Проблема перекладу умов комунСЦкативного вживання на прикладСЦ твору Е. Ремарка "Час жити й час умирати"
Дипломная работа - Иностранные языки
Другие дипломы по предмету Иностранные языки
?раднСЦсть СЦ нездатнСЦсть розСЦбратися в тому що сталося от шлях, що пСЦдготувала НСЦмеччина того часу кожному вчорашньому школяревСЦ.
Сучасна лСЦтература знаСФ небагато творСЦв, що представляють СЦз такою широтою й правдивСЦстю фронтове життя солдата.
Але для Е.М. Ремарка цСЦ описи не СФ самоцСЦллю. Як художник вСЦн лаконСЦчний СЦ стриманий. СтрашнСЦ картини, боiв, жорстокСЦ слСЦди загибелСЦ людей потрСЦбнСЦ йому для розвСЦнчання брехливоi романтизацСЦi вСЦйни, властивСЦй тСЦльки нацСЦоналСЦстичнСЦй лСЦтературСЦ.
ВСЦйна проклала фатальну рису мСЦж тими, хто опинився на фронтСЦ й тими, хто залишився в тилу.
НСЦкчемнСЦ розмови, порожнСЦ захвати, розумнСЦ наставляння, ситСЦсть одних СЦ вбогСЦсть багатьох приводять багатьох вСЦдпускникСЦв у повний розпач:
Ich beie in meine Kissen, ich krampfe die Fauste um die Eisenstabe meines Bettes. Ich hatte nie hierherkommen durfen. Ich war gleichgultig und oft hoffnungslos drau?en; - ich werde es nie mehr so sein konnen. Ich war ein Soldat, und nun bin ich nichts mehr als Schmerz um mich, um meine Mutter, um alles, was so trostlos und ohne Ende ist. Ich hatte nie auf Urlaub fahren durfen [96,c.178].
Я кусаю подушки, стискаю руками залСЦзнСЦ прути лСЦжка. Не треба менСЦ було сюди приiжджати. На фронтСЦ менСЦ все було байдуже, нерСЦдко я втрачав усяку надСЦю, а тепер я нСЦколи вже бСЦльше не зможу бути таким байдужим. Я був солдатом, тепер же все в менСЦ - суцСЦльний бСЦль, бСЦль вСЦд жалостСЦ до себе, до матерСЦ, вСЦд свСЦдомостСЦ того, що всСЦ так безпросвСЦтно й кСЦнця не видно.
Не треба менСЦ було iхати у вСЦдпустку [87,c.128].
Ми схильнСЦ дотримуватися точки зору, висловленоi В. К. Харченко, що пСЦд оцСЦночнСЦстю розумСЦСФ вСЦдношення мовця до предмета мовлення, тобто це закладена в словСЦ позитивна або негативна характеристика людини, предмета, явища. НаявнСЦсть плюсу або мСЦнуса у значеннСЦ слова - важливий показник оцСЦночностСЦ [17,c.76].
До засобСЦв вираження оцСЦнки, як вСЦдомо, можна вСЦднести також СЦ СЦнтонацСЦю, оцСЦннСЦ конструкцСЦi, оцСЦннСЦ фразеологСЦзми (weise sein/бути семи пядей у чолСЦ), певнСЦ афСЦкси й, звичайно ж, пряме й переносне значення слСЦв, наприклад:
Wir waren jetzt in glnzender Stimmung [86 ,c.94].
Ми були в блискучому настроi [85, c.102].
Не менш важливим компонентом експресивностСЦ СФ образнСЦсть, хоча СФдиного визначення поняття образу поки ще не створено.
СлСЦдом за Е. В. Самсоновою, ми розглядаСФмо образ як нове, бСЦльш яскраве уявлення певного поняття, що створюСФться в результатСЦ зСЦставлення двох денотатСЦв на базСЦ iхньоi загальноi ознаки [20, c.10].
У художньому творСЦ образнСЦсть може бути виявлена не тСЦльки на рСЦвнСЦ окремого слова, але й словосполучення, речення, строфи, абзацу й навСЦть цСЦлого тексту. Засобами створення такоi образностСЦ СФ фразеологСЦчнСЦ звороти, метафори, символи, алегорСЦi й деякСЦ СЦншСЦ тропи, наприклад:
Jetzt war auch ihr Gesicht im Licht, es lief ber die Schultern und die Brust, gelb, wie der Schein von Wachskerzen [86,с. 99].
СвСЦтло збСЦгало по плечах СЦ грудям, жовтий, як полумя восковоi свСЦчСЦтАж [81,c. 98].
ОбразнСЦсть завжди вСЦдрСЦзняСФться СЦндивСЦдуальнСЦстю й втСЦлюСФться в першу чергу в образному словСЦ. Тому деякСЦ сучаснСЦ дослСЦдники тексту, наприклад, А.Б. АнСЦкСЦна, пропонуСФ слово вважати найменшою семантичною одиницею художнього тексту, у якСЦй концентруСФться особистий змСЦст, неповторнСЦ СЦндивСЦдуальнСЦ особливостСЦ бачення свСЦту й вСЦдображення його художником [91,с. 87].
У мовСЦ творСЦв Е.М. Ремарка й у мовСЦ iхнСЦх перекладСЦв зустрСЦчаються рСЦзнСЦ комбСЦнацСЦi компонентСЦв експресивностСЦ: СЦнтенсивнСЦсть, емоцСЦйнСЦсть, образнСЦсть; СЦнтенсивнСЦсть, емоцСЦйнСЦсть; емоцСЦйнСЦсть; СЦнтенсивнСЦсть СЦ СЦн., наприклад:
а) СЦнтенсивнСЦсть, емоцСЦйнСЦсть, образнСЦсть, наприклад:
Es war, als sei der Wagen ein Schiff, das lautlos ber die bunten Kanle des Lebens trieb. Die Straen wehten vorber, die hellen Portale, die Lichter, die Laternenreihen, der se, weiche, abendliche Aufruhr des Daseins, das sanfte Fieber der erleuchteten Nacht, und ber allem, zwischen den Dcherrndern, der eisengraue, groe Himmel, gegen den die Stadt ihr Licht warf [86,c.56]
ЛСЦнгвСЦстична лСЦтература маСФ декСЦлька теорСЦй мовного ствердження й заперечення, причому постСЦйно проглядаСФться асиметрСЦя у вивченнСЦ противочленСЦв даноi опозицСЦi. Увагу вчених у пошуку СЦстини зосереджено, в основному, на запереченнСЦ, що, звичайно ж, знижуСФ повноту обсягу вСЦдомостей про взаСФмозвязок СЦ взаСФмозалежнСЦсть ствердження й заперечення, а також про iхнСФ протистояння. У хронологСЦчному планСЦ вивчення ствердження й заперечення визначене в мовознавствСЦ декСЦлькома напрямками. Представники психологСЦчного й молодограматичного напрямкСЦв розглядали заперечення в мовСЦ в дусСЦ психологСЦзму як чисто субСФктивний прояв людськоi психСЦки [59,c.69].
Для прагматичного пСЦдходу в лСЦнгвСЦстицСЦ характернСЦ видСЦлення й пояснення мовних явищ, виходячи з комунСЦкативноi функцСЦi мови. БСЦльшСЦсть прихильникСЦв цСЦСФi концепцСЦi розглядаСФ заперечення в мовСЦ як прагматичну або функцСЦональну категорСЦю, що виражаСФ щось що вСЦдхиляСФ, що спростовуСФ вСЦдношення (die ablehnende Einstellung) мовця до висловлення [78,c.178].
Семантичну полярнСЦсть мСЦж ствердженням СЦ запереченням варто розглядати не як абсолютну протилежнСЦсть, а як дСЦалектичний звязок. ЛСЦнгвСЦстичнСЦ вСЦдносини взаСФмозвязку й залежностСЦ ствердження й заперечення проявляються в можливостСЦ взаСФмозамСЦнностСЦ стверджувальних СЦ негативних речень. Заперечення мСЦстить бСЦльш складнСЦ властивостСЦ, чим твердження. РЖ як таке СФ причиною виникнення рСЦзних поглядСЦв на його (заперечення) сутнСЦсть. НауковСЦ визначення модального статусу категорСЦi ствердження-заперечення, за нашими спостереженнями, у лСЦнгвСЦстицСЦ вирСЦшуються неоднозначно. Ряд дослСЦдникСЦв ува
Copyright © 2008-2014 geum.ru рубрикатор по предметам рубрикатор по типам работ пользовательское соглашение