Органiзацiйно-методичнi аспекти фiзкультурно-оздоровчоi роботи з дiтьми 6-7-рiчного вiку
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
?ного виховання, адекватних можливостям органiзму в той або iнший вiковий перiод [52].
У звязку з цим, представляiться необхiдним розглянути найважливiшi морфо - функцiональнi характеристики дiтей молодшого шкiльного вiку, стан iх систем життiзабезпечення, особливостi формування руховоi функцii, основнi компоненти здоровя дiтей.
Здоровя - це стан повний фiзичного, духовного i соцiального благополуччя, а не тiльки вiдсутнiсть хвороб або фiзичних дефектiв. По сутi - це iдеал, до якого ми повиннi прагнути. Останнiми роками в свiтовiй науковiй лiтературi широко обговорюiться нова концепцiя здоровя, яка уточнюi ту, що iснуi, пiдсилюi ii соцiальну компоненту, орiiнтуi на розподiл вiдповiдальностi за охорону здоровя мiж суспiльством, iндивiдом, медичними працiвниками.
По новiй концепцii здоровя - це стан рiвноваги (баланс) мiж адаптацiйними можливостями (потенцiал здоровя) органiзму i умовами середовища, постiйно змiнними. Потенцiал здоровя - це сукупнiсть здiбностей iндивiда i особливостей його поведiнки, по яких можна побудувати прогноз, визначити схильнiсть до того або iншого захворювання. [28]
В даний час твердо встановлено, що стан здоровя людини визначаiться рядом особливостей, обумовлених не тiльки природженими iндивiдуальними рисами кожноi людини, але i його способом життя [28].
У лiтературi вiдомi рiзнi визначення здоровя. Так, А.Я. РЖванюшкин (1982), розглядаючи поняття "здоровя" i "хворобу", даi опис трьох рiвнiв iх змiсту: бiологiчний - здоровя припускаi досконалiсть саморегуляцii органiзму, гармонiю фiзiологiчних процесiв i максимум адаптацii; соцiальний - здоровя i мiрою соцiальноi активностi; психологiчний - здоровя i не вiдсутнiсть хвороб, а швидше заперечення iх. [6]
Для того, щоб займатися питаннями оздоровлення, необхiдно знати що таке рiвень здоровя, чи можна змiнити його i за допомогою яких засобiв. Не дивлячись на багато спроб змiряти здоровя, поки що так i не запропонована iдина шкала, яка мала б практичну цiннiсть, i критерii позитивного здоровя здавалися довгий час такою ж iлюзiiю, як вимiрювання щастя, краси або любовi. Використання показникiв захворюваностi як критерiй здоровя населення не дало вiдчутного результату. Адже поняття "здоровя" означаi щось бiльше, нiж просто вiдсутнiсть хвороби. В той же час здоровя спiвiснуi з хворобою. Хвора людина живе i виконуi своi бiологiчнi i соцiальнi функцii за рахунок певних резервiв здоровя, якi компенсують патологiчний процес i недостатнiсть тiii або iншоi функцii.
Змiцнення здоровя повинне бути направлене на пiдвищення потенцiалу здоровя, з якого б рiвня воно не починалося. Воно вимагаi розробки стратегiй, не обмежених лiкувальними заходами i боротьбою з шкiдливими звичками.
В.В. Горiневський, А.Н. Крестовников, А.В. Запорожець, B. C. Фарфель, В.К. Бальсевiч, В.РЖ. Лях, В.П. Пугач, РЖ.М. Туревський i iншi автори указують на доцiльнiсть використання дошкiльного i молодшого шкiльного вiку для збагачення рухового фонду рiзноманiтними руховими дiями з ряду причин. По-перше, освоiння рухових дiй служить фундаментом для оволодiння складнiшими рухами в старшому вiцi; по-друге, стимулюi розвиток рухових здiбностей; по-третi, позитивно впливаi на нервово-психiчний розвиток i здоровя дiтей [7, 35,55].
Ми розглядаiмо здоровя в широкому сенсi цього слова - як стан повного фiзичного, душевного i соцiального благополуччя.
Отже, пiдсумовуючи вищевказане, можна дати наступне визначення фiзичному здоровю: фiзичне здоровя - це динамiчний стан органiзму, який визначаiться резервами енергетичного, пластичного i регуляторного забезпечення функцiй, характеризуiться стiйкiстю до дii патогенних чинникiв i здатнiстю компенсувати патологiчний процес, а також i основою здiйснення соцiальних i бiологiчних функцiй [56].
1.1 Вiковi особливостi фiзичного i психiчного розвитку молодших школярiв
1.1.1 Фiзичний розвиток дiтей молодшого шкiльного вiку
Початковий перiод життя дитини характеризуiться iнтенсивним розвитком всiх органiв i систем. Дитина народжуiться з певними успадкованими бiологiчними властивостями, включаючи i особливостi протiкання нервових процесiв. Цi особливостi складають основу для подальшого фiзичного розвитку. Значну роль при цьому грають навколишнi природне середовище i виховання дитини [2,6,9,11,15].
У 6-7 рокiв у дитини продовжуiться ii фiзичний розвиток i вдосконалюються розумовi здiбностi. Дiти молодшого шкiльного вiку ростуть швидко, поступово втрачаючи округлiсть, властиву ранньому вiку. У дiтей молодшого шкiльного вiку помiтно мiняються пропорцii тiла: руки i ноги ростуть швидше, нiж тулуб. Якщо до 6-7 рокiв довжина тулуба збiльшуiться в середньому в два рази, то довжина рук - бiльш нiж в 2,5 разу, а довжина нiг - бiльш нiж в 3 рази. Починаючи з 5 рокiв активно росте грудна клiтка, особливо у хлопчикiв [15,2,22].
До 7 рокiв iстотно мiняiться форма грудноi клiтки. Збiльшуiться нахил ребер, особливо нижнiх. Одночасно мiняiться спiввiдношення передньо-заднього i поперечного дiаметрiв грудноi клiтки [22].
Розвиток скелета в цьому вiцi не закiнчено, в нiм залишаiться багато хрящовоi тканини, що робить можливим подальше зростання, але в одночасно обумовлюi податливiсть кiсток: вiд перевантажень вони можуть легко деформуватися. Тому батьки i педагоги повиннi уважно стежити за тим щоб дитина правильно сидiла i правильно рухалася. При порушеннi постави, ос?/p>