Органiзацiйно-методичнi аспекти фiзкультурно-оздоровчоi роботи з дiтьми 6-7-рiчного вiку
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
?бливо в перiод зростання, погiршуiться дiяльнiсть органiв дихання, кровообiгу, травлення, а також рухового апарату. Дитина швидко стомлюiться, у неi зявляються, головнi болi [29].
З метою подолання втомлюваностi в лiтературi запропонованi рiзнi способи пiдвищення руховоi активностi за рахунок впровадження в режим дня "фiзкультхвилинок", рухомих iгор. [13] В дослiджуванiй програмi пропонуiться проводити з дiтьми масаж бiологiчно активних точок кистi рук i iншi процедури.
Причиною порушення постави i виникнення плоскостопостi у дiтей може стати надмiрна вага, тому потрiбно уважно стежити за вагою дитини, яка так само, як i зростання, i показником його фiзичного розвитку. При нормальному розвитку з 6 до 7 рокiв вага збiльшуiться на 2-4 кг, причому так само нерiвномiрно, як зростання [15].
Кiлькiснi i якiснi змiни в органiзмi малюкiв протiкають одночасно, але не синхронно: часто при прискореному зростаннi сповiльнюiться дозрiвання i, навпаки, при посиленому вдосконаленнi функцiй органiзму загальмовуiться зростання [2]
Достатньо обiктивно про розвиток дитини можна судити по спiввiдношенню паспортного i бiологiчного вiку. Бiологiчний вiк вважаiться вiдповiдним паспортному, якщо зростання дитини нижче середнього i щороку збiльшуiться не менше, нiж на 4 см. Крiм того, у шестирiчноi дитини повинен бути хоч би один постiйний зуб. Бiологiчний вiк вiдстаi вiд паспортного, якщо два з перерахованих показникiв менше вказаних величин [11].
Мязи набувають властивоi ним форми i структури ще в першiй половинi внутрiутробного перiоду. Зростання мязових волокон в дiтей 6-7 рiчного вiку вiдбуваiться нерiвномiрно. Мязи нiг розвиваються швидше, нiж мязи рук, а мязи-розгиначi - швидше, чим мязи-згиначi. Дрiбнi мязи (наприклад, мязи кистi) розвиваються пiзнiше [11, 63].
Зростання мязовоi тканини вiдбуваiться в основному за рахунок потовщення мязових волокон. З 6-7 рокiв у дитини розвиваються мязи рук, але iз-за швидкоi стомлюваностi мязiв i вiдносноi слабкостi кiстково-мязового апарату, дiти ще не готовi до тривалоi мязовоi напруги [63].
У фiзичному вихованнi молодших школярiв велика увага придiляiться розвитку сили. Сила визначаiться, як здiбнiсть до подолання опору або протидii йому за рахунок мязовоi напруги. Розвиток здiбностi до прояву мязових зусиль i важливою умовою розвитку рухових умiнь [11].
Правильно говорити не стiльки про розвиток сили у молодших школярiв, скiльки про прагнення до досягнення гармонiйного розвитку сили рiзних груп мязiв i особливо розвитку найбiльш слабких з них. До таких вiдносяться мязи черевного преса. Значення цих мязiв в життi людини велике, вони забезпечують нормальне функцiонування внутрiшнiх органiв. Рiвномiрний розвиток всiii мускулатури надзвичайний важливо для формування хорошоi постави.
Дiяльнiсть серцево-судинноi системи у молодших школярiв добре пристосована до вимог органiзму, що росте. РЗх судини значно ширшi, нiж у дорослих, i потiк кровi здiйснюiться по ним вiльнiше, легко задовольняючи пiдвищену потребу тканин в постачаннi кровю. З вiком збiльшуiться маса серця, сила його скорочень, а отже, i обiм кровi, що викидаiться при кожному скороченнi. У 6-7 рокiв пульс поступово знижуiться до 80.
Нервова регуляцiя дiяльностi серця у дiтей ще недосконала. Нерiвномiрнiсть частоти i сили серцевих скорочень спостерiгаiться навiть у спокоi. При фiзичному навантаженнi серцевий мяз швидко стомлюiться, тому вправи пiд час занять треба урiзноманiтнювати. Фiзичнi вправи чудово тренують серцево-судинну систему: полiпшуiться регуляцiя серцевоi дiяльностi, робота серця стаi економнiшою [33].
Органи дихання у молодших школярiв мають характернi фiзiологiчнi особливостi. В результатi розвитку дихальноi мускулатури обiм легенiв збiльшуiться. Дихання стаi глибшим, кров краще насищаiться киснем. До 6 рокiв будова легеневоi тканини ще не завершуiться. Носовi i легеневi ходи у дiтей порiвняно вузькi. Це утрудняi надходження повiтря в легенi. Дитина дихаi бiльш поверхнево, нiж дорослий, частота дихання у молодших школярiв - 23-25 (у дорослих - 16-18). Неглибоке дихання веде до поганоi вентиляцii легенiв i деякого застою в них повiтря. Гри i заняття фiзкультурою на свiжому повiтрi активiзують процеси газообмiну [11, 13, 15].
При великiй, але короткочаснiй фiзичнiй напрузi в порiвняннi iз спокоiм, обiм дихальних рухiв може збiльшуватися у дiтей 6-7 рокiв - в 4 рази. Життiва iмкiсть легенiв в молодшому шкiльному вiцi складаi приблизно 1000-1300мл.
Молодшi школярi ще не можуть свiдомо регулювати дихання i погоджувати його з рухами. При виконаннi гiмнастичних вправ дитина повинна дихати легко. Потрiбно стежити, щоб вона не затримувала дихання на вдиху. Головну увагу необхiдно звертати на видих, вiн повинен бути рiзким i акцентованим. Слiд памятати про те, що пристосувальнi можливостi легеневоi i серцево-судинноi систем дитини нижче, нiж у дорослого. Тому фiзичнi вправи треба строго дозувати [15].
У звязку з недосконалiстю дихальноi системи, витривалiсть у молодших школярiв розвиваiться поволi i у мiру адаптацii до фiзичних навантажень [13]
Не дивлячись на те, що серце дитини i органи дихання порiвняно легко пристосовуються до навантажень i швидко вiдновлюють свою працездатнiсть, непосильнi фiзичнi вправи можуть стати причиною порушення ритму скорочення серця, змiни кровяного тиску [11].
Обмiн речовин у дiтей вiдбуваiться iнтенсивнiше, нiж у дорослих (у 2-