ОсобливостСЦ методики ознайомлення молодших школярСЦв з видами СЦ жанрами образотворчого мистецтва
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
ЗмСЦст
Вступ
РоздСЦл 1. ТеоретичнСЦ основи ознайомлення молодших школярСЦв з видами СЦ жанрами образотворчого мистецтва
1.1 Система видСЦв СЦ жанрСЦв мистецтва
1.2 Характеристика видСЦв СЦ жанрСЦв образотворчого мистецтва
РоздСЦл 2. Методика ознайомлення з видами СЦ жанрами образотворчого мистецтва в початкових класах
2.1 Формування уявлень у молодших школярСЦв про види СЦ жанри образотворчого мистецтва
2.2 ОрганСЦзацСЦя СЦ змСЦст експериментального дослСЦдження
2.3 РезультативнСЦсть формуючого експерименту
Висновки
Список використаноi лСЦтератури
Додатки
Вступ
АктуальнСЦсть та доцСЦльнСЦсть дослСЦдження. СучаснСЦ естетичнСЦ теорСЦi розробляють надзвичайно широке коло проблем, необхСЦднСЦсть звернення до яких обумовлюСФ динамСЦка мистецтва порубСЦжжя тисячолСЦть. РЖнтенсифСЦкацСЦя соцСЦокультурних змСЦн у суспСЦльствСЦ позначилася в художнСЦй творчостСЦ становленням нових рСЦзнорСЦдних сфер та жанрових моделей, якСЦ сьогоднСЦ сприймаСФ людина.
НаслСЦдком пошуку форм спСЦвСЦснування традицСЦйного мистецтва з СЦнновацСЦйними творчими задумами стала полСЦжанровСЦсть, полСЦстилСЦстика сучасного мистецтва. За такоi багатомСЦрностСЦ художньоi практики складно визначити критерСЦi для аналСЦзу та оцСЦнки твору мистецтва. Проте незмСЦнним мСЦж реальнСЦстю людських стосункСЦв СЦ художньою реальнСЦстю, яку створюСФ мистецтво, залишаСФться його актуальнСЦсть щодо виявлення рСЦзноманСЦтних форм взаСФмозвязку мистецтва та суспСЦльства [16, 7]. Першоплановою стаСФ СЦдея взаСФмодСЦi людини СЦз художнСЦм твором, активСЦзуСФться проблема природи жанру в контекстСЦ сприйняття та СЦдентифСЦкацСЦi мистецтва.
ТенденцСЦi сучасноi творчостСЦ, коли художнСЦй твСЦр не тАЬвмСЦщуСФтьсятАЭ в СФдиному видСЦ мистецтва, а полСЦстилСЦстика одного твору репрезентуСФ полСЦлог рСЦзних часСЦв та традицСЦй, також специфСЦка застосування немистецьких прийомСЦв (промислових матерСЦалСЦв, компютерних технологСЦй), зумовлюють необхСЦднСЦсть звернення до виду й жанру, як до такоi художньоi форми, що тАЮутримуСФтАЭ новСЦ явища в межах цСЦлСЦсностСЦ мистецького твору. Природа виду й жанру розгортаСФ його особливу здатнСЦсть у створеннСЦ емоцСЦйно-почуттСФвоi основи для взаСФмодСЦi автора, виконавця, художнього твору та реципСЦСФнта. ЗазначенСЦ якостСЦ жанру стають прСЦоритетним принципом сприйняття, безпосереднього переживання людиною суперечливих, але неповторних в iх художнСЦй значущостСЦ, явищ сучасного мистецтва [41, 88].
АктуальнСЦсть проблеми зумовлюСФться ще й тим, що з-помСЦж СЦнших видСЦв мистецтва образотворче мистецтво СФ унСЦкальним у вирСЦшеннСЦ завдань як художнього, так СЦ особистСЦсного розвитку, громадського СЦ духовного становлення пСЦдростаючого поколСЦння. Це зумовлено не тСЦльки природою сприймання рСЦзних видСЦв СЦ жанрСЦв образотворчого мистецтва, а й тим, що вже в ранньому вСЦцСЦ образотворча дСЦяльнСЦсть стаСФ однСЦСФю з найдоступнСЦших СЦ емоцСЦйно-захоплюючих форм творчостСЦ [22, 246].
Формувати духовно багату людину, яка глибоко розумСЦСФ твори мистецтва, маСФ розвинутСЦ естетичнСЦ смаки, вСЦдчуваСФ красу навколишнього свСЦту СЦ прагне до творчого перетворення дСЦйсностСЦ за законами прекрасного, покликана система естетичного виховання. Для того, щоб ця система впливала на дитину найбСЦльш ефективно СЦ досягала поставленоi мети, В.О.Сухомлинський вСЦдзначив, що вона повинна бути насамперед СФдиною, поСФднувати всСЦ предмети та позакласнСЦ заняття, все життя школяра, де кожний предмет СЦ заняття мають своi чСЦткСЦ завдання у формуваннСЦ естетичноi культури й особистостСЦ школяра [67, 149].
У сучасних дослСЦдженнях СЦдея взаСФмодСЦi видСЦв мистецтв як найефективнСЦшоi умови естетичного розвитку молодших школярСЦв СФ найпродуктивнСЦшою. ДослСЦдники (Н. Агальянова [1], К. Антонечко [4], А. Давайло [21], РЖ. Демченко [23], РЖ. ДмитрСЦСФва [25], О.Ласка [39], О. Лисько [41], П. МандзСЦй [46], РЖ. Покулита [55; 56], Р. Романченко [62], Р. Шевченко [74] та СЦн.) вивчають механСЦзми створення художнього образу на основСЦ взаСФмодСЦi виразних засобСЦв рСЦзних мистецтв (музики, живопису, лСЦтератури, театру), причому йдеться про поСФднання та взаСФмозбагачення у творчому процесСЦ рСЦзних видСЦв дитячоi художньоi дСЦяльностСЦ.
ТенденцСЦя до використання рСЦзних видСЦв мистецтва визначаСФться загальними закономСЦрностями художнього мислення та звязком рСЦзних мистецтв мСЦж собою СЦ реальним життям. ОбСФднувальним чинником СФ художнСЦй образ, що включаСФ такСЦ унСЦверсальнСЦ компоненти, як вСЦдповСЦднСЦсть змСЦсту, формСЦ, композицСЦйнСЦй особливостСЦ твору. Будь-який витвСЦр мистецтва вСЦдбиваСФ особливий свСЦт, що називають художньою моделлю реального свСЦту, вСЦн викликаСФ цСЦлу низку асоцСЦацСЦй. Водночас кожному з видСЦв СЦ жанрСЦв мистецтва притаманна своя специфСЦчна система образних засобСЦв [56, 194].
Виховний потенцСЦал мистецтва мСЦститься у самСЦй його сутСЦ СЦ пояснюСФться тим, що емоцСЦйний чинник, естетичнСЦ СЦдеали особистостСЦ первиннСЦ вСЦдносно СЦнтелекту в формуваннСЦ духовних СЦнтересСЦв, ставлення до свСЦту взагалСЦ [37, 22].
З метою оптимСЦзацСЦi процесу емоцСЦйно-естетичного СЦ духовно-морального виховання зазначена проблема диктуСФ такий розподСЦл акцентСЦв завдань у викладаннСЦ образотворчого мистецтва, серед яких виховнСЦ та художньо-розвивальнСЦ були б провСЦдними вСЦдносно навчальних. Адже саме вирСЦшення художньо-розвивальних завдань насамперед формуСФ рСЦвень художньо-творчоi свСЦдомостСЦ особистостСЦ, що й визначаСФ ступСЦнь залучення ii до культурних процесСЦв [41, 89]. З огляду на зазначене мету художнього виховання засобами образотворчого мистецтва в сти?/p>