Дидактична гра як метод навчання математики в початкових класах
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
ладнiшi завдання. Проте iгрова дiяльнiсть трохи зменшуСФться, СЧСЧ замiнюють рiзнi завдання дидактичного характеру. Учнi, захопившись грою, не помiчають, як вони переходять вiд гри до складних завдань, але кожне завдання це СФ своСФрiдна гра, тому що школярi видiляють головне, шукають щось невiдоме, порiвнюють, аналiзуютьтАж
Школа правильно керованоСЧ гри вiдкриваСФ дитинi вiкно в свiт ширше i надiйнiше, нiж читаннятАж - слова цi належать Ж.Фабру [21; 63], далекому вiд проблем дитинства, але що добре розумiв, як багато означаСФ гра в життi дитини i як важливо наставнику, учителю, дорослому, такому, що узявся за дуже вiдповiдальну мiсiю ростити Людину, бути поряд з дитиною i в грi також, керувати нею, але так, щоб дитина бачила в дорослому друга, партнера, а не наглядача. Проста i всiм, здавалося б, зрозумiла думка, - але як це часто буваСФ: легко сказати, проте важко зробити.
Використання iгор допомагаСФ сформувати пiзнавальну самостiйнiсть якiсть особистостi, що проявляСФться у готовностi власними силами здiйснити цiлеспрямовану пiзнавальну дiяльнiсть. Вона i мета навчання, i умова, що даСФ змогу повнiше використовувати можливостi учнiв. Пiзнавальна самостiйнiсть формуСФться у рiзних навчальних ситуацiях: сприйняттi готового матерiалу, спрямованiй пiзнавальнiй активностi, дослiдницькiй пiзнавальнiй дiяльностi.
РЖгри створюють певний емоцiйний фон в учнiвському колективi, але й потребують певного емоцiйного настрою.
Бажання грати, прагнення до дiяльностi властивi кожному учневi. У грi дiти вчаться логiчно висловлювати своСЧ думки, послiдовно дiяти, бути спостережливими, знаходити своСЧм спостереженням образний вислiв. Чим дiяльнiша поведiнка гравця, тим довша гра, тим бiльше приносить вона радостi i знань. Застосування iгор забезпечуСФ СФднiсть формування понять, поСФднуСФ це з iнтелектуальним розвитком та вихованням учнiв, сприяСФ пiдвищенню ефективностi навчання.
Гра стимулюСФ пiзнавальний iнтерес. Це вибiркова спрямованiсть особистостi, звернена до сфери пiзнання, процесу оволодiння знаннями, це iнтерес до глибокого, усвiдомленого пiзнання. Оскiльки пiзнавальний iнтерес багатогранний, вiн може по-рiзному впливати на процес засвоСФння: - виступати як зовнiшнiй стимул процесу навчання, як засiб активiзацiСЧ цього процесу; - як мотив пiзнання, стикаючисть та взаСФмодiючи при цьому з iншими мотивами. Якщо iнтерес до предмета не сформований, засвоСФння буде вiдбуватися нижче за природнi сили учня. Враховуючи це, необхiдно постiйно здiйснювати стимулювання пiзнавальних iнтересiв. Основнi напрями цього: за допомогою змiсту матерiалу, що вивчаСФться та внаслiдок органiзацiСЧ пiзнавальноСЧ дiяльностi.
Дидактичнi iгри на уроках математики в початковiй школi дають можливiсть внести проблемнiсть у пiзнавальний процес, здiйснити самоконтроль пiзнавальноСЧ дiяльностi. Успiшне проведення iгор веде до розвитку пiзнавальноСЧ самостiйностi учнiв.
Пiзнавальна самостiйнiсть це якiсть особистостi, проявляСФться у готовностi своСЧми силами здiйснити спрямовану пiзнавальну дiяльнiсть. Ця активнiсть передбачаСФ здатнiсть здiйснювати пiзнавальну дiяльнiсть, включаСФ необхiднi знання, оволодiння методами пiзнавальноСЧ дiяльностi та сформованiсть мотивiв, якi визначають потребу, прагнення до цiСФСЧ дiяльностi. Пiзнавальна самостiйнiсть може розглядатися, з одного боку, як метод навчання, а з iншого як умова, що даСФ змогу повнiше використовувати можливостi учнiв. Розвиток здатностi виконувати пiзнавальну дiяльнiсть маСФ такi рiвнi: перший засвоСФння забезпечуСФться сприйняттям, усвiдомленням, запамятовуванням матерiалу, другий дозволяСФ застосовувати знання у новiй ситуацiСЧ, що потребуСФ творчого пiдходу до використання знань, якi маСФ учень. Пiзнавальна самостiйнiсть може формуватися у рiзних навчальних ситуацiях, серед яких можуть бути: готова подача матерiалу, спрямована пiзнавальна активнiсть, дослiдницька пiзнавальна дiяльнiсть. ПоСФднувати навчальнi ситуацiСЧ рiзного типу можна внаслiдок використання систем органiзацiСЧ пiзнавальноСЧ дiяльностi. Сформована пiзнавальна самостiйнiсть дасть змогу педагогу органiзувати рiзнi види пiзнавальноСЧ дiяльностi учнiв.
За допомогою гри добре формуСФться в учнiв також логiко-пошукова пiзнавальна дiяльнiсть. Вона нерозривно повязана з констатуючою пiзнавальною дiяльнiстю. Цей вид потребуСФ високого iнтелектуального напруження, вмiння логiчно мислити та користуватися знаннями, що накопичилися, сприяСФ розумовому розвитку учнiв. Правильно органiзована навчальна дiяльнiсть пiзнавально-пошукового типу при використаннi iгор на уроках математики, продумане керiвництво нею з боку педагога, викликаСФ в учнiв iнтерес до навчального процесу, розвиваСФ активнiсть i самостiйнiсть. Самостiйно усвiдомлюючи явища дiйсностi, молодшi школярi вчаться робити власнi висновки. Це формуСФ в них мiцнi глибокi знання. За висловом Л.М.Толстого: тАжзнання тiльки тодi знання, коли набутi зусиллям думки, а не памятi. [27; 51 ]. Тому, необхiдно зробити навчальний процес творчим, осмисленим, активiзувати всю пiзнавальну дiяльнiсть школярiв.
РЖгровi форми навчання сприяють використанню рiзних способiв мотивацiСЧ.
1. Мотиви спiлкування: - учнi, спiльно вирiшуючи завдання, беручи участь у грi, вчаться спiлкуватися, враховувати думку товаришiв; - при вирiшеннi колективних завдань використовуються рiзнi можливостi учнiв; - спiльнi емоцiйнi переживання пiд час гри сприяють змiцненню мiжособистiсних вiдносин.
2. Моральнi мотиви: - у грi