Геологiчна та рельСФфоутворююча дiяльнiсть льодовикiв
Дипломная работа - Геодезия и Геология
Другие дипломы по предмету Геодезия и Геология
?ий з геологiчною структурою територiСЧ. Долина Дпiпра в межах УкраСЧнського Полiсся на значному пiдрiзку огинаСФ Чернiгiвське пiдземне пiдняття, а пiвденнiше пристосована, в основному, до межi мiж Диiпровсько-Доткчiмсою западиною i схилом УкраСЧнського кристалiчного щита.
Вздовж схiдпого краю Чернiгiвського пiдняття йде долина Десни. Припять починаСФться в районi Ратнiнеi.кого виступу докембрiя, а СЧСЧ середня i нижня течiя знаходиться у осьовiй частинi Припятського прогину. Бiльшiсть приток Припятi беруть початок на Волино-Подiль-ськiй плитi, УкраСЧнському кристалiчному щитi, Бiлоруському кристалiчному масивi i мають переважно субмеридiональний напрям.
Важливим вододiльним елементом пiвденного Полiсся СФ УкраСЧнський кристалiчний щит, який обумовив iснування в межах Житомирського Полiсся радiального типу рiчковоСЧ сiтки. Всi рiчки (Пiвденна Случ, Уборть, Уж, Тетерiв та iн.) течуть iз територiСЧ кристалiчного щита в рiзних напрямах i жодна з них не тече на щит.
Геологiчна структура i найновiшi тектонiчнi рухи вплинули не тiльки на загальний план рiчковоСЧ сiтки, а, головне, вiдбились на самiй будовi долини (ширина, кiлькiсть терас, СЧх висота i характер). Долина однiСФСЧ i тiСФСЧ рiчки може мати рiзну будову залежно вiд того, в яких гео-структурних областях вона знаходиться. Долина Тетерева в межах УкраСЧнського кристалiчного щита вузька (ширина заплави 0,30,5 км), а в окремих мiiях (Денишi, Житомир, Коростишев), прориваючись через кристалiчнi породи, маСФ каньйоноподiбний характер, висота схилiв досягаСФ 2030 м. За межами щита долина Тетерева рiзко розширюСФться, береги нижчають, ширина заплави зростаСФ до 23 км, а в пригирловiй частинi до 45 км. Подiбнi змiни долини характернi i для ПiвденноСЧ Случi, Убортi, Словечни, Ужа, РЖрпеня тощо. Будова рiчкових долин тiсно повязана з iсторiСФю СЧх розвитку. Формування сучасноСЧ рiчковоСЧ сiтки Полiсся розпочалося ще з вiдступу палеогенових морiв, що покривали переважну бiльшiсть просторiв ПолiськоСЧ низовини. Неогеновi моря досягали лише пiвденних окраСЧн Полiсся i були поширенi в межах сучасного Волино-Подiлля. Стiк з Полiсся вiдбувався в пiвденнi моря [18].
Розмiщення карстових форм рельСФфу на Волинському Полiссi звязане з тектонiкою, гiдрогеологiчними умовами та будовою сучасноСЧ поверхнi.
На Чернiгiвському Полiссi карстовi форми рельСФфу вiдомi в пiвнiчно-схiднiй частинi (Холминський, Семенiвський райони), де крейдовi вiдклади залягають високо. Тут зустрiчаються лiйки (дiаметром 10 20 м, глибиною 1015 м), молодi карстовi провали, якi утворилися в 1950, 1954 i 1955 роках. Карстовi процеси можуть негативно позначатись на шляховому, гiдротехнiчному й промисловому будiвництвi, водопоСЧ тачаСЧшi, добуваннi корисних копалин. При проведеннi цих робiт необхiдно враховувати наявнiсть карстових форм рельСФфу.
СвоСФрiдний рельСФф розвиваСФться на лесових островах Полiсся. Частина з лих (Словечансько-Овруцька височина, Новоград-Волинський, Лiонський, Нонгород-Сiверський лесовi острови) рiзко видiляСФться в рельСФфi СЧСЧ iд нищеннями, тут iнтенсивно розвиваються яри i балки. У цих районах необхiдно посилити протиерозiйнi заходи обвалувешш верхiвя ярiв, вiдведення води пiд час танення снiгу та при зливах, будiвництво перепадiв на днi ярiв, залiсення ярiв, закрiплення схилiв.
Лiвобережне Полiсся займаСФ розташовану на схiд вiд Днiпра частину зони мiшаних лiсiв УкраСЧни, яка характеризуСФться складнiстю ландшафтноСЧ структури. Ландшафти Лiвобережного Полiсся вiдносяться до рiвнинного класу з двома пiдкласами. Таксономiчна система поширених тут природних комплексiв маСФ такий вигляд: типи (пiдтипи) ландшафтiв СЧх класи (пiдкласи), види (пiдвиди) мiiевоjтi (типи мiiевостi). Ця система витримана при складаннi карти Лiвобережного Полiсся (додаток 1).
У ландшафтнiй структурi Лiвобережного Полiсся переважають комплекси змiшано-лiсового типу (76,7%). Характерною особливiстю територiСЧ СФ проникнення сюди лiсостепових ландшафтiв (23,3%), якi в межах Лiвобережного Полiсся утворюють своСФрiдну несуцiльну смугу. Поширення СЧх тут повязане з iсторiСФю розвитку цiСФСЧ територiСЧ в антропогенi. Формування пiвденноСЧ межi Лiвобережного Полiсся закiнчилося пiд час наступання валдайського льодовика, талi води якого стiкали по долинах рiк, вiдкладаючи алювiально-флювiогляцiальну товщу пiскiв. Останнi разом з льодовиковими i водно-льодовиковими пiсками, супiсками i суглинками днiпровського вiку, що вкривають вододiли, складають лiтогенну основу змiшанолiсових ландшафтiв. Зональний тип ландшафтiв представлений, таким чином, двома основними видами: 1) вододiльними моренно-зандровими та зандровими рiвнинами i 2) терасовими рiвнинами з дерново-пiдзолистими ТСрунтами i змiшаними лiсами.
В межах дослiджуваноСЧ територiСЧ чiтко видiляються двi фiзико-географiчнi областi, якi характеризуються переважанням одного чи двох видiв ландшафтiв. Видовi вiдмiнностi СЧх повязанi зi змiнами тектонiчноСЧ будови i лiтологiСЧ корiнних порiд, iсторiСЧ розвитку в антропогенi. Цi вiдмiнностi проявляються в характерi сiрими опiдзоленими ТСрунтами на крупнопилуватих лесових породах
РОЗДРЖЛ 4. СУЧАСНИЙ РЕЛЬРДФ ЧЕРНРЖГРЖВСЬКОГО ПОЛРЖССЯ ЯК РЕЗУЛЬТАТ ДРЖЯЛЬНОСТРЖ ЛЬОДОВИКРЖВ РЖ ВОДНОЛЬОДОВИКОВИХ ПОТОКРЖВ
4.1 Сучасний рельСФф Чернiгiвського Полiсся
Чернiгiвське Полiсся дренують рiчка Десна i СЧСЧ притоки Бiлоус, Снов, Сейм, Остер. Днiпро в його межах приймають лише декiлька маленьких лiвобережних приток (Вир, Вертеч, Пакулька). Вод