Органiзацiйно-методичнi аспекти фiзкультурно-оздоровчоi роботи з дiтьми 6-7-рiчного вiку
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
?сть руховому завданню, поточнiй ситуацii i функцiональному стану органiзму.
Певний iнтерес викликаi класифiкацiя рухiв на мiкро- i макрорухи, запропонована Л.П. Матвiiвим [35]. Пiд мiкрорухами автор маi на увазi, головним чином, рухи вироблюванi кистю i пальцями, тодi як макрорухи виконуються з активною участю крупних мязiв рук i верхнього плечового поясу.
Ряд дослiдникiв в своiх роботах застосовуi термiн "тонка рухова координацiя пальцiв рук". Вони розглядають ii як показник шкiльноi зрiлостi, тобто готовностi здоровоi дитини до навчання в школi [22.].
Величезне значення в життi дiтей молодшого шкiльного вiку маi розвиток "ручноi умiлостi" або тонко координованих рухiв, якi сприяють розумовому розвитку i розвитку мови. В той же час ручна умiлiсть сприяi пiдготовки дiтей до оволодiння графiкою письма. Серед iнших рухових функцiй рухи пальцiв руки мають особливе значення, оскiльки називають величезний вплив на розвиток вищоi нервовоi дiяльностi дитини [22].
Координацiйнi здiбностi, як i будь-якi iншi, формуються в процесi iндивiдуального розвитку i пiддаються змiнам пiд впливом тренувань. Основним засобом, що удосконалюi координацiйнi здiбностi, i фiзичнi вправи.
Ряд дослiдникiв вiдзначаi, що координацiя рухiв рук розвиваiться за допомогою спецiальних вправ - як з предметами, так i без них [22,44, 55]. Автори указують на те, що вправам з предметами необхiдно вiддавати перевагу, оскiльки вони предявляють пiдвищенi вимоги до швидкостi i точностi рухових дiй, розвивають координацiю дрiбних рухiв рук, тонке мязове вiдчуття, повязане з функцiями тримання хапання, кидання i лову. Крiм того, за даними ряду дослiдникiв, вправи з предметами сприяють швидшому формування важливих координацiйних здiбностей (КЗ): до диференцiювання, орiiнтування, ритму, реакцiй i рiвноваги [8,22, 35].
Засобом для формування КЗ рук i спецiальнi вправи, що входять в основну гiмнастику. Автор на пiдставi численних дослiджень систематизував цi вправи, що виконуються руками в рiзних суглобах, по ступеню складностi iх освоiння. До першоi групи (перший ступiнь складностi) входять вправи, що не вимагають спецiального розучування i легко освоюванi дiтьми з першоi спроби. До другоi групи (другий ступiнь складностi) вiднесенi вправи, що хоча i вимагають спецiального навчання, але що легко пiддаються розучуванню. Третя група (третiй ступiнь складностi) складаiться з вправ, якi вимагають спецiального розучування i насилу освоюються дiтьми. Автор указуi, що у мiру зростання дiтей вiдбуваiться перерозподiл ступенiв складностi освоiння вправ. Даний факт пояснюiться пiдвищенням рухових можливостей дiтей за рахунок збiльшення умовних звязкiв на базi постiйного досвiду, що росте, який не рiвноцiнний по вiдношенню до рiзних вправ. Так, вправи, схожi з побутовими дiями, засвоюються швидше за iнших.
Ряд авторiв вiдзначаi методичнi прийоми, за допомогою яких можна пiдвищити координацiйну складнiсть тренувальних засобiв: варiювання способiв виконання рухiв, змiна зовнiшнiх умов, комбiнування рухових навикiв, виконання вправ при недолiку часу, варiювання iнформацii, що приймаiться: зоровiй, слуховiй, вестибулярнiй. Ефективним шляхом розвитку КЗ i виконання вправ з ситуацiiю, що раптово змiнюiться, вимагаi швидкого реагування i ухвалення оптимального рiшення [22,35].
Вправи на розвиток i вдосконалення координацii рук можна ускладнити трьома шляхами: перший шлях - збiльшення темпу виконуваних рухiв; другий шлях - змiна напряму, виконання рухiв в двох, три i iз змiною площин; третiй шлях - поiднання рухiв рук з рухами ногами [35].
Тренування пальцiв рук пiдвищуi узгодженiсть в роботi мязiв, даi можливiсть виконувати складнi рухи одним або декiлькома пальцями.
Багато авторiв указують на те, що при розвитку i вдосконаленнi координацiйних здiбностей дiтей широке застосування отримали iгровий i змагання методи. Бiльшiсть вправ, рекомендованих для розвитку КЗ, можна провести цими методами [5,9,21,26,31,43,44,55]. Ряд авторiв вважаi, що для формування ручноi умiлостi можуть бути успiшно використанi вправи i iгри з пальчиками, зокрема супроводжуванi читанням народних жартiвливих вiршiв. Цi iгри створюють сприятливий емоцiйний фон, забезпечують хороше тренування пальцiв, сприяють розвитку умiння слухати i розумiти змiст жартiв, учать уловлювати ритм мови. [21]
Розвиток ручноi умiлостi може здiйснюватися на рiзних заняттях (малювання, лiплення, рiдна мова). Проте iз-за слабкого розвитку дрiбних мязiв руки, незавершеного окостенiння кiсток запястя i фаланг пальцiв будь-якi графiчнi дii швидко приводять до стомлення. Часто дiти вiдмовляються вiд такоi дiяльностi, мотивуючи вiдмову сильною втомою руки.
У цих умовах зростаi роль фiзкультурних занять, оскiльки на цих заняттях i широкi можливостi пiдключати дрiбнi мязи кистi до рiзних видiв дiяльностi, що носять бiльшою чистиною iгровий характер (рухомi iгри з жартiвливими вiршиками, речитативно-фiзкультурнi композицii, перекладання дрiбних предметiв в естафетах, кидки i пiймання мяча, багато iнших). При такому пiдходi навiть при включеннi достатньо великоi кiлькостi вправ, безпосередньо направлених на розвиток дрiбних мязiв i координацii рухiв ланок руки, дiти нiколи не скаржаться на втому рук. Саме в процесi занять фiзичними вправами включаються механiзми перенесення, сприяючi оволодiнню графiчним навиком листа за рахунок вже придбаного рухового досвiду. Ефект перенесення буде тим вище, чим значнiш