Геологiчна та рельСФфоутворююча дiяльнiсть льодовикiв
Дипломная работа - Геодезия и Геология
Другие дипломы по предмету Геодезия и Геология
даСФ можливiсть вивчати просторово-часовi змiни георгафiчноСЧ оболонки, сучасну структуру i динамiку ПТК планетарного (глобального) i регiонального рiвнiв. Ретельний аналiз космiчних знiмкiв дозволяСФ не тiльки пiзнавати емпiричнi закономiрностi, але i пiднятися на рiвень теоретичних узагальнень.
Космiчнi методи найтiснiше звязанi в своСФму використаннi з картографiчним i математичними методами. Метеорологiя i геологiя поки що залишаються головними споживачами iнформацiСЧ з Космосу. У комплекснiй фiзичнiй географiСЧ також поступово накопичуСФться досвiд застосування космiчних методiв (В.а.НiколаСФв, 1979). Поза сумнiвом, що космiчнi методи розвиватимуться далi i широко використовуватися в географiСЧ. Проте однiСФю з складних проблем СЧх використання СФ величезний, буквально лавинний потiк iнформацiСЧ що вимагаСФ обробки i осмислення.
ОбСФктивнi труднощi застосування математичних методiв до вивчення ПТК полягають в складностi структури обСФктiв дослiдження, в надзвичайно слабкiй формалiзацiСЧ ландшафтних понять i недостатнiй математичнiй пiдготовцi географiв. Вiдомо, що ПТК СФ складними динамiчними системами з безлiччю прямих i зворотних звязкiв як усерединi комплексу (мiж його складовою частинами), так i з навколишньоСЧ ПТК середовищем. Розвиток нових роздiлiв математики, спецiально призначених для вивчення складних динамiчних систем, i накопичений досвiд СЧх використання в бiологiСЧ i геологiСЧ полегшили впровадження математичних методiв в географiю.
2.2 Методи iсторико-ландшафтних дослiджень
Антропогенно-ландшафтна структура СФ одним з параметрiв структурно-функцiональноСЧ органiзацiСЧ ландшафтно-господарських систем. Звiдси випливаСФ, що антропогенно-ландшафтну структуру дослiджуваного регiону на певнi часовi зрiзи може бути розкрито шляхом визначення локалiзацiСЧ, структури та динамiки ландшафтно-господарських систем. Тому конкретнi методи i системи методiв iсторико-ландшафтних дослiджень спрямованi головним чином на картографiчнi реконструкцiСЧ природно-антропогенноСЧ структури ландшафтно-господарських систем дослiджуваноСЧ територiСЧ на певнi iсторико-ландшафтнi зрiзи, визначення антропогенноСЧ перетвореностi ландшафтiв, iсторико-ландшафтне районування.
Для визначення природно-ландшафтноСЧ структури регiону в перiод давнього природокористування використовуються основи сучасних типологiчних ландшафтних карт, данi палеогеографiСЧ та палеоландшафтознавства, iсторичнi матерiали (описовi та картографiчнi) та топонiмiка. Крiм того, проводяться польовi дослiдження на ключових дiлянках. Обстежуються ТСрунти, похованi пiд фортифiкацiйними спорудами городищ, курганними насипами, делювiальними i алювiальними вiдкладами. ЗдiйснюСФться вiдбiр зразкiв для палiнологiчного аналiзу, перевiряються та дешифруються слiди давнього природокористування за матерiалами аерофотозйомки [3].
Методика антропогенно-ландшафтних реконструкцiй суттСФво вiдрiзняСФться для зрiзiв рiзноСЧ iнформативноСЧ забезпеченостi. Для документованого перiоду використовуються давнi картографiчнi матерiали, з яких на ландшафтну основу переносяться межi дiлянок природноСЧ рослинностi, сiльськогосподарських угiдь, населених пунктiв та iнших типiв господарського використання ландшафтiв. Такий пiдхiд застосовуСФться переважно для великомасштабного картографування на ключових дiлянках. При середньо- i дрiбномасштабному картографуваннi великих регiонiв у ландшафтних контурах подаються данi про типи й площi антропогенних ландшафтiв або загальна оцiнка антропогенноСЧ перетвореностi ландшафтiв. Цей процес повязаний з картометричними роботами на давнiх картах або з ландшафтною iнтерпретацiСФю статистичних, кадастрових та iнших матерiалiв.
Визначення ареалiв природокористування за часовими зрiзами, а також параметрiв СЧх ландшафтноСЧ та антропогенно-ландшафтноСЧ структури здiйснюСФться шляхом послiдовного застосування низки спецiальних методiв картографiчного моделювання.
На iсторико-ландшафтних картах вiдображуСФться процес освоСФння i змiн ландшафтiв: на аналiтичних - змiни лiсистостi, розораностi, поширення релiктових фiтоценозiв та iн.; на синтетичних - ландшафти рiзного таксономiчного рiвня, систематизованi за ступенем змiненостi. Ландшафтна основа подаСФться кольоровим фоном. Рiзною штриховкою позначаСФться ступiнь змiненостi ландшафтiв. Для якiсноСЧ характеристики В.С.Жекулiн (1982) пропонуСФ таку градацiю:
окультуренi - сiльськогосподарськi угiддя займають всю територiю;
дуже змiненi - сiльськогосподарськi землi займають бiльше 70% територiСЧ;
змiненi - на сiльськогосподарськi угiддя припадаСФ 50% i бiльше;
слабко змiненi - сiльськогосподарськi землi займають менше 30%;
не змiненi - сiльськогосподарськi землi зустрiчаються окремими "острiвками".
Дослiдження ареалiв природокористування передбачаСФ аналiз територiальноСЧ диференцiацiСЧ освоСФностi в кожному зрiзi, визначення середнiх i максимальних значень, а також фiксацiю давнiх ядер освоСФння i СЧх успадковуванiсть вiд зрiзу до зрiзу. Змiна площ i конфiгурацiй ареалiв надаСФ можливiсть районувати регiон вiдповiдно до критерiю часовоСЧ структури природокористування. Вiдносно тривалостi та послiдовностi господарських функцiй регiон доцiльно районувати за наступними часовими структурами природокористування: постiйне, переважне, перiодичне, нетривале, вiдсутнСФ.
Отже, iсторико-ландшафтне районування в?/p>