Геологiчна та рельСФфоутворююча дiяльнiсть льодовикiв
Дипломная работа - Геодезия и Геология
Другие дипломы по предмету Геодезия и Геология
В°ти певний момент часу, але фрагментарнiсть i нечiтка часова привязка вихiдного матерiалу призводять до необхiдностi залучати матерiал всього етапу, що характеризуСФ зрiз, шляхом його усереднення i узагальнення.
У подальшому аналiз вихiдних даних здiйснюСФться в межах кожного зрiзу (просторовi закономiрностi) або в СЧх зiставленнi вiд зрiзу до зрiзу (часовi закономiрностi). Те ж саме стосуСФться i результатiв аналiзу.
Для iсторико-ландшафтних дослiджень мають значення кiлька принципiв виконання iсторико-ландшафтних зрiзiв:
виявлення i дослiдження провiдних взаСФмозвязкiв мiж природою, населенням i господарством, що притаманнi даному iсторичному перiоду. Так, при вивченнi iсторiСЧ ландшафтiв найбiльш суттСФвими СФ взаСФмозвязки мiж особливостями природокористування, що обумовленi рiвнем розвитку продуктивних сил, з одного боку, та станом ландшафту, з iншого;
синхронностi аналiзу всiСФСЧ iнформацiСЧ, яка вiдноситься до певного етапу природокористування, що представлений iсторико-ландшафтним зрiзом;
територiальноСЧ цiлiсностi регiонiв, в яких виконуються iсторико-ландшафтнi зрiзи. Цей принцип передбачаСФ можливiсть зiставлення одержаних результатiв мiж усiма зрiзами.
одномасштабностi картографiчних матерiалiв для всiх iсторико-ландшафтних зрiзiв, узгодженостi СЧх змiсту й детальностi.
РЖнформацiйна забезпеченiсть iсторико-ландшафтних зрiзiв залежить вiд СЧх iсторичноСЧ глибини. РЖсторична РЖС надаСФ, матерiли для антропогенно-ландшафтних реконструкцiй (описовi, актовi, статистичнi, кадастровi, картографiчнi тощо) порiвняно близького до сучасностi перiоду природокористування. В УкраСЧнi цей документований перiод охоплюСФ найближчi 200-300 рокiв.
Далi вiд сучасностi кiлькiсть та iнформативнiсть iсторичних документiв поступово зменшуСФться. Так, першi iсторичнi документи (лiтописи часiв КиСЧвськоСЧ Русi, а також доби Середньовiччя) мало iнформативнi щодо господарських функцiй ландшафтiв. Вiдомостi про системи землеробства та iншi галузi господарства, СЧх продуктивнiсть дуже неконкретнi. Згадки про клiматичнi, гiдрологiчнi та iншi екстремальнi несприятливi для господарства явища - фрагментарнi. Тому ландшафтна iнтерпретацiя iнформацiСЧ цього мало документованого перiоду без широкого залучення даних iнших РЖС практично не можлива.
Недокументований перiод для регiонiв давнього природокористування СФ набагато тривалiшим порiвняно з документованим i мало документованим. РЖнформацiйне забезпечення цього перiоду здiйснюСФться археологiчною РЖС, яка охоплюСФ також значну частину мало документованого перiоду.
Данi етнологiчноСЧ РЖС використовуються для реконструювання всiх етапiв природокористування, але для недокументованого перiоду провiдну роль вiдiграють теоретичнi етнологiчнi розробки, аналогiСЧ та ретроспективи з ближчих до нас часiв. На бiльш пiзнiх етапах використовуються данi конкретних етнографiчних описiв i регiональних узагальнень.
Топонiмiчна РЖС обслуговуСФ всi етапи природокористування, хоч для найдавнiших з них вона не СФ досить iнформативною. Найдавнiшими СФ лише гiдронiми, якi свiдчать про приналежнiсть до певних мовних спiльностей стародавнього населення регiону.
Оскiльки iнформацiйна забезпеченiсть iсторико-ландшафтних зрiзiв рiзних етапiв природокористування в регiонах давнього освоСФння принципово вiдрiзняСФться в залежностi вiд приналежностi до документованого, мало документованого або недокументованого перiодiв, то й методологiчнi пiдходи до СЧх антропогенно-ландшафтного реконструювання принципово вiдрiзняються.
РОЗДРЖЛ 3. ГЕОЛОГО-ГЕОМОРФОЛОГРЖЧНРЖ ОСОБЛИВОСТРЖ ЧЕРНРЖГРЖВСЬКОГО ПОЛРЖССЯ
3.1 Геолого-iсторичне минуле територiСЧ Чернiгiвського Полiсся
Велику роль в геологiчнiй будовi Днiпровсько-ДонецькоСЧ западини вiдiграють вiдклади мезозойськоСЧ системи. Трiас представлений рiзноколiрними глинами i пiсками загальною товщиною вiд 50 до 200 м. На ньому залягають юрськi вiдклади на глибинi вiд 100 до 500 м. Юрськi вiдклади перекриваються крейдовими, якi залягають суцiльною потужною товщею i в схiднiй частинi Полiсся вiдслонюються. Вони представленi крейдою, мергелем з прошарками кременю i пiсками. Наявнiсть розчинних порiд в складi крейди, СЧСЧ високе залягання та трiщинуватiсть обумовили розвиток карстових процесiв в окремих районах Чернiгiвського Полiсся.
Протягом палеогену в Днiпровсько-Донецькiй западинi переважав морський режим, що призвело до накопичення пiщаних i глинистих вiдкладiв потужнiстю понад 100 м. Тут вiдомi канiвськi, бучацькi, киСЧвськi, харкiвськi й полтавськi вiдклади.
В окремих мiiях Чернiгiвського Полiсся по долинах рiчок палеогеновi вiдклади залягають вище вiд базису ерозiСЧ i беруть участь у будовi сучасного рельСФфу. Поверхня палеогенових вiдкладiв iнтенсивно розминалась у наступнi перiоди i тому дуже нерiвна. На нiй залигають неогеновi, а в деяких мiiях безпосередньо антропогеновi (четвертиннi) вiдклади. Неогеновi вiдклади мають континентальне походження, швидко змiнюються як у вертикальному, так i в горизонтальному напрямi. Представленi вони рiзноманiтними пiсками та глинами загальною товщиною вiд 5 до 2030 м.
За походженням на Полiссi розрiзняють льодовиковi, водно-льодовиковi, алювiальнi, озернi, еоловi, елювiальнi, делювiальнi та органогеннi вiдклади [5].
Найбiльш давнi антропогеновi вiдклади дольодовиковi на Полiссi зустрiчаються порiвняно рiдко [19]. Вони збереглися переважно в зниженнях рел