Рифтовi системи Землi

Дипломная работа - Геодезия и Геология

Другие дипломы по предмету Геодезия и Геология



Третиннi континентальнi i вулканiчнi формацiСЧ завершують розрiз, характерний для Сонорського блоку. Вiдомi штоки гранiтiв крейди, третинних дiоритiв i гiпабiсальних порiд, з якими повязанi мiдно-порфiровi родовища. Блок пiвострова Калiфорнiя складений гранiтоСЧдним батолiтом, на захiд вiд якого простягаСФться смуга iнтенсивно дислокованих порiд мезозою. Цi утворення перекритi пiзньокрейдовими уламковими i третинними морськими i вулканогенними вiдкладами. Складнi складчасто-насувнi структури перетнутi скидами, що формують рифт КалiфорнiйськоСЧ затоки. Палеозойська складчаста споруда Пiвденна СьСФрра-Мадре простягаСФться вiд Трансмексиканського вулканiчного поясу вздовж Тихоокеанського узбережжя Мексики. Вона складена докембрiйськими i палеозойськими породами, мiiями перекритими пiзньотрiасово-ранньоюрськими континентальними вулканогенно-осадовими товщами, морськими юрськими вiдкладами i неузгоджено залягаючими на них альб-сеноманськими i сеноманськими глинисто-карбонатними i флiшевими породами. Характернi неогеновi та молодшi вулканiти.

РОЗДРЖЛ 3.

3.1 Мiiе "ТеорiСЧ лiтосферних плит та рифтогенезу" в структурi поурочного планування

У результатi вивчення фiзичноСЧ географiСЧ в VРЖРЖ класi учнi опановують значний обсяг геологiчних знань, а серед них тема: Лiтосфера i рельСФф Землi.

Навчальнi програми VРЖРЖ класу геологiчним знанням придiляють значну увагу як у загальному фiзико-географiчному оглядi, так i при характеристицi природних умов i природних ресурсiв рiзних територiй, вiдводячи на СЧхнСФ вивчення в середньому до 23-25% навчального часу. Покращенням якостi нових програм СФ посилення пояснювального елемента в навчаннi. Тепер у VРЖРЖ класi потрiбно не тiльки перелiчити форми рельСФфу територiСЧ, що вивчаСФться але i розповiсти про причини СЧхнього виникнення i безперервностi змiни, пояснити закономiрностi розмiщення форм рельСФфу. Посилення пояснювального моменту в навчаннi пiдвищило роль геологiчних знань, що, у свою чергу, створило умови для СЧх поглибленого вивчення, постановки проблемних питань, використання рiзноманiтних видiв навчального устаткування [14].

Розглянемо обсяг, який повиннi опанували учнi в результатi вивчення теми " Лiтосфера i рельСФф Землi.":

  1. Будова материковоСЧ i океанiчноСЧ земноСЧ кори.
  2. Гiпотези походження материкiв i океанiв.
  3. Лiтосфернi плити i причини СЧх руху.
  4. Зони субдукцiСЧ i спредингу.

Мета уроку:

  1. познайомити учнiв з причинами сучасного вигляду материкiв i причинами схожостi природи материкiв;
  2. Сформувати навики роботи з картою;
  3. Сформувати вмiння проводити глибокий аналiз географiчних карт i вмiння на основi аналiзу робити висновки;
  4. Сформувати уявлення про цiлiснiсть свiту.

Хiд уроку

Спочатку учням пропонуСФться уважно вивчити фiзичну карту свiту i звернути увагу на контури материкiв. Потiм за допомогою навiдних запитань пiдвести СЧх до необхiдних результатiв спостережень. Пiсля чого запропонувати СЧм зробити висновок про причини збiгу контурiв материкiв.

Учитель доповнюСФ вiдповiдi учнiв у виглядi лекцiСЧ або розповiдi. Пiсля вивчення навчального матерiалу спочатку проводиться бесiда з метою перевiрки i коректування знань.

Закiнчивши вивчення теми, учнi виконують практичну роботу: нанесення на контурну карту рифтових зон.

Таким чином, геологiчнi поняття в VРЖРЖ класi поглиблюються, розглядаються на бiльш високому рiвнi, однак, з огляду на пропедевтичний характер геологiчних знань, програма не орiСФнтуСФ вчителя на СЧхнСФ усеосяжне вивчення. Тому для тих учнiв, що зацiкавилися вивченням географiСЧ, можуть бути запропонованi питання для поглибленого вивчення, у процесi роботи над яким вони удосконалюють знання, займаючись геологiчною самоосвiтою.

Дiтям задаСФться домашнСФ завдання в якому вони повиннi пiдписати на контурнiй картi найбiльшi лiтосфернi плити.

3.2 Методи вивчення теми

У пiдготовчий перiод основна задача учителя полягаСФ в тому, щоб викликати в учнiв пiзнавальний iнтерес до вивчення геологiСЧ, але з початку занять зусилля вчителя повиннi бути спрямованi на формування основних понять геологiчноСЧ науки. У звязку з цим виникають визначенi вимоги до методiв навчання по органiзацiйним формам, у яких вони протiкають. Чим досконалiшi методи i форми органiзацiСЧ навчання, чим iдеальнiше вони вiдповiдають змiсту освiти, тим вища якiсть знань, навичок i умiнь i активнiший пiзнавальний iнтерес до вивчення предмета [4].

Методи навчання визначають i направляють дiяльнiсть учителя по формуванню знань, навичок i умiнь, а також мають на метi розвити творчi сили учнiв, привчити СЧх до самостiйного рiшення питань, виробити в них правильнi погляди i переконання.

Значення методiв навчання геологiСЧ полягаСФ в тому, що вони забезпечують засвоСФння учнями теоретичних i практичних основ геологiчноСЧ науки; дозволяють краще зрозумiти фiзико-географiчнi процеси, що протiкають у природному комплексi; сприяють вихованню науково-матерiалiстичного свiтогляду; розвивають спецiальнi здiбностi, пiзнавальнi i професiйнi iнтереси; збуджують i направляють прагнення учнiв до самоосвiти.

Основним методом дослiджень у вивченнi обраноСЧ теми СФ аналiз отриманоСЧ iнформацiСЧ, який знаходять широке застосування в навчаннi геологiСЧ. Поняття про обСФкти i явища, якi учням необхiдно вивчити у межах цiСФСЧ теми (лiтосфернi плити, рифти) i безпосереднСФ спостереження