Рифтовi системи Землi
Дипломная работа - Геодезия и Геология
Другие дипломы по предмету Геодезия и Геология
ас вивчений набагато краще iнших серединно-океанiчних хребтiв. Тут чiтко виражена рифтова структура гребньовоСЧ зони, установлений лiнiйний розподiл магнiтних аномалiй, сейсмiчнiсть, виходи ультраосновних порiд на днi, тобто всi характернi ознаки рифтогеналей.
Повиннi бути згаданi також розломи, з якими повязанi вузькi глибокi западини - Вiм (6237 м) i Витязь (6400 м). Цi розломи мають пiвнiчно-схiдне простягання, а приуроченi до них западини - "троги" - набагато рiзкiше вираженi в рельСФфi, нiж рифтовi долини.
На схiд вiд Сокотри серединний хребет перетинаСФ зона розломiв Оуен, що починаСФться на днi СомалiйськоСЧ улоговини i потiм продовжуСФться до пiвночi вiд серединного хребта. З нею повязаний пiдводний хребет Меррей, що на вiдмiну вiд iнших пiдняттiв ложа океану, сейсмiчний. Це зближаСФ його з хребтами серединно-океанiчноСЧ системи. Хребет Меррей прослiдковуСФться аж до шельфу Пакистану. По географiчним даним розлом Оуэн продовжуСФться i на шельфi, очевидно, змикаючись з зоною розломiв Кветта, що вiдокремлюСФ гори Белуджистана вiд РЖндо-ГангськоСЧ депресiСЧ.
По розлому Оуен серединно-океанiчний хребет зрушений до пiвночi. Далi Аравiйсько-РЖндiйський хребет приймаСФ майже широтне простягання i змiнюСФться рифтово-бриловими структурами дна АденськоСЧ затоки. У захiднiй частинi АденськоСЧ затоки система рифтiв роздвоюСФться - пiвденна гiлка вторгаСФться в межi Африканського материка у виглядi Схiдноноафриканських рифтiв, а пiвнiчну гiлку утворюють рифти Червоного моря, затоки Акаба, Мертвого моря i Лiвану.
В осьовому грабенi Червоного моря були виявленi могутнi виходи гарячих (до 70) i надзвичайно солоних (до 300тА°) ювенiльних вод. Доннi вiдклади Червоного моря тут просоченi солями, що випали з цих концентрованих розсолiв, що утворюють своСФрiднi породи типу евапоритiв. ВiдзначаСФться високий вмiст рiдкiсних металiв у цих вiдкладах, зокрема мiдi.
Наступною ланкою системи серединно-океанiчних хребтiв СФ Центральноiндiйський хребет. Вiн простягаСФться на пiвденний схiд вiд мiiя зчленування Захiдно-РЖндiйського й Аравiйсько-РЖндiйського хребтiв до району островiв Амстердам i Сен-Поль, де Амстердамською зоною розломiв вiдокремлюСФться вiд ще однiСФСЧ ланки серединно-океанiчноСЧ системи в РЖндiйському океанi Австрало-Антарктичного пiдняття. Центральноiндiйський хребет маСФ будову, подiбну з Аравiйсько-РЖндiйським. Австрало-Антарктичне пiдняття морфологiчно ближче до серединно-океанiчних пiднять Тихого океану. Це широке валоподiбне пiдвищення океанiчного дна, витягнуте з заходу на схiд, з помiрковано розчленованою поверхнею. ПереважаСФ низькогiря i горбкуватий рельСФф. На бiльшiй частинi пiдняття рифтовi долини вiдсутнi, але в схiдному сегментi пiдняття вони досить чiтко вираженi. Ця частина пiдняття розбита численними меридiональними розломами, по яких сегменти хребта, що утворилися, сильно зрушенi до пiвдня один вiдносно одного, i в плановому зображеннi додаСФ всiй цiй частинi хребта специфiчний малюнок, що нагадуСФ сходи. У середнiй частинi пiдняття роздроблене широкою зоною меридiональних розломiв [10].
У межах ложа РЖндiйського океану СФ також ряд хребтiв i пiдняттiв. Серед них Мадагаскарськi i Мозамбiкськi пiдняття, складенi материковою корою, якi вiдносяться до структур пiдводноСЧ окраСЧни материкiв, а також хребти Меррей i Мальдiвський. У захiднiй частинi океану видiляються також Маскаренський i Амiрантський хребти. Назва Маскаренський хребет не зовсiм вдала, тому що з Маскаренських островiв тiльки один Маврикiй - орографiчно повязаний з ним. О. Реюньйон являСФ собою iзольований вулканiчний конус, а о. Родрiгес частина гребеня невеликого базальтового хребта широтного напрямку. Амiрантський хребет по своСЧх контурах, а також по глибоку жолобу нагадуСФ острiвну дугу, але, як показують геофiзичнi дослiдження, вiн складений базальтовою корою. Хребет сейсмiчний. Самi Амiрантськi острова кораловоСЧ будови, насадженi на вершини хребта. На його схiдному схилi розташований атол Дерош класичний пiдводний атол правильноСЧ кiльцеподiбноСЧ форми.
До сходу вiд Мальдiвського хребта, паралельно йому, розташований невеликий хребет Ланка, а ще на схiд - величезноСЧ довжини (5 тис. км) Схiдно-РЖндiйський хребет. В. Ф. КанаСФв описуСФ його як порiвняно вузьке (до 100 миль) гiрське пiдняття, з вiдносною висотою до 4 км, розбите подовжнiми розломами. По своСЧй структурi вiн може бути вiднесений до брилових хребтiв i складений океанiчною корою. Приблизно проти його середньоСЧ частини до сходу вiдходить пiдняття Кокосових островiв, що складаСФться з декiлькох вулканiчних груп, роздiлених досить глибокими проходами. Вершини Кокосових островiв увiнчанi кораловими атолами, а о.Рiздва, також розташований на цьому хребтi, являСФ собою пiднятий древнiй атол, з абсолютною висотою 357 м.
На Сейшельськiй банцi i однойменних островах, розташованих у пiвнiчнiй частинi цього хребта, СФ виходи гранодiоритiв, вiк яких 600 млн. рокiв.
Вiд пiвденного закiнчення Схiдно-РЖндiйського хребта майже пiд прямим кутом вiдходить на схiд Захiдно-Австралiйський хребет складного рельСФфу, який складаСФться з платоподiбних пiднять, що чергуються i рiзко виражених гряд, очевидно, тектонiчного походження. За даними американських дослiдникiв, цей хребет складений корою материкового типу потужнiстю близько 20 км, пiд осадовим шаром залягають породи з щiльнiстю, що вiдповiдаСФ гранiтам. На схилах хребта драгою пiднятi уламки долеритiв, близьких за будовою до тих, що вiдомi в ТасманiСЧ. Потужнiсть кори т