Органiзацiйно-методичнi аспекти фiзкультурно-оздоровчоi роботи з дiтьми 6-7-рiчного вiку
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
2,5 разу). У них переважають процеси засвоiння речовин над процесом iх розпаду i згорання, оскiльки органiзму, що розвиваiться, необхiдно багато енергii для зростання. На вiдмiну вiд дорослого, у дитини бiльше енергii витрачаiться на зростання тiла (приблизно на 15%), чим на роботу мязiв. При активнiй мязовiй дiяльностi енерговитрати зростають пропорцiйно iнтенсивностi фiзичних вправ. Повне задоволення енергетичних запитiв дитячого органiзму забезпечуiться збалансованим харчуванням.
Йде розвиток нервовоi системи. В основному збiльшення мозковоi маси вiдбуваiться в результатi зростання i розгалуження дендритiв i аксонiв. Збiльшуiться площа, займана корою головного мозку, в основному шляхом поглиблення звивини. Збiльшуiться i товщина кiркового шару великих пiвкуль. Швидкiсть виникнення збудження збiльшуiться бiльш поступово, i досягаi величини, характерноi для дорослих, лише до 10 рокiв. Нездатнiсть нервових клiтин тривалий час знаходитися в станi збудження дуже характерна для дiтей молодшого шкiльного вiку. З цим повязана нестiйка домiнанта: будь-яка стороння дiя легко ii руйнуi [13].
У молодшому шкiльному вiцi вiдбуваiться розвиток рухового аналiзатора в корi головного мозку. В той же час вегетативнi системи вiдстають в розвитку вiд руховоi функцii органiзму [13].
Для дiтей молодшого шкiльного вiку характерна надзвичайна гнучкiсть, що пояснюiться великою товщиною i податливiстю мiжхребетних хрящiв i пiзнiм окостенiнням епiфiзiв хребта [15]. Фiзiологiчнi вигини хребта нестiйкi, кiстки i суглоби легко пiддаються деформацii пiд впливом несприятливих дiй [13]. Тому необхiдно бiльше придiляти уваги на змiцнення мязiв-розгиначiв, а не на розвиток гнучкостi. Фiзичнi вправи повиннi пiдбиратися з таким розрахунком, щоб навантаження розподiлялося рiвномiрно на всi частини тiла.
Особливе мiiе у фiзичному розвитку молодшого школярiв займають координацiйнi здiбностi, оскiльки вони i одними з основних життiво важливих фiзичних якостей людини. М.Е. Бурцева (1985) i Е.П. Мiгунова (1979) визначили координацiйнi здiбностi, як здiбностi людини до узгодження певних дiй в процесi управлiння дiяльнiстю, вiдповiдно поставленiй метi.
Молодшим школярам властивi елементарнi координацiйнi здiбностi, що проявляються в ходьбi, бiгу, стрибках, тодi як складнi виявляються безпосередньо в якiй-небудь спецiальнiй дiяльностi.
Молодшим школярам властивi наступнi види координацiйних здiбностей:
Реагуюча - здiбнiсть до швидкого початку цiлеспрямованого рухового акту, вiдповiдно певному сигналу.
Просторово-орiiнтацiйна - здiбнiсть до зчленування окремих частин мiж собою.
Здiбнiсть до статичноi i динамiчноi рiвноваги.
Ритмiчна - здатнiсть визначати i реалiзовувати характернi динамiчнi змiни в процесi рухового акту. [22]
Основу складаi переробка слуховоi, зоровоi, руховоi i кiнетичноi iнформацii.
У дiтей молодшого шкiльного вiку координацiйнi здiбностi виявляються без урахування швидкiсних, силових i швидкiсно-силових якостей, тобто виявляються абсолютнi координацiйнi здiбностi [22].
Отже, для молодшого шкiльного перiоду дитинства характерний iнтенсивний i нерiвномiрний розвиток всiх органiв i систем органiзму. Вiдбуваiться швидке зростання рухового апарату i скелетноi мускулатури, що великою мiрою впливаi на формування постави i розвиток мязовоi сили.
Вдосконалення роботи серцево-судинноi i дихальноi систем забезпечують витривалiсть органiзму. Розвиток рухового аналiзатора визначаi розвиток рухових здiбностей: координацiйних, силових, швидкiсно-силових i iн.
Не дивлячись на це, необхiдно памятати, що органiзм дитини ще далеко не досконалий i неадекватнi фiзичнi навантаження можуть негативно позначитися на його розвитку. Тому, при пiдборi засобiв i методiв фiзичного виховання, треба керуватися в першу чергу знаннями вiкових особливостей морфо-функцiонального розвитку дiтей молодшого шкiльного вiку.
1.1.2 Психiчний розвиток молодших школярiв
Психiчний розвиток дiтей багато в чому залежить вiд iх фiзичного розвитку. Цей звязок особливо проявляiться, при аналiзi вiкових особливостi психiчного розвитку дiтей. Дитячий органiзм не i зменшеною копiiю органiзму дорослоi людини. У кожному перiодi вiн маi своi, особливi властивостi фiзичноi i розумовоi дiяльностi, якi поступово переходять в якостi, характернi для органiзму дорослоi людини [36].
Розвиток вищоi нервовоi дiяльностi багато в чому залежить вiд морфологiчного розвитку кори великих пiвкуль. У молодшому шкiльному вiцi наголошуiться подальше вдосконалення центральноi нервовоi системи, як морфологiчне, так i функцiональне. Процеси збудження i гальмування в корi головного мозку легко розповсюджуються. Зовнi це виражаiться в тому, що дiти роблять багато зайвих рухiв, стають метушливими. Стан оптимальноi збудженостi часто порушуiться у бiк пiдвищення, що приводить до легкоi стомлюваностi дiтей [2].
Дiти 6-7 рокiв бiльше орiiнтуються в просторi, але сприйняття часу у них залишаiться ще недосконалим [3].
У молодшому шкiльному вiцi продовжуi швидко розвиватися мислення i перш за все узагальнене i словесне мислення, дiiва ж i образна його форми зберiгають своi провiдне значення. Але вдосконалення мислення не маi прямого звязку з вiком, тому таке велике значення спецiальних занять з молодшими школярами.
Мислення розвиваiться на основi пiзнавальноi активностi дитини i повязане з ii знаннями. Вирiшуючи зав?/p>