Геологiчна та рельСФфоутворююча дiяльнiсть льодовикiв
Дипломная работа - Геодезия и Геология
Другие дипломы по предмету Геодезия и Геология
ЗМРЖСТ
ВСТУП
РОЗДРЖЛ 1. ОСОБЛИВОСТРЖ ГЕОЛОГРЖЧНОРЗ ТА РЕЛЬРДФОУТВОРЮЮЧОРЗ ДЯЛЬНОСТРЖ ЛЬОДОВИКРЖВ РЖ ВОДНОЛЬОДОВИКОВИХ ПОТОКРЖВ
1.1 Типи льодовикiв та СЧх рух
1.2 Льодовикове руйнування й опадоутворення
1.3 Переносна й акумулятивна дiяльнiсть льодовикiв
1.4 Флювiогляцiальнi, або водно-льодовиковi вiдкладення
1.5 Вiдкладення в перигляцiальних областях
РОЗДРЖЛ 2. МЕТОДИ Й НАПРЯМКИ ЛАНДШАФТНО-ЕКОЛОГРЖЧНИХ ДОСЛРЖДЖЕНЬ
2.1 Методи комплексних дослiджень
2.2 Методи iсторико-ландшафтних дослiджень
РОЗДРЖЛ 3. ГЕОЛОГО-ГЕОМОРФОЛОГРЖЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЧЕРНРЖГРЖВСЬКОГО ПОЛРЖССЯ
3.1 Геолого-iсторичне минуле територiСЧ Чернiгiвського Полiсся
3.2 Загальний характер геологiчноСЧ будови територiСЧ
РОЗДРЖЛ 4. СУЧАСНИЙ РЕЛЬРДФ ЧЕРНРЖГРЖВСЬКОГО ПОЛРЖССЯ ЯК РЕЗУЛЬТАТ ДРЖЯЛЬНОСТРЖ ЛЬОДОВИКРЖВ РЖ ВОДНОЛЬОДОВИКОВИХ ПОТОКРЖВ
4.1 Сучасний рельСФф Чернiгiвського Полiсся
4.2 Ландшафти Чернiгiвського Полiсся
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТОК
ВСТУП
Льодовики - це природнi маси кристалiчного льоду, що знаходяться на поверхнi Землi в результатi нагромадження i наступного перетворення твердих атмосферних опадiв (снiгу). Необхiдною умовою утворення льодовикiв СФ сполучення низьких температур повiтря з великою кiлькiстю твердих атмосферних опадiв, що маСФ мiiе в холодних краСЧнах високих широт i у верхових частинах гiр. У перетвореннi снiгу велике значення мають тиск i сублiмацiя сублiмацiя), пiд якою розумiСФться випар льоду i нова кристалiзацiя водяноСЧ пари. При сублiмацiСЧ вивiльняСФться тепло, що сприяСФ сплавцi окремих кристалiв. З часом фiрн поступово перетворюСФться в глетчерний лiд. Зароджуються льодовики вище снiговоСЧ границi, де розташовуються СЧхнi областi харчування (акумуляцiСЧ). Але при русi льодовики виходять нижче снiговоСЧ границi в область абляцiСЧ (лат. "абляцио" - вiдiбрання, знос), де вiдбуваСФться поступове зменшення маси льодовика шляхом танення, випару i механiчного руйнування. Цю зону iнодi називають областю стоку або областю розвантаження. У залежностi вiд спiввiдношень, що змiнюються в часi, акумуляцiСЧ й абляцiСЧ вiдбуваСФться оiилляция (лат. "оiилляцио" - коливання) краю льодовика. У випадку iстотного посилення харчування i перевищення його над таненням, край льодовика просуваСФться вперед - льодовик настаСФ, при зворотному спiввiдношеннi льодовик вiдступаСФ. При довгостроково зберiгаСФться спiввiдношеннi живлення й абляцiСЧ край льодовика займаСФ стацiонарне положення. Сучаснi льодовики покривають площа понад 16 млн. км, або близько 11% сушi.
Предмет дослiдження геологiчну i рельСФфоутворюючу дiяльнiсть льодовикiв та воднольодовикових потокiв.
Об`СФкт дослiдження - дiяльнiсть льодовикiв та воднольодовикових потокiв в межах Чернiгiвського Полiсся.
Мета дослiдження полягаСФ в тому, щоб проаналiзувати геологiчну i рельСФфоутворюючу дiяльнiсть льодовикiв та воднольодовикових потокiв в межах Чернiгiвського Полiсся.
Завданнями робти СФ:
- розглянути особливостi геологiчноСЧ та рельСФфоутворюючоСЧх дiяльностi льодовикiв i воднольодовикових потокiв;
- характеристика методiв й напрямкiв ландшафтно-екологiчних дослiджень;
- геолого-геоморфологiчнi особливостi Чернiгiвського Полiсся;
- проаналiзувати сучасний рельСФф Чернiгiвського Полiсся як результат дiяльностi льодовикiв i воднольодовикових потокiв.
РОЗДРЖЛ 1. ОСОБЛИВОСТРЖ ГЕОЛОГРЖЧНОРЗ ТА РЕЛЬРДФОУТВОРЮЮЧОРЗ ДРЖЯЛЬНОСТРЖ ЛЬОДОВИКРЖВ РЖ ВОДНОЛЬОДОВИКОВИХ ПОТОКРЖВ
1.1 Типи льодовикiв та СЧх рух
Видiляються три основних типи льодовикiв: 1) материковi, або покривнi; 2) гiрськi; 3) промiжнi, або змiшанi. Класичними прикладами нинi iснуючих материкових льодовикiв служать покриви Антарктиди i ГренландiСЧ.
Рис. 1.1. Антарктичний крижаний покрив
Антарктичний льодовик. Антарктида займаСФ площу близько 15 млн. км2, з них близько 13,2 млн. км2 покрите льодом. Крижаний покрив утворить величезне плато висотою до 4000 м (мал. 1.1). За даними сейсмiчних дослiджень, пiдлiдний рельСФф вiдрiзняСФться великою складнiстю, наявнiстю хребтiв i великих низменностей, опущених на десятки i сотнi метрiв нижче рiвня Свiтового океану. Потужнiсть Антарктичного крижаного покриву змiнюСФться вiд декiлькох сотень метрiв бiля гiр або в краю материка до 4000 м i бiльш у центральних частинах i особливо в межах низинних рiвнин (Берда, Шмидта й iн.) [14]. За винятком деяких гористих мiiевостей, що облямовують, льодовик покриваСФ весь материк, заповнюСФ берег i поширюСФться в моря, утворити величезнi маси так називаного шельфового льоду, що частково лежить на шельфi, що частково знаходиться на плаву.
Рис. 1.2. Материковий крижаний щит ГренландiСЧ i iзогипси поверхнi
Добре вiдомий шельфовий льодовик Росса займаСФ половину моря Росса й обриваСФться уступом, висота якого над морем близько 60 м, мiiями бiльше. Його ширина з пiвночi на пiвдень близько 800 км. В окремих мiiях окраСЧнних зон Антарктиди, там, де рельСФф розчленований, льодовиковий покрив розпадаСФться на окремi вивiднi потоки, що рухаються або в скелястих, або в крижаних схилах. Вiд краСЧв вивiдних i шельфових льодовикiв вiдколюються величезнi крижанi брили - айсберги, деякi з них досягають 50-100 км2. З огляду на, що надводна частина айсберга складаСФ 1/7-1/10 частина його висоти, можна уявити собi грандiознiсть i небезпека для пароплавства цих брил, що вiдiрвалися, що виносяться вiтрами i морськими течiями в