Економiчнi основи функцiонування ринку банкiвських послуг в УкраСЧнi
Дипломная работа - Банковское дело
Другие дипломы по предмету Банковское дело
? позичених коштiв, забезпечення своСФчасного погашення отриманих кредитiв, систематичне надання банку належноСЧ iнформацiСЧ, що дозволяСФ контролювати використання виданих позик. Надання нових кредитiв позичальникам здiйснюСФться за умови вiдсутностi них простроченоСЧ заборгованостi за ранiше отриманими позиками. Не допускаСФться кредитування пiдприСФмств, що мають нелiквiдний баланс, використовують позики банку для покриття тривалих фiнансових проривiв, безгосподарностi i збиткiв. Оцiнка дотримання пiдприСФмствами кредитноСЧ диiиплiни загалом вiдображаСФ загальнi результати СЧх дiяльностi, включаючи дотримання основних принципiв комерцiйного розрахунку. У звязку з цим банки повиннi здiйснювати оперативний аналiз комплексу факторiв, що можуть спричинити порушення господарствами строкiв погашення кредитiв.
У перспективi комерцiйнi банки могли б застосовувати специфiчнi методи контролю за дотриманням кредитноСЧ диiиплiни, зокрема, створенням на зразок розвинутих краСЧн СФдиноСЧ iнформацiйноСЧ мережi i банкiв даних, куди б заносилась iнформацiя про порушникiв кредитноСЧ диiиплiни. Формування таких "чорних спискiв", доступ до яких вiдкритий для всiх установ банкiв, дозволило б СЧм завчасно виявляти ненадiйних клiСФнтiв, уникаючи таким чином можливого ризику фiнансових втрат.
5. Важливою умовою кредитування СФ наявнiсть певних прiоритетiв у кредитнiй полiтицi банкiв, якими вони керуються, здiйснюючи позичковi операцСЧСЧ. Незважаючи на iснуючi тенденцiСЧ унiверсалiзацiСЧ банкiвськоСЧ справи, практично кожен комерцiйний банк обираСФ для себе головнi стратегiчнi напрями, вiдповiдно з якими спрямовуСФ своСЧ кредитнi вкладення. Цi напрями, як правило, визначаються ще в установчих документах комерцiйного банку при його заснуваннi з наступним закрiпленням СЧх у статутi. Прiоритети у кредитнiй полiтицi банку можуть носити як обСФктний, так i субСФктний характер.
ОбСФктнi прiоритети визначаються цiльовими орiСФнтирами, на якi спрямовуСФ своСЧ кредитнi операцiСЧ даний комерцiйний банк. Наприклад, ним може бути визначено, що у прiоритетному порядку повиннi надаватись кредити на заходи, повязанi з пiдвищенням ефективностi функцiонування паливно-енергетичного, агропромислового комплексу, машинобудування або ж пiдвищенням науково-технiчного рiвня виробництва в тiй чи iншiй галузi.
СубСФктнi прiоритети, обранi банком, означають першочергове надання кредитiв певнiй категорiСЧ позичальникiв. До СЧх складу можуть включатися акцiонери чи пайовики банку, позичальники, що забезпечують безумовне виконання своСЧх договiрних зобовязань, а також клiСФнти, що зберiгають своСЧ кошти на депозитних рахунках в банку.
Розглянутi умови кредитування не можуть охопити практично всi аспекти органiзацiСЧ кредитних вiдносин, а характеризують лише СЧх загальнi базовi основи. На сучасному етапi розвитку кредитноСЧ справи кожен комерцiйний банк самостiйно визначаСФ оптимальнi для себе умови здiйснення позичкових операцiй вiдповiдно iз специфiчними особливостями власноСЧ дiяльностi та дiяльностi своСЧх клiСФнтiв. При цьому головними критерiями при встановленнi належних умов кредитування СФ забезпечення найбiльш ефективного i рацiонального використання позик, СЧх окупностi i гарантiСЧ повернення, творча активнiсть у впровадженнi нових партнерських вiдносин мiж банком i господарством, орiСФнтованих на тiсну увязку виданих кредитiв з кiнцевими результатами дiяльностi позичальника. Тiльки на цих засадах створюСФться найбiльш сприятливий режим економiчноСЧ зацiкавленостi i матерiальноСЧ вiдповiдальностi субСФктiв кредитних вiдносин за ефективне, рацiональне використання наданих у позику коштiв.
ОднiСФю iз найважливiших умов практичноСЧ реалiзацiСЧ вказаного режиму СФ вибiр оптимальних методiв банкiвського кредитування, пiд якими слiд розумiти певнi способи органiзацiСЧ руху наданих у позику коштiв. У нашiй краСЧнi, в силу особливостей СЧСЧ економiчного розвитку на рiзних його етапах використовувались рiзнi методи органiзацiСЧ кредитних вiдносин банку з позичальниками. Основнi вiдмiнностi вказаних методiв були повязанi насамперед з умовами дiяльностi банкiв та СЧх клiСФнтiв, що визначалися iснуючими економiчними вiдносинами в суспiльствi. Тип зазначених вiдносин - неринковий (адмiнiстративно-командний) або ринковий (чи такий, що прямуСФ до нього) - у свою чергу був визначальним фактором для використання банками того чи iншого методу кредитування.
Данi обставини зумовили послiдовний розвиток методiв банкiвського кредитування, який здiйснювався вiд нижчого до вищого рiвня: кредитування по залишку, кредитування по обороту i оборотно-залишковий метод кредитування.
Основною визначальною рисою зазначених методiв банкiвського кредитування - по залишку, по обороту i оборотно-залишкового - СФ орiСФнтацiя СЧх на певнi строго визначенi обСФкти кредитних вкладень, що визначаються особливостями надходження i витрачання цiнностей, здiйснення i вiдшкодування затрат, поточних платежiв або ж змiною залишку забезпечення, тобто безпосередньо процесом виробництва i обiгу продукту.
В сучасних умовах комерцiйнi банки практично повнiстю вiдмовилися i вiд методик кредитування по залишку, по обороту та оборотно-залишковоСЧ органiзацiСЧ кредитування, що застосовувались ранiше. Визначальною особливiстю сьогоднiшньоСЧ системи позичкових операцiй банкiв СФ перехiд вiд пообСФктного кредитування, повязаного з наявнiстю запасiв товарно-матерiальних цiнн