ОсобливостСЦ методики ознайомлення молодших школярСЦв з видами СЦ жанрами образотворчого мистецтва
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
вСЦдносяться картини, малюнки, скульптури, що розказують про подСЦi повсякденного життя [49, 73].
ВсСЦ ми бачили картини СЦ малюнки СЦз зображенням кСЦмнат, залСЦв, заводських цехСЦв, вестибюлСЦв метро, тобто СЦнтерСФрСЦв самих рСЦзних споруд. РЖнтерСФр у перекладСЦ з французького означаСФ внутрСЦшня частина. РЖнтерСФром називають СЦ внутрСЦшнСЦй архСЦтектурний простСЦр, СЦ жанр образотворчого мистецтва, а також окремий твСЦр, що вСЦдноситься до цього жанру. КрСЦм того, в декоративно-прикладному мистецтвСЦ СЦнтерСФром називають обробку внутрСЦшнього примСЦщення.
Як самостСЦйний жанр СЦнтерСФр склався лише в XVII вСЦцСЦ в ГолландСЦi. Художники цСЦСФi краiни дуже любили зображати комфорт сСЦмейного вогнища, красу любязних серцю речей, сцени домашнього побуту [16, 88].
Картини СЦ малюнки СЦз зображенням чистого СЦнтерСФру без людей, тваринних або якоi-небудь жанровоi сценки, зустрСЦчаються рСЦдко. Елементи СЦнтерСФра можна знайти в помпейських розписах, у вСЦзантСЦйських СЦ древньоруський СЦконах, схСЦдних мСЦнСЦатюрах, старовинних японських свитках, творах художникСЦв епохи ВСЦдродження.
РЖснуСФ ще жанр карикатури. Карикатури зустрСЦчалися вже в Древньому РДгиптСЦ. Так, в Каiрському музеi зберСЦгаються малюнки, що висмСЦюють фараона Ехнатона, що жив три з половиною тисячСЦ рокСЦв тому.
Як би не рСЦзнилися витвори образотворчого мистецтва за нацСЦональними особливостями, СЦндивСЦдуальнСЦй манерСЦ iх авторСЦв, як би не залежали вСЦд географСЦчного середовища СЦ багатьох СЦнших умов, вони завжди пСЦдкоряються специфСЦцСЦ вигляду СЦ жанру, до яких вСЦдносяться. Витвори образотворчого мистецтва тСЦсно повязанСЦ СЦ з художнСЦм стилем, напрямом, течСЦСФю, що характеризуСФ епоху, СЦсторичний перСЦод, а також школою, що склалася пСЦд впливом поглядСЦв певноi групи дСЦячСЦв мистецтва або одного художника [19, 53].
З розвитком мистецтва його видо-жанрова система зазнаСФ постСЦйних змСЦн: деякСЦ жанри застарСЦвають СЦ виходить СЦз вжитку, проте зявляються новСЦ жанри. Так, у XX ст. поширюються новСЦ види СЦ жанри музичного мистецтва, повязанСЦ насамперед СЦз джазом, роком. ЗамСЦсть тематичних жанрСЦв, на якСЦ переважно подСЦлялося традицСЦйне для нового часу образотворче мистецтво, в сучасному вСЦзуальному мистецтвСЦ жанровий подСЦл ведеться за принципом суто технСЦчноi репрезентацСЦi твору: живопис, редСЦ-мейд, фотографСЦя, СЦнсталяцСЦя тощо.
Сучасна система мистецтв складаСФться на основСЦ двох тенденцСЦй розвитку тенденцСЦi синтезу, взаСФмозбагачення рСЦзних видСЦв художньоi практики СЦ тенденцСЦi самовизначення, видСЦлення рСЦзноманСЦтних видСЦв мистецтв. Розвиток художньоi практики СЦ естетичних потреб суспСЦльства зумовлюСФ синтез окремих видСЦв мистецтв, якСЦ кожний окремо не мають синтетичного характеру (наприклад, архСЦтектура та живопис в iхньому синтезСЦ) [16, 60].
РЖснуСФ три типи синтезу, кожний з яких обСФднуСФ рСЦзнСЦ види художньоi дСЦяльностСЦ на основСЦ якогось визначеного виду мистецтва:
синтез пластичних мистецтв (архСЦтектура, образотворче мистецтво СЦ декоративно-прикладне мистецтво), що вСЦдбуваСФться на основСЦ архСЦтектури;
синтез серед видовищних мистецтв (театр, кСЦно, телебачення, естрада, цирк), якСЦ прийнято називати синтетичними; в них взаСФмодСЦя вСЦдбуваСФться в основному на основСЦ творчостСЦ актора (в документальних жанрах реальноi особи);
синтез окремих пар мистецтв, повязаних з лСЦтературою: лСЦтератури СЦ музики (пСЦсня та СЦншСЦ вокальнСЦ жанри), лСЦтератури та образотворчого мистецтва (напр., художньо СЦлюстрованСЦ видання) [55, 173-174].
При взаСФмодСЦi мистецтв кожне з них робить в синтетичне цСЦле свСЦй внесок, збагачуСФ цей цСЦлСЦсний художнСЦй твСЦр притаманними даному виду мистецтва специфСЦчними рисами. Синтез мистецтв це не механСЦчне обСФднання окремих видСЦв мистецтва, це створення органСЦчноi художньоi цСЦлСЦсностСЦ, якСЦй притаманнСЦ новСЦ якостСЦ, що iх не було у жодного з мистецтв до того, як вони увСЦйшли до нового цСЦлого. ОкремСЦ види мистецтва створюють СФдину цСЦлСЦснСЦсть СЦ пристосовуються як один до одного, так СЦ до синтетичного цСЦлого. Синтез мистецтв реалСЦзуСФться в СФдиному художньому образСЦ або системСЦ образСЦв, обСФднаних СФднСЦстю стилю, задуму, виконання, але створених за законами рСЦзних видСЦв мистецтва. В основСЦ синтезу пластичних мистецтв архСЦтектурна споруда, що доповнюСФться творами мистецтва: скульптури, декоративного живопису. В цьому випадку мистецтва, якСЦ беруть участь у синтезСЦ, зберСЦгають своСФ вСЦдносно самостСЦйне образне значення, а синтез досягаСФться завдяки СФдиному задуму СЦ стилю. Але в цьому випадку не виникаСФ такого явища, яке можна назвати синтетичним мистецтвом.
РоздСЦл 2. Методика ознайомлення з видами СЦ жанрами образотворчого мистецтва в початкових класах
2.1 Формування уявлень у молодших школярСЦв про види СЦ жанри образотворчого мистецтва
ВСЦдповСЦдно до вимог Державного стандарту початковоi загальноi освСЦти предмет "Образотворче мистецтво" реалСЦзуСФ креативно-змСЦстову, продуктивну, творчу лСЦнСЦю вСЦзуального мистецтва. Тому в процесСЦ дослСЦдження ставилися такСЦ найголовнСЦшСЦ завдання викладання образо-творчого мистецтва в експериментальному класСЦ:
1. Формування в дСЦтей творчого, художньо-естетичного ставлення до дСЦйсностСЦ, здатностСЦ до художнього пСЦзнання видСЦв СЦ жанрСЦв образотворчого мистецтва та iх образноi оцСЦнки; розвиток таких особистСЦсних якостей, як вСЦдчуття краси та гармонСЦi при сприйманнСЦ видСЦв СЦ жанрСЦв образотворчого мистецтва, здатнСЦсть емоцСЦйно вСЦдгукуватись на рСЦзноманСЦтнСЦ вияви естетичного у видах СЦ жанрах образотворчого мист?/p>