Економiчнi основи функцiонування ринку банкiвських послуг в УкраСЧнi
Дипломная работа - Банковское дело
Другие дипломы по предмету Банковское дело
л 2. Дiюча практика надання комерцiйними банками послуг своСЧм клiСФнтам
2.1 Депозитнi послуги банкiв
Практика функцiонування комерцiйних банкiв охоплюСФ величезний спектр рiзноманiтних послуг, що надаються цими iнститутами на фiнансовому ринку. Особливе мiiе серед них належить депозитним послугам.
У банкiвськiй практицi нашоСЧ краСЧни для налагодження депозитних послуг у вiдповiдностi з вимогами ринковоСЧ економiки велике значення маСФ розробка; впровадження системи депозитних рахункiв. До головних елементiв цiСФСЧ системи належать: форми депозитних розрахункiв, режими здiйснення депозитних операцiй, порядок розмiщення коштiв на депозитах; умови СЧх вилучення, встановлення строкiв зберiгання коштiв, регулювання величини процентних виплат.
Головним критерiСФм, що служить безпосередньою основою для органiзацiСЧ депозитних операцiй СФ режим використання депозитних рахункiв. Згiдно iз зазначеним критерiСФм всi депозити клiСФнтiв банку можна подiлити на двi основнi групи: депозити до запитання та строковi депозити.
Депозити до запитання - це залишки коштiв на розрахункових, поточних або контокорентних рахунках, якi можуть бути у будь-який момент поновленi або вилученi за першою вимогою власника рахунку. Грошi зараховуються на такi рахунки i вилучаються з них як частинами, так i повнiстю у будь-який час без попереднього повiдомлення банку.
Режим використання депозитiв до запитання значною мiрою визначаСФться видом рахунку. Якщо це розрахунковий чи поточний рахунок пiдприСФмства, органiзацiСЧ, установи або вкладний рахунок до запитання iндивiдуальноСЧ особи, то клiСФнт банку може отримати грошi з рахунку лише в межах фактичного залишку на ньому, тобто може розпоряджатися лише власним вкладом. Якщо ж це контокорентний рахунок, то на ньому можливе як позитивне, так i вiдСФмне сальдо. КлiСФнт може в будь-який момент не лише вилучити своСЧ кошти з рахунку в межах фактичного залишку, але i перевищити його, отримавши кредит в банку. Однак у банкiвськiй практицi розвинутих краСЧн свiту ця вiдмiннiсть поступово стираСФться. В сучасних умовах i на поточних рахунках можлива наявнiсть вiдСФмного залишку, якщо з цього приводу iснуСФ вiдповiдна домовленiсть пiдприСФмства з банком. Також у багатьох випадках на рахунках iндивiдуальних осiб, куди перераховуСФться заробiтна плата, можливе негативне сальдо, якщо воно не перевищуСФ мiсячного окладу власника рахунку. У дiяльностi комерцiйних банкiв УкраСЧни така практика ще не набула достатнього поширення.
Головне призначення депозитiв до запитання полягаСФ насамперед у здiйсненнi поточних розрахункiв. "асник рахунку може здiйснювати СЧх у рiзних формах: готiвкою, чеком, переказом (або векселем). Вiдкривши такий рахунок, клiСФнт передаСФ банку право на проведення своСЧх платiжних операцiй. Це, безумовно, представляСФ собою велику зручнiсть для клiСФнтiв банку, особливо в умовах розвитку електронних систем розрахункiв. Розмiщенi на рахунки до запитання суми мають по сутi таку ж саму лiквiднiсть, як банкноти i монети, тобто ними можна вiльно скористатися у будь-який момент, виписавши чек або отримавши готiвку.
Визначальною особливiстю депозитiв до запитання СФ те, що по них виплачуСФться досить низький процент, а нерiдко власникам таких рахункiв взагалi не виплачуСФться винагорода; У багатьох краСЧнах (наприклад, СПРЖА, ВеликобританiСЧ, ФранцiСЧ) нарахування процентiв за вкладами до запитання заборонено законодавче. Однак взамiн "явного" процента комерцiйнi банки досить часто виплачують власникам депозитiв до запитання "прихованний" процент, вiдмовляючись вiд стягнення плати з клiСФнта за користування операцiй. У зарубiжнiй практицi банки iдучи на подiбну поступку клiСФнту, як правило, обумовлюють наперед середнiй розмiр залишку, тобто тiСФСЧ суми, яка повинна постiйно знаходитись на рахунку. При зниженнi цiСФСЧ суми клiСФнт повинен сплачувати операцiйнi витрати банку на ведення рахунку i обробку кожного чека. В УкраСЧнi комерцiйними банками практикуСФться здебiльшого виплата незначного процента за депозитами до запитання, водночас з клiСФнтiв стягуСФться плата за розрахунково-касове обслуговування. Це, однак, не змiнюСФ економiчноСЧ сутi режиму користування вказаними рахунками.
Для клiСФнтiв банку головною перевагою депозитiв до запитання СФ СЧх висока лiквiднiсть, що надаСФ можливiсть безпосереднього СЧх використання як засобу платежу. Водночас основним недолiком даного виду рахункiв СФ незначна величина процентноСЧ плати за ними або повна СЧСЧ вiдсутнiсть. Данi обставини досить часто спонукають власникiв депозитiв до запитання вишукувати iншi, бiльш доходнi способи розмiщення своСЧх коштiв. У звязку з цим комерцiйнi банки намагаються запропонувати клiСФнтам по можливостi бiльший асортимент додаткових послуг, повязаних з веденням рахункiв до запитання. В УкраСЧнi ринок таких послуг поки що не набув достатнього розвитку в силу обмеженостi конкуренцiСЧ у банкiвськiй сферi. З цiСФСЧ точки зору значний iнтерес може представляти досвiд комерцiйних банкiв краСЧн з розвинутою ринковою економiкою, де ведення депозитних рахункiв до запитання нерiдко супроводжуСФться наданням клiСФнтам ряду додаткових послуг.
До таких послуг можна вiднести операцiСЧ банкiв, повязанi з управлiнням готiвкою. Суть СЧх полягаСФ у вiдкриттi клiСФнтам спецiальних СМА-рахункiв (саsh management account), на яких клiСФнтам надаСФться можливiсть зберiга?/p>