Економiчнi основи функцiонування ринку банкiвських послуг в УкраСЧнi
Дипломная работа - Банковское дело
Другие дипломы по предмету Банковское дело
ку банкiвських послуг
3.1 Сучаснi тенденцiСЧ розвитку банкiвських послуг за кордоном
Змiни в банкiвському законодавствi, у виробничих структурах, прискорений розвиток ряду галузей господарства стали причинами виникнення нових видiв та iнструментiв проведення банками нетрадицiйних операцiй, сприяли "втечi" у дохiднi фiнансовi активи, суттСФвiй перебудовi операцiй i структури грошово-кредитноСЧ системи, створенню принципово нових напрямкiв розвитку банкiвськоСЧ справи.
Три новiтнiх слова у сферi фiнансових послуг - це iнституцiоналiзацiя, глобалiзацiя та секюритизацiя. Вони породженi сучасною сферою фiнансових послуг.
Стосовно банкiв та iнших фiнансових посередникiв iнституцiоналiзацiя означаСФ повний розвиток i швидке зростання методiв залучення заощаджень. РЖнституцiоналiзацiя процесу заощаджень почалася незабаром пiсля другоСЧ свiтовоСЧ вiйни, досягнувши найвищих темпiв за останнi десятилiття. З погляду iнвестицiйноСЧ дiяльностi банкiв, iнституцiоналiзацiя торкаСФться трьох аспектiв: по-перше, операцiй iнвестицiйних банкiв як дiлерiв у великомасштабнiй торгiвлi цiнними паперами, що повязано з великими розмiрами угод i швидким укладанням СЧх; по-друге, дiяльностi iнвестицiйних банкiв як творцiв ринку i його розвiдникiв; по-третСФ, ролi iнвестицiйних банкiв у злиттi компанiй.
Глобалiзацiя - це злиття або зСФднання фiнансових установ i ринкiв у масштабах усього свiту. Вона повязана з iнтернацiоналiзацiСФю фiнансових установ i ринкiв. Десять рокiв тому тiльки найбiльшi фiрми, в основному комерцiйнi та iнвестицiйнi банки, наважувалися виходити на цю арену. Зараз усе бiльше й бiльше фiнансових компанiй рiзного роду i розмiру провадять справи на мiжнародних ринках, особливо в трьох головних фiнансових центрах свiту: Лондонi, Нью-Йорку й Токiо.
Секюритизацiя (вiд англiйського Sесиritties- цiннi папери) означаСФ продаж позик, оформлених як цiннi папери i саме в такому виглядi проданих iнвесторам. Такi цiннi папери привабливi для iнвесторiв, тому що вони звичайно передбачають деномiнацiю, рiчний дохiд, лiквiднiсть i ризик - на умовах кращих, нiж тi, якi може мати простий власник особистих активiв. Ключовi категорiСЧ для розумiння процесу секюритизацiСЧ - ризик, лiквiднiсть, винагорода й обмеження щодо капiталу. Розглянемо спочатку чинник ризику. Продаючи позики, iнiцiатор секюритизацiСЧ перекладаСФ ризик на iнвестора, яким може бути iнша фiрма. Що стосуСФться чинника лiквiдностi, то проданi позики дають можливiсть банкам збiльшити лiквiднiсть. У процесi продажу позик банки збiльшують комiсiйну винагороду за високий клас своСЧх експертиз i надiйнiсть умов надання позик. До того ж, якщо вони обслуговують позики i цiннi папери, тобто збирають процентнi платежi i пересилають СЧх iнвесторам, вони одержують винагороду за послуги. Нарештi, якщо регульованi державою банки стикаються з балансовими обмеженнями у формi мiнiмального процентного спiввiдношення капiталу й активiв, це може змусити СЧх вилучити активи зi своСЧх балансiв. Шляхом секюритизацiСЧ позик банки можугь упоратися з такими обмеженнями, а одержуючи винагороду за послуги,- намагатися зберегти прибутковiсть. Як бачимо, операцiСЧ по секюритизацiСЧ пояснюються комбiнацiСФю чинникiв, залежно вiд ризику, лiквiдностi, винагороди за послуги й обмежень, повязаних з капiталом.
Сучасне уявлення про сферу фiнансових послуг майбутнього полягаСФ в тому, що традицiйнi кредитнi установи, такi, як комерцiйнi банки й ощаднi iнститути, будуть зведенi до ролi органiзаторiв кредитiв, тодi як реальна фiнансова мiць перейде до секюритизаторiв активiв - iнвестицiйних банкiв. Цей iенарiй допомагаСФ пояснити, чому комерцiйнi банкiри так охоче займаються нинi iнвестицiйною дiяльнiстю.
Ще одною тенденцiСФю в розвитку банкiвськоСЧ справи СФ унiверсалiзацiя операцiй сучасних комерцiйних банкiв. У рамках тенденцiСЧ до унiверсалiзацiСЧ швидкий розвиток одержали нетиповi ранiше для комерцiйних банкiв операцiСЧ - лiзинг, факторинг, проектне фiнансування, управлiння портфелем iнвестицiй клiСФнтiв, консультацiйнi послуги тощо. Провiдне положення в процесi унiверсалiзацiСЧ банкiвськоСЧ дiяльностi - це корiнний перегляд комерцiйними банками концепцiСЧ взаСФмовiдносин зi своСЧми клiСФнтами, значною мiрою обумовлений стабiлiзацiСФю ринку кредитних капiталiв захiдних краСЧн, розширенням його учасникiв i, як наслiдок, - посилення конкурентноСЧ боротьби мiж ними. Багато банкiв зiткнулися з необхiднiстю пошуку нових пiдходiв до пiдвищення дохiдностi своСЧх операцiй. Часткове розвязання ця проблема знайшла не тiльки у збiльшеннi числа запропонованих клiСФнтам послуг, але й у якiснiй переоцiнцi структури операцiй iз клiСФнтами, зниженнi питомоСЧ ваги ощадно-позикових операцiй i збiльшеннi обсягiв операцiй iз цiнними паперами, проведених за рахунок клiСФнтiв i на користь останнiх, про що ми вже говорили вище.
В мiру посилення специфiки дiяльностi клiСФнтiв на мiжнародних ринках банки усе бiльше уваги придiляють наданню СЧм у рiзних формах послуг консультацiйного характеру, в тому числi складання детальних фiнансово-економiчних звiтiв про стан справ у краСЧнi, що цiкавить клiСФнта, добiр потенцiйних партнерiв. надання iнформацiСЧ юридичного характеру тощо. Водночас на початку 80-х рокiв зародилася тенденцiя створення, окрiм мережi кореспондентських вiдносин, фiлiй та представництв так званого "комплексного обслуговування за кордоном".
Тенденцiя до унiверсалiзацi