Органiзацiйно-методичнi аспекти фiзкультурно-оздоровчоi роботи з дiтьми 6-7-рiчного вiку
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
?ання, встановлюючи звязки i вiдносини мiж предметами дитина використовуi наочно-дiiву, наочно-образну i словесно-логiчну форму розумовоi дiяльностi.
Молодший шкiльний вiк - це перiод, протягом якого йде колосальне збагачення i впорядкування плотського досвiду дитини, оволодiння специфiчними людськими формами сприйняття i мислення, бурхливий розвиток уяви, формування довiльноi уваги i смисловоi памятi [3]. Великий вплив на розвиток розумовоi дiяльностi роблять память i увага.
Память - основна умова психiчного життя. Память дитини - ii iнтерес. Дiтям запамятовуiться те, що яскраво, незвично. У молодшому шкiльному вiцi починаi складатися довiльне запамятовування. Для цих дiтей характерний осмислений спосiб запамятовування. Перш нiж утримати що-небудь в памятi, вони повиннi зрозумiти те, що вiд них вимагаiться. Безглуздий матерiал, що вимагаi тiльки механiчноi памятi, запамятовуiться дитиною насилу. Але запамятовуючи рiзнi вiршi, дiти молодшого шкiльного вiку дiстають можливiсть вправлятися i в механiчному способi запамятовування.
Важливим в розвитку памятi в молодшому шкiльному вiцi i подальше збагачення образноi памятi i початок функцiонування смисловоi. Рiвень розвитку смисловоi памятi багато в чому залежить вiд того, наскiльки дiти навченi видiляти сенс i передавати основний змiст сприйнятого.
У молодшому шкiльному вiцi розвиваються багато рухових здiбностей i рухова память дiтей дозволяi iм освоювати рухи, вiдтворювати iх швидко i точно [3,4].
Увага у дiтей молодшого шкiльного вiку ще нестiйка, вона легко порушуiться при змiнi навколишнього оточення. Увага дiтей 6-7 рокiв стiйка тодi, коли в змiст дiяльностi входять наочнi зображення, емоцiйно привабливi i вiдомi дiтям обiкти i явища. Вiд цього також залежить обiм уваги. Увага дитини виявляiться в певних психiчних процесах: вона вдивляiться, вслухуiться, вiдгадуi загадки i так далi Основнi види уваги дитини - мимовiльна i довiльна - тiсно звязанi i переходять одна в iншу [41].
Для мимовiльноi уваги характерне те, що:
дитина не готова заздалегiдь до даного сприйняття або дii;
вона наступаi раптово, вiдразу пiсля дii подразнення i в своiй iнтенсивностi обумовлюiться ii особливостями;
вона скоро проходить: триваi поки дiють вiдповiднi подразники, i, якщо не прийняти необхiдних мiр до ii закрiплення у формi довiльного, припиняiться.
Довiльна увага виникаi в результатi свiдомих зусиль людини, направлених на краще виконання тiii або iншоi дiяльностi. Причинами, що обумовлюють довiльну увагу, i:
iнтереси дитини, що спонукають до заняття даним видом дiяльностi, зокрема до iгрових предметiв, iгор i т.д.;
свiдомiсть своiх обовязкiв, сприяючих кращому виконанню даного виду дiяльностi.
В шестирiчному вiцi дiти можуть безперервно грати протягом години i бiльш, тодi як у трирiчних дiтей гра рiдко продовжуiться довше 20 хвилин. Та все ж увага дiтей молодшого шкiльного вiку продовжуi залишатися переважно мимовiльною: вона збуджуiться i пiдтримуiться зовнiшнiми подразниками, звичним характером iгрових операцiй, а також вказiвками i вимогами дорослих [44].
Розвиток емоцiй у дiтей 6-7 рокiв носить складний характер. Такi дiти легко пiддаються афектним станам. Але, з iншого боку, впродовж всього цього вiку йде формування вищих вiдчуттiв: iнтелектуальних, естетичних, етичних. У цьому вiцi закладаються основи багатьох позитивних вiдчуттiв: дружба, товариства, обовязку i iнших. Цей етап дуже важливий в розвитку особи дитини. Протягом цього перiоду вiдбуваються значнi змiни в спрямованостi формування темпераменту i характеру.
Саме даний вiк (6-7 рокiв) i сприятливим для розвитку памятi, уваги, образного i логiчного мислення дитини. Тому будь-якi заняття з дiтьми даного вiку повиннi створювати оптимальнi умови для iх нормального психiчного розвитку.
Рацiональний пiдбiр засобiв i методiв фiзичного виховання, розвитку, навчання, оздоровлення i обiднання iх в комплекс заходiв в режимi дня дiтей, з урахуванням iх вiкових особливостей дозволить сприяти iх розвитку, оздоровленню i навчанню в школi.
З урахуванням вищевикладеного, необхiдно в кожне заняття з дiтьми включати велику кiлькiсть сенсорноi iнформацii, сприяючоi змiцненню знань i пiдвищенню iнтересу до занять.
1.2 Розвиток координацii рухiв у дiтей молодшого шкiльного вiку
При навчаннi руховим навикам важливо враховувати механiзм ремiнiiенцii для уникнення невиправданого конфлiкту мiж вчителем i учнями. Вiн полягаi в тому, що для формування стiйких звязкiв мiж сприймаючими i виконавчими системами органiзму необхiдний певний час, залежно вiд складностi рухового завдання i пiдготовленостi. Тому процес безпосередньоi реалiзацii у дii руху, що вивчаiться може вiдставати вiд часу безпосереднього навчання вiд 2-3 днiв до декiлькох мiсяцiв. Практична реалiзацiя рухового досвiду наступаi лише у момент поiднання сприятливих умов, коли рух виходить як би само собою, поза звязком в часi з процесами навчання. Насправдi це результат роботи свiдомостi i пiдсвiдомостi, заснованоi на попередньому досвiдi, вдалих i невдалих спробах.
У 6-7 рокiв у дитини вiдбуваiться iнтенсивне вдосконалення координацiйних механiзмiв, формуванням взаiмодii центральних i периферичних регуляторних систем, що дозволяi рахувати його одним з вузлових перiодiв становлення довiльноi руховоi функцii людини. Цей вiк також вiдрiзняiт?/p>