Проблема перекладу умов комунСЦкативного вживання на прикладСЦ твору Е. Ремарка "Час жити й час умирати"
Дипломная работа - Иностранные языки
Другие дипломы по предмету Иностранные языки
жаСФ iхнСЦми перехресними категорСЦями й визнаСФ можливСЦсть iхньоi взаСФмодСЦi в мовСЦ [55,c.81]; деякСЦ проводять розмежування мСЦж категорСЦСФю модальностСЦ й категорСЦСФю ствердження-заперечення; СФ й такСЦ, якСЦ вказують на модальну основу категорСЦi ствердження-заперечення.
У своСФму дослСЦдженнСЦ ми, слСЦдом за Г. П. НСЦмцем [99, c.2], схильнСЦ розглядати ствердження й заперечення як синтаксичну категорСЦю, вСЦдмСЦнну вСЦд категорСЦi модальностСЦ, хоча й близьку до неi.
УсерединСЦ цСЦСФi категорСЦi СЦснуСФ бСЦнарна опозицСЦя, члени якоi однак у чисельному вСЦдношеннСЦ не рСЦвнСЦ. Саме в силу того, що ствердження виражаСФться здебСЦльшого СЦмплСЦцитного (нульовими маркерами), а заперечення маСФ цСЦлу систему засобСЦв, ствердження виступаСФ як слабкий член опозицСЦi, а заперечення як сильний член опозицСЦi.
МорфологСЦчна класифСЦкацСЦя засобСЦв вираження твердження й заперечення в нСЦмецькСЦй СЦ украiнськСЦй ТСрунтуСФться на визначеннСЦ iхньоi граматичноi природи, мСЦсця й засоби вираження в морфологСЦчнСЦй системСЦ мови. НСЦмецька мова маСФ у своСФму розпорядженнСЦ рСЦзними морфологСЦчними, синтаксичними, лексико-синтаксичними, а також лексичними засобами вираження, що володСЦють можливСЦстю специфСЦчного звязку й займають певну позицСЦю. АналСЦз наукових пСЦдходСЦв вСЦтчизняних лСЦнгвСЦстСЦв до трактування категорСЦi твердження й заперечення дозволяСФ зробити висновок, що ii семантичний потенцСЦал СЦнтерпретуСФться в мовСЦ як форма прояву предикативностСЦ, що виражаСФ встановлення деяких позитивних звязкСЦв мСЦж предметами СЦ явищами або вСЦдсутнСЦсть таких; як вСЦдбиття наявностСЦ/вСЦдсутностСЦ обСФктивних звязкСЦв у самСЦй дСЦйсностСЦ; як вираження значеннСФвоi зСФднуваностСЦ / розСФднаностСЦ мСЦж членами речення, якСЦй вСЦдповСЦдаСФ зСФднуванСЦсть або розСФднанСЦсть чогось у дСЦйсностСЦ; як вСЦдбиття обСФктивноi зСФднуваностСЦ / розСФднаностСЦ через поняття наявностСЦ / вСЦдсутностСЦ, властивостСЦ /невластивостСЦ й т.СЦн. ознаки, властивостСЦ предмету; як форма модальностСЦ, що вСЦдбиваСФ обСФктивне й/або субСФктивне значення реальностСЦ / СЦрреальностСЦ вСЦдбиваних у реченнСЦ звязкСЦв СЦ явищ дСЦйсностСЦ.
ВсСЦ образнСЦ твердження й заперечення, як вСЦдомо, ставляться до фразеологСЦзмСЦв, хоча по своiй структурСЦ вони досить рСЦзноманСЦтнСЦ. В образних твердженнях СЦ запереченнях немаловажну роль виконують також фразеологСЦзми, на базСЦ яких створюються яскравСЦ, хоча й стереотипнСЦ образи, наприклад:
Wenn sie jetzt einen langen Bibelspruch will, bin ich in der Patsche; den auszuhauen wrde mehr als die Platte kosten [86,c.34]
Якщо вона тепер побажаСФ написати довгий вислСЦв з БСЦблСЦi я сСЦв у калюжу; висСЦкти його буде коштувати дорожче, нСЦж сама плита [87,c.99].
ФразеологСЦзм використаСФться мовцем зСЦ збурюванням або подивом про вчинки або факти, якСЦ несумСЦснСЦ СЦз прийнятими нормами. Слово калюжа/бруд зберСЦгаСФ своСФ семантичне значення.
У свСЦдомостСЦ адресанта й адресата виникаСФ уявлення досконаноi реальноi, багато разСЦв баченоi ситуацСЦi [62,c.45].
Згадування цього поняття допомагаСФ образно СЦ яскраво уявити собСЦ негативну сутнСЦсть будь-якого субСФкта, що потрапить у брудну калюжу.
Так завдяки образу калюжа/бруд виникаСФ експресивне заперечення, причому слово калюжа/бруд не втратило свого основного значеннСФвого значення.
Але в цьому випадку СФ присутнСЦм СЦ переносним значенням усього висловлення, тому що в дСЦйсностСЦ мова йде зовсСЦм не про брудну калюжу, а про те, що це не укладаСФться в загальноприйнятСЦ норми [50,c.80].
При дослСЦдженнСЦ образних заперечень у мовСЦ романСЦв Е. М. Ремарка великий СЦнтерес представляють фразеологСЦчнСЦ синонСЦми й варСЦанти.
СинонСЦмСЦчна група створюСФться навколо абстрактного СЦменника Unsinn/нСЦсенСЦтниця, що у фразеологСЦзмах здобуваСФ предметне значення, наприклад, сполучення rede keinen Unsinn/не говори дуростСЦ означаСФ: rede keine Tne, rede keinen Mumpitz, quatsch keinen Rhabarbar, quatsch keinen Stiefel, rede doch nicht solches (soviel) Blech (Wellblech), rede (erzhl) doch nicht (keinen) Kse (Kohl, Mist), rede keine Makulatur, rede (erzhl, quatsch) doch keine Opern.
В представлених синонСЦмах образ створюСФться в результатСЦ незвичайного сполучення дСЦСФслова говорСЦння з рСЦзними конкретними й абстрактними СЦменниками. Конкретизуючи поняття Unsinn, образ переносить його з абстрактноi сфери в галузь уявлень, якСЦ вСЦдчуваються почуттСФво оптично й вСЦдчуттСФво (Rhabarber, Stiefel, Blech, Kse, Kohl) або акустично (Tne, Opern), наприклад:
Da ist ja gut vorgesorgt zur Offensive, sagt Mller erstaunt.
Die sind fr uns, knurrt Detering.
Quatsch nicht, fhrt Kat ihn an (Remarque, Im Westen nichts Neues).
Однак вони отут нСЦчого не забули для наступу, здивовано говорить Мюлер.
Це для нас, гарчить Детеринг.
ТСЦпун тобСЦ на язик, кричить на нього Кат [9,c.90].
Один з героiв неприСФмне вираження Це для нас намагаСФться перервати фразеологСЦзмом: Quatsch nicht/не говори дурницю. У перекладСЦ ж на украiнську експресивне ствердження виражене у формСЦ фразеологСЦзму ТСЦпун тобСЦ на язик, тобто не говори того, чого не треба, а СЦнакше нехай у тебе мовою пСЦдхопиться тСЦпун.
ДСЦСФслово quatschen, маючи СЦмплСЦцитну негативну оцСЦнку дСЦi, у сполученнСЦ з СЦменником у множинСЦ Opern/опери розвСЦнчуСФ порожнСЦ розмови, незважаючи на свою велику й пишномовну форми. Образний ефект створюСФться завдяки незвичайнСЦй сполучуваностСЦ дСЦСФслова з СЦменниками, наприклад:
Quatsch keine Opern! hrte ich gleich darauf den grten der Brder Vogt Kster anknarren. Wer z
Copyright © 2008-2014 geum.ru рубрикатор по предметам рубрикатор по типам работ пользовательское соглашение