Економiчнi основи функцiонування ринку банкiвських послуг в УкраСЧнi
Дипломная работа - Банковское дело
Другие дипломы по предмету Банковское дело
тримання кредит втрачаСФ свою суть i призначення, в результатi чого до недавнього часу банкiвськi позики перетворювались на безповоротнi дотацiСЧ держави рiзним субСФктам господарювання. Перехiд до ринкових вiдносин сприяСФ наповненню принципiв кредитування новим економiчним змiстом, що найбiльшою мiрою вiдповiдаСФ сучаснiй побудовi вiдносин мiж банками та СЧх клiСФнтами.
2. РЖншою важливою умовою кредитування СФ видача позик банком в межах наявних у нього кредитних ресурсiв. Ця умова повязана насамперед з економiчною суттю комерцiйного банку, що виражаСФться однiСФю з найважливiших його функцiй - посередництвом в кредитi.
У нашiй краСЧнi донедавна ця фундаментальна умова кредитування часто iгнорувалась, формування i розподiл кредитних ресурсiв здiйснювались не кожним конкретним банком зокрема, а проводились в рамках СФдиного позичкового фонду всiСФСЧ краСЧни центральним банком. Акумулюючи через низовi банкiвськi установи вiльнi кошти господарства, вiн здiйснював СЧх плановий розподiл шляхом встановлення розмiрiв заборгованостi за короткостроковими i довгостроковими позиками на кiнець року з поквартальною розбивкою.
Зрозумiло, що в умовах ринку така система формування i розподiлу ресурсiв виявилась цiлком неспроможною. Становлення i розвирок незалежних комерцiйних банкiв зумовили появу нових пiдходiв до ресурсного забезпечення активних операцiй. На сьогоднi обсяг кредитних вкладень банку повнiстю залежить вiд розмiрiв сформованих ним ресурсiв, якi включають власнi i залученi кошти. Крiм того. формування повноцiнного грошового ринку в краСЧнi надаСФ банкам додатковi можливостi маневрування кредитними ресурсами шляхом купiвлi СЧх один в одного. Однак таке маневрування здiйснюСФться вже на суто комерцiйнiй основi пiд впливом реальних попиту i пропозицiСЧ на ресурси, що виключаСФ можливiсть адмiнiстративного тиску на банки з боку регулюючих органiв.
3. ОднiСФю з найважливiших умов сучасноСЧ органiзацiСЧ кредитних вiдносин СФ визначення всiх питань, повязаних з кредитуванням, безпосередньо мiж банком i позичальником на договiрнiй основi.
Необхiднiсть застосування кредитного договору зумовлена власне практикою кредитних вiдносин, якi донедавна були орiСФнтованi в основному на пiдтримання за допомогою кредиту платоспроможностi позичальникiв незалежно вiд результатiв СЧх господарсько - фiнансовоСЧ дiяльностi. Така кредитна полiтика призводила до зниження зацiкавленостi учасникiв кредитного процесу в ефективному використаннi наданих в позику коштiв, що не вiдповiдало основним принципам комерцiйного розрахунку, на якому почала грунтуватися вся дiяльнiсть господарських органiзацiй в умовах переходу до ринковоСЧ економiки. Ця ситуацiя створила реальнi передумови для переведення всiх взаСФмовiдносин банкiв з клiСФнтами на договiрнi засади.
Значення кредитного договору як основного документу, що регламентуСФ взаСФмовiдносини мiж банком i позичальниками, ставить до його змiсту ряд суттСФвих вимог. По-перше, укладення кредитного договору передбачаСФ поряд з проведенням СФдиноСЧ кредитноСЧ полiтики банку й iндивiдуальний пiдхiд до кожного позичальника, що повинно вiдображати конкретнi особливостi його господарсько-фiнансовоСЧ дiяльностi. Дана вимога може бути реалiзована через встановлення загальних i особливих умов кредитування для кожного клiСФнта. Однак, як свiдчить практика, банками придiляСФться недостатня увага iндивiдуальним особливостям позичальникiв, з якими укладаються договори. Деякими банкiвськими установами ще застосовуСФться шаблонна система укладення договорiв (включаючи лише змiну дати i суми угоди).
По-друге, при укладеннi договорiв повиннi дотримуватись рiвноправнi партнерськi вiдносини клiСФнта з банком. Це означаСФ, що конкретний змiст кредитного договору, формулювання умов кредитування визначаСФться безпосередньо сторонами, що домовляються. На практицi ж у рядi випадкiв банки самостiйно визначають всi основнi положення, повязанi з умовами i порядком кредитування, не враховуючи при цьому конкретних побажань i пропозицiй клiСФнтiв, що суперечить принципу партнерства, на якому повиннi грунтуватись взаСФмовiдносини банку з позичальниками.
По-третСФ, при визначеннi основних умов кредитного договору повиннi повною мiрою враховуватись можливi змiни ринковоСЧ конюнктури, що можуть мати безпосереднiй вплив на спроможнiсть виконання сторонами своСЧх договiрних зобовязань. На сьогоднi у переважнiй бiльшостi банкiв дана вимога враховуСФться в основному лише при визначеннi порядку сплати процентiв за користування кредитом та СЧх змiни в залежностi вiд змiни процентних ставок на придбанi кредитнi ресурси. У той же час при визначеннi умов на окремi види кредитування, наприклад при вiдкриттi кредитних лiнiй, було б доцiльно визначати питання про спiввiдношення зобовязань банку у наданнi кредитiв з наявним обсягом кредитних ресурсiв. Слiд було б також визначити диференцiйованi умови кредитування (лiберальнi або бiльш жорсткi) в залежностi вiд загальноСЧ економiчноСЧ ситуацiСЧ в краСЧнi i фази економiчного циклу (пiдйом або спад), закрiпивши вказану диференцiацiю у договорах, що укладаються з клiСФнтами на тривалi перiоди часу.
4. Важливою умовою органiзацiСЧ кредитування СФ здiйснення банками кредитних послуг лише за умови суворого дотримання позичальниками кредитноСЧ диiиплiни, тобто всiх правил кредитування i зобовязань, що визначаються положеннями кредитного договору: ефективне використанн?/p>