ОсобливостСЦ методики ознайомлення молодших школярСЦв з видами СЦ жанрами образотворчого мистецтва
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
ся нам не такими, якСЦ вони в дСЦйсностСЦ: рСЦвнобСЦжнСЦ лСЦнСЦi здаються що сходяться, прямСЦ кути сприймаються то гострими, то тупими, коло СЦнодСЦ виглядаСФ як елСЦпс СЦ т.д.
Перспектива не тСЦльки пояснюСФ згаданСЦ оптичнСЦ явища, але й озброюСФ просторового зображення предметСЦв, що малюСФ прийомами, у всСЦх поворотах, положеннях, а також у рСЦзних ступенях далекостСЦ вСЦд що малюСФ.
Малювання це визначена система знань, засвоСФння яких вимагаСФ тривалого часу на основСЦ спецСЦальних завдань СЦ вправ. УчнСЦ на початку експерименту, як правило, захоплювалися копСЦюванням. НСЦчого поганого в цьому немаСФ, головне, щоб копСЦювання з СЦлюстрацСЦй, репродукцСЦй не велося на око, а зСЦ знанням образотворчоi грамоти, яку форму, пропорцСЦi, обсяг маСФ той чи СЦнший копСЦйований предмет, фСЦгура, орнамент.
Коли ви малюСФте з натури, перед вами стоiть завдання передати обсяг предмету в просторСЦ. Для цього будь-який дотик олСЦвця до паперу повинен бути обТСрунтовано розумСЦнням будови форми, законСЦв свСЦтлотСЦнСЦ, перспективи, анатомСЦi. При регулярному заняттСЦ малюванням накопичуСФться досвСЦд, знання, умСЦння дивитися на натуру, ставити перед собою задачу СЦ, удосконалюючи, рухатися вперед. СвСЦдоме копСЦювання в процесСЦ навчання малюнку вСЦдСЦграСФ велику роль. Гарний малюнок будь то натюрморт, портрет, пейзаж СЦ т.д. служить необхСЦдним СЦ незамСЦнним посСЦбником для того, хто малюСФ.
КопСЦювання робСЦт видатних художникСЦв завжди позитивно позначаСФться на розумСЦннСЦ законСЦв живопису СЦ приносить велику користь тому, хто навчаСФться малювати.
Будь-який предмет маСФ три вимСЦри: довжину, ширину СЦ висоту. ПСЦд обСФмом варто розумСЦти його тривимСЦрну величину, обмежену поверхнями, пСЦд формою зовнСЦшнСЦй вигляд, зовнСЦшнСЦ обриси предмета. Образотворче мистецтво в основному маСФ справу з обСФмною формою, тому в малюваннСЦ необхСЦдно почувати ii, пСЦдкоряти iй усСЦ способи СЦ прийоми виконання малюнка. НавСЦть при малюваннСЦ найпростСЦших фСЦгур необхСЦдно розвивати в собСЦ почуття форми.
Для кращого розумСЦння форми в цСЦлому, перш нСЦж приступити до малюнку, необхСЦдно розглянути натуру з рСЦзних сторСЦн. Малюючи, наприклад, куб, не можна зображувати видимСЦ його сторони без врахування сторСЦн, схованих вСЦд огляду. Не уявляючи iх, неможливо намалювати правильно куб. Без вСЦдчуття усСЦСФi форми в цСЦлому зображуванСЦ предмети будуть здаватися однобСЦчними.
ПСЦд конструкцСЦСФю, чи будовою предмету, варто мати на увазСЦ взаСФмне розташування СЦ звязок його частин. Поняття конструкцСЦi властиво всСЦм СЦснуючим предметам, створеним природою чи руками людини, починаючи з найпростСЦших предметСЦв побуту СЦ закСЦнчуючи складними формами органСЦчного свСЦту. Художник не повинен бачити навколишню дСЦйснСЦсть тСЦльки у випадковому свСЦтлотСЦньовому станСЦ. Йому необхСЦдно вмСЦти знаходити закономСЦрнСЦсть у будовСЦ предметСЦв. Ця здатнСЦсть розвиваСФться поступово в процесСЦ малювання з натури. Вивчення геометричних тСЦл СЦ предметСЦв, близьких до них за своСФю формою, а потСЦм СЦ предметСЦв, бСЦльш складних по своiй будовСЦ, зобовязуСФ учнСЦв художнСЦх шкСЦл бСЦльш свСЦдомо вСЦдноситися до малювання, виявляти характер конструкцСЦi СЦ призначення зображуваноi натури.
ЛСЦнСЦя, чи риска, проведена на листСЦ, СФ одним з основних елементСЦв малюнку. У залежностСЦ вСЦд призначення вона може мати рСЦзний характер. Вона може бути плоскою, одноманСЦтною, власне кажучи нСЦчого не виражаючою. У такому виглядСЦ вона маСФ допомСЦжне призначення (розмСЦтка на листку малюнка, начерк, позначення пропорцСЦй).
ПочинаючСЦ художники, не розумСЦючи, що лСЦнСЦя в малюнку СФ пСЦдсумок складноi роботи над формою, звичайно прибСЦгають до плоскоi, умовноi й одноманСЦтноi лСЦнСЦi. Така лСЦнСЦя з однаковою байдужнСЦстю окреслюСФ краi предметСЦв, не передаючи нСЦ форми, нСЦ свСЦтла, нСЦ простору. ПочаткСЦвцСЦ найчастСЦше звертають увагу насамперед на зовнСЦшнСЦ обриси предмета, намагаючись механСЦчно скопСЦювати його, щоб потСЦм заповнити контур випадковими плямами свСЦтла СЦ тСЦнСЦ. Але в площинноi лСЦнСЦi в мистецтвСЦ СФ своСФ призначення. Вона застосовуСФться в декоративно-художнСЦх роботах, у стСЦнних розписах, мозаiках, вСЦтражах, станковСЦй СЦ книжковСЦй графСЦцСЦ, плакатСЦ у всСЦх зображеннях площинного характеру, де зображення погоджуСФться з визначеною площиною стСЦни, скла, стелСЦ, папера СЦ т.д. Тут ця лСЦнСЦя даСФ можливСЦсть узагальнено передати зображення.
Глибоке розходження мСЦж площинною СЦ просторовою лСЦнСЦями необхСЦдно засвоiти СЦз самого початку для того, щоб надалСЦ не вийшло змСЦшання цих рСЦзних елементСЦв малюнка.
Для поняття пропорцСЦi учням пропонувалося виконати наступну вправу: вСЦзьмСЦть будь-яку книгу, покладСЦть ii на стСЦл СЦ подивитеся на неi зверху. Книга буде виглядати як прямокутник без будь-яких перекручувань. Намалювати такий прямокутник нескладно. Варто тСЦльки визначити, у якому напрямку пСЦдуть краi книги СЦ наскСЦльки довжина книги бСЦльша ширини.
Тепер сядьте на вСЦдстанСЦ приблизно 50 см. вСЦд книги. Погляд на неi спрямований по дотичнСЦй, один кут книги знаходиться ближче, сторони вСЦд нього розходяться влСЦво СЦ вправо пСЦд деяким кутом.
НамалюСФмо краi книги. ПотСЦм вСЦдзначимо на око розмСЦр ширини СЦ довжини книги СЦ намалюСФмо два ii далеких кути. Якщо уважно придивитися, то можна помСЦтити, що пСЦдкоряючись законам перспективи далекСЦ сторони мало-мало менше ближнСЦх. ВСЦддаляючись у глиб простору рСЦвнобСЦжнСЦ лСЦнСЦi як би зближаються. Так iх СЦ треба малювати.
Глибину простору в малюнку потрСЦбно увесь час вСЦдчувати за допомогою сили дотику олСЦвця до папера. БлижнСЦй до нас кут малюСФмо бСЦльш енергСЦйним ш?/p>