованоСЧ базальтовоСЧ магми (диференцiацiя вiд базальтiв до рiолiтiв). У структурному вiдношеннi для депресiСЧ характерна складна система великих i малих грабенiв.
Новiтнiй вулканiзм проявився по системах молодих грабенiв. Останнi стадiСЧ його розвитку (кислi породи серiСЧ Аден) були характернi лише для пiвнiчного закiнчення системи грабенiв Вонджi i для грабенiв ДанакiльськоСЧ депресiСЧ (базальти).
У системi грабенiв Вонджi розташованi вулкани: Габiллема, Асмара, Мелале, Аррале, Алаiта, Афдера, Амартi, Соркала, Дуббi. У грабенах ДанакiльськоСЧ депресiСЧ знаходяться вулкани.: Уммуна (Умнуна), Ерта-Але, Габулi, Бори-Елi, Кебрiт-Але, Алiд.
Ефiопське нагiря це лавове нагiря, що вiдповiдаСФ привершиннiй частинi Ефiопського новiтнього зводу. РельСФф був утворений трiщинними лавовими виливами еоцен-мiоценовоСЧ (на пiвночi) i олiгоцен-плiоценовоСЧ (на пiвднi)системи. Зi сходу нагiря обiрване Головним ЕфiопськоСЧ рифтом i депресiСФю Афар. З захiдноСЧ сторони обмежуСФться грабеном, у якому розташоване оз. Тана. Вiдмiтки центральноСЧ частини нагiря вiд 3500 до 4600 м.
Древня вулканогенна поверхня нагiря сильно розчленована ерозiСФю рiк Голубий Нiл (Аббай) на пiвднi i Такказе на пiвночi. Новiтнi тектонiчнi пiдняття i сильна ерозiя виявили в рельСФфi еоцен - мiоценовi й олiгоцен-плiоценовi вулканiчнi щити. В даний час на докембрiйському фундаментi i частково на крейдових пiщаниках у межах нагiря залягаСФ трапова серiя. Найбiльш древнiми тут СФ рiолiти (вiд 28 млн. до 32 млн. рокiв). Вище залягаСФ серiя щитових вулканiв (вiд 16 млн. до 26 млн. рокiв). Ще вище iгнiмбритова серiя. Лише подекуди на нагiрСЧ присутнi базальти серiСЧ Аден. З пiвдня на пiвнiч можна видiлити в межах нагiря наступнi вулкани: Майгудо, Зикуала, Чембiбiт, Карнi, Рас-Дашан.
Сомалiйське плато являСФ собою схiдний схил Ефiопського новiтнього зводу, вiдрiзаний Головним Ефiопським рифтом вiд центральноСЧ частини зводу. Уздовж бортiв рифта по пiвнiчно-схiдних розламах у м