Рифтовi системи Землi
Дипломная работа - Геодезия и Геология
Другие дипломы по предмету Геодезия и Геология
?их у моделях активного i пасивного рифтогенезу, i рифтоутворення протiкаСФ найбiльше могутньо.
Про походження земноСЧ кори iснуСФ багато суперечних уявлень. Найпоширенiшi гiпотези: виплавляння та подрiбнення-материкiв; острiвного тектоно-вулканiчного походження та розростання материкiв.
Основи гiпотези виплавляння склалися в минулому столiттi. Змiст СЧСЧ передаСФ класичне порiвняння земноСЧ кулi з горном, в якому з руди виплавляють залiзо. В процесi розiгрiвання важкий розплавлений метал осiдаСФ, а легкий шлак пiднiмаСФться, охолоджуСФться у виглядi кiрки. Утворення земноСЧ кори порiвнюСФться з утворенням шлаковоСЧ кiрки.* Щ
Сучаснi прихильники гiпотези виплавляння для СЧСЧ пiдтвердження використовують досягнення геохiмiСЧ та геофiзики. Виплавляння вважаСФться одним iз проявiв загальноСЧ глибинноСЧ диференцiацiСЧ речовини мантiСЧ, що вiдбуваСФться вибiрково, залежно вiд термодинамiчних умов ПриймаСФться, що на початку з речовини мантiСЧ, подiбноСЧ за складом до гiрськоСЧ породи перидотиту, виплавилися маси базальту, якi суцiльним шаром вкрили планету. Потiм, також шляхом виплавляння, утворився суцiльний шар гранiту. На Землi нiби iснував СФдиний материк. У ходi геологiчного розвитку вiн подрiбнився. За одними уявленнями це сталося у результатi розломiв материка на частки та розповзання або дрейфу розрiзнених частин по пiдкоровiй речовинi. Таке припущення покладено в основу сучасноСЧ гiпотези мобiлiзму рухомостi материкiв. Причиною дрейфу вважаСФться обертовий рух Землi навколо осi та породжуванi ним вiдцентровi сили. За iншим варiантом гiпотези мобiлiзму причиною дрейфу материкiв СФ течiСЧ пiдкоровоСЧ речовини. Уламки материкiв плавають на нiй, наче крига на водi.
За останнi десять рокiв розроблено ще один варiант гiпотези мобiлiзму нову глобальну тектонiку [5]. Причиною розповзання материкiв за цiСФю гiпотезою СФ поширення Землi, зокрема, розростання океанiчного дна. Материки ламаються та розсуваються напором земних мас з глибини. Поширення дна океану вважаСФться також причиною пiдняття гiр.
Гiпотеза поширення Землi протистоСЧть iснуючiй з минулого столiття гiпотезi контрактацiСЧ стиску Землi в результатi охолодження. Протилежнi гiпотези контракцiСЧ та поширення Землi ТСрунтуються на одних i тих же термодинамiчних умовах земноСЧ кулi. Обидвi вони не зважають на реальнi геологiчнi факти складу та структури земноСЧ кори, пояснювати якi покликанi [7].
А*Ь~
За iншими уявленнями, подрiбнення СФдиного суцiльного гранiтного шару на Землi сталося в результатi тектонiчного розчленування та поглинання базальтовою речовиною опущених блокiв гранiтного шару. Процес поглинання основною (базитовою) речовиною гранiтних мас вiдомий пiд назвою базифiкацiСЧ. Вона вважаСФться оборотним процесом виплавляння сiалю, а утворення ложа Свiтового океану результатом базифiкацiСЧ гранiтного шару. Штучнiсть гiпотези базифiкацiСЧ очевидна. Крiм того, вона виходить з помилкового твердження про загальну оборотнiсть процесу перетворення мiнеральноСЧ речовини Землi.
РЖснування i розвиток матерiальноСЧ маси Землi вiдбуваСФться в умовах обертового руху СЧСЧ навколо осi. В цьому русi склалася куляста форма елiпсоСЧда планети, зумовлена взаСФмодiСФю полярного ущiльнення або стиску i екваторiального поширення. Пiдпорядкована цим похiднi форми тектонiчних рухiв СФ джерелом внутрiшнiх сил усiх геологiчних процесiв. Космiчна речовина, з якоСЧ складаСФться Земля, в процесi формування планети безперервно ущiльнювалася, розiгрiвалася i спiкалася. Вiдбувалася й вiдбуваСФться гравiтацiйна, теплова i геохiмiчна диференцiацiя речовини. Виявленням або формою загальноСЧ диференцiацiСЧ речовини СФ вулканiзм.
Вулканiчний процес космiчне явище, що вiдбуваСФться на всiх небесних тiлах СонячноСЧ системи та поза межами. За фiзико-геологiчними ознаками вулканiзм це процес виверження розплавленоСЧ глибинноСЧ речовини планети на поверхню, розрядка напруг стиску та розiгрiвання. Пiдраховано, що за час геологiчного iснування Землi маса виверженого вулканами матерiалу дорiвнюСФ масi всiх материкiв [12].
Як випливаСФ з природних закономiрностей поширення та будови земноСЧ кори, стиск Землi зумовлюСФ загальне опускання СЧСЧ поверхнi, а накопичення вивержених з глибин вулканогенних продуктiв у певних мiiях утворюСФ пiдвищення, вулканiчнi гори
Вулканогеннi глибиннi продукти диференцiацiСЧ речовини мантiСЧ це СФдине джерело матерiалу для утворення всiх типiв гiрських порiд, вiдомих на Землi. Процес породоутворення, або лiтогенезу, по сутi, СФ взаСФмодiСФю вулканогенних мас (попелу, шлаку, продуктiв руйнування лави) з водою, повiтрям та живими органiзмами. В результатi цiСФСЧ взаСФмодiСЧ створюються рiзнi осадочнi породи. Приклади всеосяжного перетворення вулканогенного матерiалу в осадочнi гiрськi породи можна спостерiгати на будь-якому вулканi та вулканiчному островi й простежити в наверстуваннях земноСЧ кори порiд рiзного вiку.
Ми простежили змiни складу, форм залягання та рельСФфу мiнеральних мас вiд планетарноСЧ речовини базальтового ложа океану до материкових гiрських масивiв. Розвивалася материкова кора в рiзних частинах земноСЧ кулi, на рiзних етапах СЧСЧ iснування, але в такiй незмiннiй послiдовностi: пiдводнi вулканiчнi утворення вулканiчнi острови острiвнi дуги океанiчнi острови, мiнi материки (мiкроматерики) материки.
Сучасний вигляд нашоСЧ планети, розподiл сушi й моря на нiй, рельСФф i структура материкiв СФ свiдченням послiдовного та необоротного переходу сима в сiаль, океанiчно