Економiчнi основи функцiонування ринку банкiвських послуг в УкраСЧнi
Дипломная работа - Банковское дело
Другие дипломы по предмету Банковское дело
остей i виробничих затрат, до кредитування субСФкта, тобто конкретноСЧ юридичноСЧ або фiзичноСЧ особи, яка потребуСФ банкiвських позик на тi чи iншi цiлi своСФСЧ дiяльностi.
Основною рисою, що характеризуСФ субСФктний метод кредитування, СФ iндивiдуальний пiдхiд банку до кожного позичальника. Якщо ранiше головним моментом при видачi позик вважалась наявнiсть певного обСФкту кредитування, а можливостi повернення кредиту спецiально не аналiзувались, оскiльки виконання плану вважалось для цього цiлком надiйною гарантiСФю, то в сучасних умовах банки головну увагу придiляють попередньому контролю за дiяльнiстю кожного потенцiйного позичальника з точки зору можливостi i доцiльностi надання йому кредиту та прогнозуванню ризику його непогашення. З цiСФю метою банк ретельно вивчаСФ репутацiю позичальника, своСФчаснiсть погашення ним ранiше отриманих позик i виконання iнших зобовязань. ВивчаСФться i фiнансовий стан господарства, стан оборотних коштiв, iнвестицiйнi плани i можливостi, органiзацiя роботи щодо пiдвищення фондовiддачi та рентабельностi.
Пiсля перевiрки вказаних моментiв банк приймаСФ рiшення про можливiсть i доцiльнiсть видачi позики клiСФнту. При позитивному вирiшеннi даного питання мiж банком i позичальником укладаСФться кредитний договiр, в якому зазначаються мета, сума i строк кредиту, умови i порядок його видачi i погашення, форма забезпечення зобовязань, процентнi ставки i порядок СЧх оплати, права i вiдповiдальнiсть сторiн щодо видачi i погашення кредиту.
СубСФктний метод кредитування носить принципово новий характер, який докорiнно вiдрiзняСФться вiд кредитування по залишку, по обороту та оборотно-залишкового методу. РЖ хоча деякi спiльнi риси незначною мiрою зберiгаються, за основними якiсними параметрами субСФктне кредитування СФ практично неспiвставним з методами органiзацiСЧ кредитних вiдносин неринкового типу, якi засновувались на кредитуваннi обСФктiв.
Зрозумiло, що дiючий на сьогоднi метод кредитування субСФкта не СФ раз i назавжди застиглою формою органiзацiСЧ кредитних вiдносин, досконалою . у всiх своСЧх проявах. Постiйна динамiка економiчного середовища, необхiднiсть пристосування субСФктiв ринку до змiн конюнктури та основних умов господарськоСЧ дiяльностi вимагають неперервного пошуку найбiльш оптимальних способiв органiзацiСЧ вiдносин мiж банками та СЧх клiСФнтами.
Виходячи iз вищевикладених закономiрностей i тенденцiй у кредитнiй сферi, доцiльно було б видiлити такi основнi шляхи вдосконалення методики кредитування.
1. Комерцiйнi банки, визначаючи прiоритети при кредитуваннi того чи iншого субСФкта, повиннi орiСФнтуватися в першу чергу на якiснi економiчнi критерiСЧ його розвитку. Це означаСФ, що банкiвськi позики повиннi видаватись насамперед тим господарствам, у продукцiСЧ, роботах чи послугах яких СФ найбiльшою мiрою зацiкавлене суспiльство.
На практицi данi критерiСЧ реалiзуються у формуваннi ринкового попиту на певний вид продукцiСЧ, яка виробляСФться потенцiйним позичальником. Конкретним кiлькiсним вираженням даного попиту можуть служити такi фактори, як динамiка цiн на тi чи iншi товари або послуги, кiлькiсть заявок на виробництво певних видiв продукцiСЧ та укладених у вiдповiдностi з цим договорiв i контрактiв, а також коливання курсу цiнних паперiв компанiСЧ, що вiдповiдаСФ змiнам потреб на ринку у товарах, якi вона виробляСФ, та вiдображаСФ рiвень СЧСЧ прибутковостi.
Ретельне вивчення i оцiнка банком зазначених факторiв дозволило б задовольнити iнтереси не тiльки конкретного позичальника у додаткових коштах, але i банку, оскiльки це допомагаСФ спрямувати кредитнi вкладення на виробництво високоякiсноСЧ продукцiСЧ, характеристики якоСЧ вiдповiдають потребам ринку. А це СФ гарантiСФю повернення позичених коштiв, забезпечуСФ надiйну платоспроможнiсть клiСФнта i достатню прибутковiсть банку.
2. Позитивне вирiшення питання про органiзацiю кредитних вiдносин з певним клiСФнтом служить для банку основою для перевiрки кредитно- i платоспроможностi позичальника та укладення з ним кредитного договору. В умовах, коли основою сучасного методу кредитування СФ iндивiдуальний пiдхiд банку до кожного конкретного субСФкта кредитних вiдносин на перший план економiчноСЧ роботи банку висуваСФться оцiнка кредитоспроможностi позичальника як необхiдна передумова для всiх подальших дiй банку вiдносно даного клiСФнта. Оцiнюючи можливiсть i готовнiсть позичальника своСФчасно погасити кредит з виплатою процентiв, банк повинен чiтко визначити ступiнь ризику, який вiн може взяти на себе, кредитуючи даного клiСФнта. Реальна оцiнка такого ризику можлива лише тодi, коли банк визначаСФ рiвень кредитоспроможностi i платоспроможностi позичальника не лише на даний час чи якiсь перiоди в минулому, але i на перспективу. Для цього банк повинен вимагати вiд позичальника надання будь-якоСЧ iнформацiСЧ, що стосуСФться його комерцiйноСЧ дiяльностi.
3. В сучасних умовах всi основнi питання, повязанi з органiзацiСФю кредитування, вирiшуються безпосередньо мiж банком i позичальником шляхом укладення мiж ними кредитного договору. У звязку з цим банкам слiд з особливою ретельнiстю пiдходити до визначення всiх умов органiзацiСЧ кредитних вiдносин, якi фiксуються у договорi. Це стосуСФться насамперед таких фундаментальних умов кредитноСЧ справи, як цiль, сума i строк кредиту, порядок його надання i погашення, форми забезпечення i плата за користування кредитом.
При встановленнi оптимальних умов кред