Геологiчна та рельСФфоутворююча дiяльнiсть льодовикiв
Дипломная работа - Геодезия и Геология
Другие дипломы по предмету Геодезия и Геология
ьСФфу i вiдомi, головним чином, по свердловинах. Дольодовиковi вiдклади представленi суглинками i пiсками товщиною в кiлька метрiв. Викопнi грунти та спорово-пилковi спектри з дольодовикових вiдкладiв (басейн РЖршi) вказують на широкий розвиток лiсостепових ландшафтiв у межах сучасного пiвденного Полiсся [16].
Значний розвиток на Полiссi мають льодовиковi та водно-льодовиковi пiдклади. Льодовиковi вiдклади (морена) мають важливе значення для подiлу антропогенових вiдкладiв на дольодовиковi та пiсляльодовиковi.
Льодовиковi вiдклади представленi валунними суглинками i пiсками червоно-бурого та жовто-бурого кольорiв. Середня товщина морени вiд 2 до 4 м. Характерною рисою морени СФ несортованiсть матерiалiв, що входять до СЧСЧ складу. Серед суглинкiв i пiскiв зустрiчаються рiзного розмiру валуни кристалiчних (гранiти, габро, базальти), метаморфiчних (кварцити, кремiнь) та осадових (пiсковики, вапняки) порiд. Серед них СФ валуни не тiльки з мiiевих порiд, а й з порiд, принесених з iнших районiв. Найбiльшi розмiри валунiв досягають 11,5 м. Льодовиковi вiдклади в межах УкраСЧнського Полiсся збереглися лише в окремих районах. Характерно, що льодовиковi вiдклади зустрiчаються в найвищих частинах пiвденного Полiсся. Зокрема, вони СФ на Волинському пасмi, у схiднiй частинi Житомирського Полiсся (на Словечансько-Овруцькiй височинi), у пiвнiчнiй частинi КиСЧвського Полiсся та збереглися окремими островами на Чернiгiвському Полiссi. У приднiпровськiй частинi Полiсся в складi морени переважають валуннi суглинки, а в захiднiй частинi валуннi пiски.
Поширення льодовикових вiдкладiв свiдчить про те, що переважна бiльшiсть територiСЧ УкраСЧнського Полiсся в час максимального (днiпровського) зледенiння була покрита льодовиком.
Межу поширення морени на Полiссi проводять так: Торчин Рожи-ще Колки Старий Чорторийськ (Волинська область) Бережни-ця Глинне (Ровенська область) Лучанки Шщаниця Бiлки Черевки Веледники Жеревцi Лугини Кривотин Королiвна Ганнiвка Давидiвка Крученець Клiтище Черняхiв Горбашi Житомир РЖвниця Гардишiвка Павелки Вчорайше i далi на пiвдень за межi Полiсся [4].
Уся територiя лiвобережного Полiсся УкраСЧни повнiстю знаходиться в межах поширення льодовикових вiдкладiв. Вiдсутнiсть морени в басейнi Убортi та ПiвденноСЧ Случi (так звана безвалунна область Тутковсько-го), очевидно, повязана з iнтенсивним розмиванням льодовикових вiдкладiв.
У лiтературi пануСФ думка, що на УкраСЧнському Полiссi СФ один горизонт морени. Дослiдження останнiх рокiв припускають наявнiсть двох горизонтiв морени [21]. Нижнiй горизонт вiдносять до днiпровського зледенiння, а верхнiй до московськоСЧ стадiСЧ зледенiння [9]. Це питання потребуСФ дальшого вивчення. На територiСЧ Польщi па цих широтах встановлено два горизонти морени [3].
Водно-льодовиковi (флювiогляцiальнi) вiдклади вкривають значнi площi Полiсся i представленi переважно пiсками, рiдше супiсками, галечниками та суглинками. На вiдмiну вiд льодовикових вiдкладiв вони мають шарувату будову. За умовами залягання СЧх подiляють на пiдмо-реннi та надмореннi. Першi з них, як правило, бiльш крупнозеряистi. Товщина водно-льодовикових вiдкладiв у середньому дорiвнюСФ 25 м. Переважна бiльшiсть водно-льодовикових вiдкладiв Полiсся утворилася в результатi дiяльностi вод днiпровського зледенiння. Води валдайського льодовика, який не переходив через Балтiйсько-Чорноморський вододiл, стiкали на Полiссi, в основному, рiчковими долинами, утворюючи алювiальнi та флювiогляцiальнi вiдклади [8].
У сучасних i давнiх рiчкових долинах поширенi алювiальнi вiдклади, представленi рiзнозернистим пiском з галькою та суглинками. За походженням видiляють заплавний, русловий та старичний алювiй. За вiком алювiальнi вiдклади можуть належати до всiх вiддiлiв антропогену. Дав-ньоалювiальнi вiдклади збереглися лише в дольодовикових долинах.
Бiльш молодi алювiальнi вiдклади складають тераси сучасних рiчкових долин. Середньоантропогеновi вiдклади беруть участь у будовi другоСЧ надзаплавноСЧ тераси, верхпьоантропогеновi в будовi першоСЧ надзаплавноСЧ тераси i сучаснi в будовi заплав. Товщина алювiальних вiдкладiв коливаСФться вiд 35 м до 2030 м.
В алювiальних вiдкладах Полiсся зустрiчаються розсипи корисних копалин.
Озернi вiдклади на Полiссi представленi суглинками, прiсноводними мергелями та органогенними вiдкладами (никшпшми торфяниками). Потужнiсть озерних вiдкладiв становить в середньому 46 м.
На алювiальних та зандрових рiвнинах Полiсся розвинутi еоловi вiдклади. Вони представленi пiсками i не мають шаруватостi. Товщина СЧх незначна 12 м.
Елювiальнi вiдклади на Полiссi утворилися внаслiдок вивiтрювання докембрiйських кристалiчних порiд, крейдових i тротипних вiдкладiв.
Бiля пiднiжжя схилiв, долин, горбiв, валiв в потужнi делювiальнi вiдклади.
Серед пiщаних просторiв Полiсся зустрiчаються дiлянки лесовидних суглинкiв. В окремих мiiях вони утворюють великi острови, значно змiнюючи рельСФф, грунти i рослиннiсть.
РЖншi частини пiвденного Полiсся знаходяться в областi пiдняття з амплiтудою до 50 м (22). Як свiдчать данi повторного нiвелювання, бiльша частина Полiсся i тепер переживаСФ пiдняття.
Позитивнi рухи земноСЧ кори обумовили незначну товщину (1020 м) антропогенових вiдкладiв у пiвденному Полiссi. Весь пiвденний схил ПолiськоСЧ низовини характерний високим заляганням корiнних порiд рiзного вiку, якi поступово опускаються в пiвнiчному напрямi. Товщина антропогенових вiдкладiв