Проблема перекладу умов комунСЦкативного вживання на прикладСЦ твору Е. Ремарка "Час жити й час умирати"
Дипломная работа - Иностранные языки
Другие дипломы по предмету Иностранные языки
uerst da ist, malt zuerst! Fertig! Und nun schiebt ab! [86,c.56]
Голову не мороч! - почули ми голСЦв найбСЦльшого СЦз братСЦв. - Хто перший прийшов, той СЦ справу робить! - репетував вСЦн на Кестера. - ВсСЦ! А тепер змотуйтеся! [84,c.78].
Або
Quatsch keinen Kse oder bist du noch grn. Zwei Groschen Postertaxe frs Wiederkommen. Hau ab! [86,c.90])
Не бовтай попустутАжзелений щетАжДвадцять пфенСЦгСЦв належать швейцаровСЦ за те, що повернувся. Така такса! Змивайся! [84,c.78].
НаведенСЦ приклади образних заперечень являють собою фразеологСЦчнСЦ синонСЦми, загальнСЦ iхнСЦ значення збСЦгаються, але СФ розходження в стилСЦстичних-функцСЦонально-стилСЦстичних вСЦдтСЦнках: Quatsch keinen Kse/не бовтай попусту лСЦтературно-розмовний стиль, а Quatsch keine Opern/не мороч голову уже маСФ фамСЦльярний стиль спСЦлкування.
У мовСЦ художнСЦх творСЦв Е. М. Ремарка досить частСЦ випадки уявлення негативних рис персонажСЦв за допомогою метафори. Наприклад, у наступному контекстСЦ експресивне заперечення виражаСФться за допомогою метафори тАЮPlttbrettтАЬ/дошка, з метою експресивного уявлення байдужостСЦ, егоiзму й злого характеру людини:
тАжeine drre Frau, die einen Hals wie ein Truthahn hatte... Aber dieses unfruchtbare Plttbrett da drauen lebt. Wird wahrscheinlich steinalt zum rger der Mitmenschen [86,c.47]
тАжхуда жСЦнка СЦз шиСФю, як в СЦндички. тАж А от ця марна гладильна дошка живе й, СЦмовСЦрно, доживе до найглибшоi старостСЦ. До великоi прикростСЦ ближнСЦх [90,c.89].
Розповсюдженим образним художнСЦм засобом у текстах романСЦв письменника виступаСФ й порСЦвняння, що передаСФться рСЦзними способами з використанням одиниць рСЦзних рСЦвнСЦв мови: синтаксичного, морфологСЦчного й лексичного. Так, наприклад, морфологСЦчний рСЦвень у романСЦ найчастСЦше утворять ступенСЦ порСЦвняння прикметникСЦв, синтаксичний рСЦвень створюють групи порСЦвняння й складнопСЦдряднСЦ речення з певними сполучниками, лексичний рСЦвень утвориться складними прикметниками. Способи вираження порСЦвняння можуть бути як експлСЦцитними, так СЦ СЦмплСЦцитними.
Мають мСЦсце й випадки спСЦльного функцСЦонування стверджувальних СЦ негативних засобСЦв з вигуками у фразеологСЦчних зворотах, контактне функцСЦонування яких зустрСЦчаСФться в прямСЦй СЦ невласно-прямСЦй мовСЦ.
Вигуки, що виражають заперечення й негативну оцСЦнку, лайки й лайок (Donnerwetter!/Чорт забери, Kruzitrken!/Чорт вСЦзьми, verdammt/прокляття й СЦн.) переважають над стверджувальними.
Учасники мовного акту, що використовують подСЦбнСЦ язиковСЦ одиницСЦ, явно переживають сильнСЦ негативнСЦ емоцСЦi, наприклад:
Der Korridor unserer Pension war hell.
Verdammt, sagte ich, Was ist denn da los? Warte mal einen Moment [86,с.28].
У коридорСЦ нашого пансСЦону горСЦло яскраве свСЦтло.
Прокляття! сказав я. Що там трапилося? Почекайте хвилинку [81,c.78].
У даному прикладСЦ пан Локамп, не приховуючи свого розпачу verdammt/прокляття, випробовуСФ найсильнСЦшСЦ негативнСЦ емоцСЦi. НавСЦть невеликих розмСЦрСЦв контекст дозволяСФ розпСЦзнати причину негативноi емоцСЦi мовця. Основну емотивну функцСЦю в реплСЦцСЦ вигук виконуСФ без пСЦдтримки номСЦнативного висловлення.
ЧисельнСЦсть вигукСЦв, що виражають позитивну (стверджувальну) оцСЦнку, у текстах Е.М. Ремарка набагато менше. КомунСЦкативна функцСЦя таких вигукСЦв вираження всСЦляких позитивних емоцСЦй радостСЦ, захвату, приСФмного подиву, задоволення, наприклад: hei, hurra, o lala, mein Kind, mein Shnchen, Mann, Kumpel СЦ СЦн.
Вираження СЦронСЦi лексичними засобами безпосередньо повязане з експресивно-образним СЦ емоцСЦйно-оцСЦнним уживанням язикових одиниць. В основСЦ цього вживання лежить принцип семантичноi двоплановостСЦ, що створюСФться узуальними й оказиональними, прямими й переносними значеннями [4,c.50]. У результатСЦ СЦронСЦчноi трансформацСЦi семантики слова мСЦж узуальними й оказиональними значеннями виникають вСЦдносини невСЦдповСЦдностСЦ, протирСЦччя, якСЦ породжують СЦмплСЦкацСЦю певного змСЦсту, що СФ авторською субСФктивною оцСЦнкою предметСЦв СЦ явищ дСЦйсностСЦ, що СЦ СФ механСЦзмом створення СЦронСЦi.
ХудожнСЦй дСЦалог у творах Е.М. Ремарка виявляСФ ряд функцСЦй, якСЦ не властивСЦ розмовному дСЦалогСЦчному мовленню, спонтанному дСЦалогу, СЦ виступаСФ у виглядСЦ специфСЦчного фрагмента художнього твору, безпосередньо беручи участь у розвитку сюжетноi лСЦнСЦi, тобто маСФ композицСЦйну функцСЦю, служить реалСЦзацСЦi авторськоi установки й СЦнтенцСЦi, рСЦшенню стилСЦстичних завдань СЦ, особливо, створенню мовного портрета героiв твору.
ОскСЦльки переклад СФ складним видом мовноi дСЦяльностСЦ, опосередкованим актом двомовноi комунСЦкацСЦi, то в сучаснСЦй лСЦнгвСЦстичнСЦй теорСЦi мСЦцно затвердився комунСЦкативно-прагматичний пСЦдхСЦд до проблем теорСЦi й практики перекладу [89,c.90-100].
ГСЦднСЦстю подСЦбного пСЦдходу СФ зведення воСФдино лСЦнгвСЦстичного й екстралСЦнгвСЦстичного аспектСЦв перекладу.
Немаловажна й печатка того часу, коли створений твСЦр тСЦсний звязок мСЦж СЦсторичною обстановкою СЦ ii образами, що вСЦдображають, твори. Стосовно всСЦх цих особливостей, характерним для художньоi лСЦтератури, СЦ виявляСФться, нарештСЦ, СЦндивСЦдуальна манера письменника.
У процесСЦ перекладу мови романСЦв Е.М. Ремарка мовнСЦ можливостСЦ не завжди збСЦгаються. ОкремСЦ переноснСЦ значення еквСЦвалентних слСЦв фразеологСЦчних зворотСЦв можуть збСЦгатися, але слова з абсолютно однаковим складом переносних значень в оригСЦналСЦ й перекладах практично не зустрСЦчаються. Як вСЦдомо, украiнське мовлення характеризуСФться високим емоцСЦйним розжаренням СЦ багатством мовних засобСЦв для вираження емоцСЦй СЦ iхнСЦх в
Copyright © 2008-2014 geum.ru рубрикатор по предметам рубрикатор по типам работ пользовательское соглашение