Рифтовi системи Землi
Дипломная работа - Геодезия и Геология
Другие дипломы по предмету Геодезия и Геология
?овiй частинi зводу.
Розвиток рифтiв, рифтових зон i рифтових систем з моменту СЧхнього закладення протiкаСФ нерiвномiрно, активiзуючись пiд час коротких фаз, роздiлених фазами ослаблення чи припинення рифтогенезу. Звичайно воно супроводжуСФться вулканiчними виверженнями, у епiплатформенних рифтових зонах i рифтових системах з перевагою продуктiв луго-основного i ультраосновного складу, а в епiорогенних з контрастним сполученням кислих i основних продуктiв. Вулканiзм може виявлятися далеко не на всiй площi рифтовоСЧ зони, на рiзних стадiях рифтогенезу, а масштаб супутнiх рифтогенезу магматичних проявiв у рiзних рифтових зонах коливаСФться в дуже широких межах: сумарний обсяг його продуктiв може складати вiд 1 тис. км3 i менше в одних рифтових зонах до десяткiв i навiть кiлькох сотень тисяч кубiчних кiлометрiв в iнших (наприклад, в Ефiопськiй i Кенiйськiй рифтовiй зонi СхiдноСЧ Африки).
По вiдноснiй ролi вулканiзму i сполученими з нею особливостями будовi i розвитку континентальних рифтових зон серед них можна розрiзняти два крайнiх типи, повязаних поступовими переходами: зводо-вулканiчний i невулканiчний чи слабовулканiчний.
1. Розвиток зводо-вулканичних рифтових зон (тектонотип Кенiйська рифтова зона у Схiднiй Африцi) починаСФться з утворення великого овального зводового пiдняття земноСЧ кори унаслiдок виникнення пiд ним, у самiй верхнiй частинi мантiСЧ, пiд впливом пiдвищеного теплового потоку лiнзи аномально розiгрiтого, розущiльненого i частково розплавленого матерiалу - "рифтовоСЧ подушки". У результатi поступового витрiщування зводу в його корi в умовах розтягання виникають глибокi трiщини i майже вертикальнi розломи, що проникають донизу аж до магматичних вогнищ у "рифтовiй подушцi" i служать каналами для розплавiв, що пiднiмаються з них i частково сягають земноСЧ поверхнi (мал. 7). Зводове пiдняття й особливо його приосьова зона стають ареною могутнiх наземних вулканiчних вивержень продуктiв переважно луго-основного складу [23]. Часткове спорожнювання глибинного магматичного вогнища призводить до просiдання i навiть обвалення блокiв кори в приосьовiй зонi зводового пiдняття й утворення рифтовоСЧ западини, що звичайно маСФ форму асиметричного схiдчастого грабена чи напiвграбена (мал. ). Пiсля цього вулканiчна активнiсть в основному зосереджуСФться усерединi рифта, подальше просiдання i розширення якого вiдбуваються разом з новими iмпульсами вивержень.
Тектонiчно-магматичний процес формування зводо-вулканiчноСЧ рифтовоСЧ зони, повязаний з виникненням i розвитком локальноСЧ областi розiгрiву i розщiльнення у верхах мантiСЧ (гарячоСЧ плями) пiд впливом пiдйому з нижньоСЧ мантiСЧ чи навiть вiд поверхнi зовнiшнього, рiдкого ядра Землi струменя аномально нагрiтого глибинного матерiалу (мантiйного плюмажу), нерiдко умовно називають "активным рифтогенезом". Цей процес, якщо вiн не супроводжуСФться деяким горизонтальним розширенням кори в межах великоСЧ областi чи навiть усiСФСЧ поверхнi Землi, може викликати розтягання i рифтоутворення лише у вiдносно вузькiй приосьовiй зонi вулканоактивного зводового пiдняття.
2. Розвиток не повязаних зi зводами, невулканiчних чи слабовулканiчних рифтових зон (тектонотипи Байкальська i дуже схожа на неСЧ ТанганьСЧкська рифтова зона у Схiднiй Африцi) починаСФться з виникнення вузьких i неглибоких подовжених прирозломних западин, що заповнюються тонкоуламковим, але в мiру поглиблення i появи уздовж СЧхнiх бортiв крайових пiдняттiв поступово грубiють матерiалом. РЖмпульси просiдання i розширення рифтових западин супроводжуються перемiщеннями по великомасштабних крайових внутрiшнiх похилих скидах i могутнiх землетрусах iз сейсмiчними вогнищами у верхнiй тендiтнiй частинi кори, який указуСФ на горизонтальне, поперечне чи дiагональне розтягання осi рифта.
Мал. Модель глибинноСЧ будови "зрiлоСЧ" континентальноСЧ рифтовоСЧ зони в поперечному розрiзi.
Горизонтальнi стрiлки показують напрямок горизонтального розтягання кори i верхньоСЧ мантiСЧ; вертикальнi - пiдйом верхньоСЧ мантiСЧ й аномально пiдвищений тепловий потiк пiд рифтовою зоною
Вулканiчнi прояви або вiдсутнi, або незначнi, локальнi i приуроченi головним чином до перемичок мiж окремими рифтовими западинами чи до флангiв рифтових зон. Утворення слабко чи невулканiчних рифтових зон приблизно повязують iз процесом горизонтального розтягання великоСЧ областi континентальноСЧ кори, приблизно поперечного до простягання рифтовоСЧ зони чи, можливо, деякого загального розширення поверхнi Землi у вiдповiдну епоху, що умовно називаСФться "пассивным рифтогенезом". Прояви вулканiзму (якщо вони мають мiiе) починаються не до закладення рифтових западин, а пiсля СЧхнього виникнення i можуть бути поясненi утворенням "рифтовоСЧ подушки" у верхах мантiСЧ i вогнищ плавлення в нiй внаслiдок адiабатичного пiдвищення температури при зниженнi тиску в зонi розтягання пiд рифтовими зонами.
Цiлком ймовiрно, що найбiльш сприятлива для виникнення i розвитку континентальних рифтових зон така геодинамiчна ситуацiя, коли горизонтальному розтяганню, повязаному з обстановкою регiонального чи глобального розширення земноСЧ кори, пiддаСФться район "гарячоСЧ плями", у якiй верхня частина мантiСЧ пiд впливом мантiйного плюмажу виявиться аномально розiгрiтою i пластичною. У таких областях здiйснюСФться як би синтез процесiв, абстрагова