ОсобливостСЦ методики ознайомлення молодших школярСЦв з видами СЦ жанрами образотворчого мистецтва
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
?ь звичайно хаотичний, випробувальний характер. У мСЦру того як уточнюСФться задача створити певний шуканий образ, образотворчСЦ дСЦi набувають бСЦльш органСЦзованого, орСЦСФнтувально-дослСЦдницького характеру. Дитина кСЦлька разСЦв змСЦнюСФ положення кожноi фСЦгурки, створюСФ послСЦдовно кСЦлька комбСЦнацСЦй СЦ спиняСФться на тСЦй, яка бСЦльше, нСЦж СЦншСЦ, вСЦдповСЦдаСФ образу, що склався в неi.
З розвитком дитини збагачуСФться ii досвСЦд, удосконалюСФться сприймання предметСЦв, iхньоi форми. В учнСЦв початкових класСЦв за умов навчальноi СЦ трудовоi дСЦяльностСЦ накопичуються глибшСЦ знання про форму плоских СЦ обСФмних предметСЦв, про iхнСФ, положення в просторСЦ.
Вивчення форми в процесСЦ образотворчоi дСЦяльностСЦ на заняттях з образотворчого мистецтва мало два етапи: 1) зображення умовно-плоских предметСЦв у фронтальному положеннСЦ з передачею лише двох вимСЦрСЦв; 2) малювання умовно-плоских СЦ обСФмних предметСЦв у перспективСЦ, тривимСЦрному зображеннСЦ предметСЦв на двовимСЦрнСЦй площинСЦ.
Натурою для вивчення СЦ малювання у фронтальному положеннСЦ були предмети, що близькСЦ до плоских геометричних форм (квадрата, прямокутника, трикутника, кола, овалу та iхнСЦх комбСЦнацСЦй). Наприклад: прапорцСЦ, вимпели, журнал, конверт, шахова дошка, портфель, декоративна тарСЦлка, тенСЦсна ракетка, слюсарнСЦ, музичнСЦ та СЦншСЦ СЦнструменти (молоток, лучкова пилка, лобзик, лопата, ножицСЦ, балалайка), а також предмети рослинного СЦ тваринного свСЦту (листя СЦ гСЦлки дерев, квСЦти, комахи).
У навколишньому життСЦ СФ багато умовно-плоских предметСЦв. З них учнСЦ вчилися вибирати такСЦ, якСЦ вСЦдповСЦдали б завданням навчання. МоделСЦ за формою СЦ кольором добиралися такСЦ, якСЦ б пСЦдсилювали СЦнтерес до малювання.
ПрактичнСЦ заняття з малювання умовно-плоских предметСЦв, розмСЦщених перед тими, хто малюСФ, у фронтальному положеннСЦ, яке не вимагаСФ передачСЦ перспективи, допомагали iм бСЦльш правильно зрозумСЦти складний процес малювання з натури, засвоiти основи графСЦчноi грамоти (поняття про форму, пропорцСЦi, конструктивну будову, просторове положення предмета, колСЦр та СЦн.); здобути знання, умСЦння й навички в зображеннСЦ плоских предметСЦв.
У процесСЦ навчання реалСЦстичного зображення малюнка основними завданнями були розвиток сприймання натури та зображення ii форми на площинСЦ графСЦчними засобами за законами зорового сприйняття. Тому пСЦд час практичних занять з малювання особливу увагу ми звертали на правильне сприймання натури тими, хто малюСФ, на розвиток iхньоi спостережливостСЦ, виховання вмСЦння аналСЦзувати натуру.
У процесСЦ сприймання натури головну роль вСЦдСЦграють органи зору тих, хто малюСФ, тому завданням педагога було виховання в них умСЦння цСЦлеспрямовано спостерСЦгати: порСЦвнювати мСЦж собою предмети, iхнСЦ частини, встановлювати мСЦж ними схожСЦсть СЦ розбСЦжнСЦсть, визначати форму, пропорцСЦi, конструктивну будову, просторовСЦ ознаки, видСЦляючи в них естетичний змСЦст.
У конструктивному малюваннСЦ з натури ми дотримувалися загальновизнаних умов для сприймання й аналСЦзу зображуваного. ВмСЦння бачити натуру на початковСЦй стадСЦi малювання вирСЦшуСФ успСЦх роботи, сприяСФ правильному мисленню про предмети (про iхню форму, пропорцСЦi, конструктивну будову, колСЦр), уточнюСФ та збагачуСФ уявлення про навколишню дСЦйснСЦсть. Малюнок з натури був основним видом зображення в оволодСЦннСЦ грамотою реалСЦстичного зображення.
Малюнок безпосередньо з натури це процес, при якому ми не тСЦльки наочно бачимо предмет, спостерСЦгаСФмо за ним, визначаСФмо його форму, пропорцСЦi, конструктивну будову, а й реалСЦстично його зображуСФмо. ПСЦд час зображення предмета тСЦ, хто малюСФ, набувають умСЦнь СЦ навичок у розмСЦщеннСЦ малюнка на певнСЦй площинСЦ, послСЦдовностСЦ побудови малюнка, передаючи характерну форму, пропорцСЦi та просторове положення натури, оволодСЦвають технСЦчними прийомами роботи.
Отже, головним завданням малювання з натури було вмСЦння бачити СЦ зображувати обСФкти. При цьому уточнюСФться СЦ збагачуСФться активне сприймання явищ СЦ предметСЦв навколишньоi дСЦйсностСЦ, що сприяСФ розвитку мислення та пСЦзнавальних здСЦбностей тих, хто малюСФ. Розглянемо, як вСЦдбуваСФться процес побудови реалСЦстичного малюнка. Малювання з натури починаСФться з вивчення предмета, який потрСЦбно малювати. Визначають призначення предмета, його форму, пропорцСЦi, положення в просторСЦ, добирають способи його зображення на площинСЦ.
Вивчення комбСЦнованоi форми предмета зумовлене складною роботою органСЦв сприймання, внаслСЦдок якоi в свСЦдомостСЦ формуСФться образ обСФкта, який ми сприймаСФмо. Тому таке велике значення маСФ вмСЦння бачити натуру. Безпосередньо пСЦсля цСЦлеспрямованого спостереження СЦ вивчення натури розпочинають ii зображення. Продумують композицСЦю малюнка, намСЦчають загальну форму натури. ПСЦсля виконання начерку предмета уточнюють правильнСЦсть зображення, порСЦвнюючи його СЦз натурою. Малюнок закСЦнчують промальовуванням деталей та передачею кольору чи тону.
Малюнок СФ не тСЦльки самостСЦйним видом образотворчого мистецтва, але основою для живопису, гравюри, плаката, скульптури, декоративно-прикладного й СЦнших мистецтв. За допомогою малюнка закрСЦплюСФться перша думка майбутнього твору.
Для успСЦшного оволодСЦння малюнком необхСЦдним було практичне пСЦзнання тих закономСЦрностей, навчальних основ, на основСЦ яких будуСФться вивчення натури, ii форм, пластики, пропорцСЦi СЦ будСЦвлСЦ. КрСЦм того, необхСЦдно знання особливостей нашого зорового сприйняття. Без цього не можна зрозумСЦти, чому навколишнСЦ нас предмети в багатьох випадках представляють