Геологiчна та рельСФфоутворююча дiяльнiсть льодовикiв
Дипломная работа - Геодезия и Геология
Другие дипломы по предмету Геодезия и Геология
ний режим рiчок характеризуСФться весняною повiнню, лiтньою i зимовою межiнню. Повiнь на малих рiчках триваСФ всього декiлька днiв. Взимку рiчки замерзають на 3-3,5 мiсяця. У заплавах Днiпра i Десни велика кiлькiсть дрiбних озер. На окремих дiлянках надзаплавних терас зустрiчаються залишковi озера, якi в даний час iнтенсивно замулюються i заростають (Святе, Волове).
Клiматичнi, гiдрологiчнi i геолого-геоморфологiчнi умови сприяють мiiевому формуванню ТСрунтових вод. РЗх глибина залягання коливаСФться вiд 1-3 м на терасах до 5-7 м на вододiльних рiвнинах. На терасах i в замкнутих пониженнях вододiльних рiвнин ТСрунтовi води живлять болота i беруть участь у формуваннi ТСрунтiв, обумовлюючи СЧх заболоченiсть. У долинах великих рiчок горизонт ТСрунтових вод алювiальних i водно-льодовикових вiдкладень маСФ звязок з харкiвським горизонтом пiдземних вод. Пiдземнi води харкiвського горизонту пiдживляють такi великi болота як Паристе, Видра i частково Замглай.
Рiзноманiтнiсть лiтогенноСЧ основи i мiiевих умов поверхневого i пiдземного стоку викликала велику строкатiсть ТСрунтового покриву i природноСЧ рослинностi [6].
Бiльше половина територiСЧ Чернiгiвського Полiсся займають дерново-слабо- i середньопiдзолистi ТСрунти на суглинках валунiв, водно-льодовикових i алювiальних супiщаних i пiщаних вiдкладах. Вони сформувалися пiд змiшаними хвойно-широколистяними лiсами. Значно поширенi дерново-пiдзолистi ТСрунти в комплексi з дерново-глеСФвими i болотними. На лесових легко- i середнь лiсовi ТСрунти. По слабодренованим вододiльним i терасним пониженням лесових "островiв" зустрiчаються луги i солончаковi ТСрунти в комплексi з болотними. На розчленованих схилах вододiльних рiвнин ТСрунту значною мiрою еродованi. Великi площi займають заплави з алювiальними луговими i болотними ТСрунтами.
СвоСФрiднiсть ландшафтно-типологiчноСЧ структури Чернiгiвського Полiсся визначаСФться перш за все тим, що разом з мiiевостями полiського значне розповсюдження мають природнi комплекси, властивостi яких мають риси лiсостепового походження. Так, мiiевостi полiського складають близько 63,0% всiСФСЧ площi, мiiевостi лiсостепового типу ландшафту займають 18,6% площi. Другу особливiсть ландшафтноСЧ структури складаСФ абсолютна перевага долинних типiв мiiевостей, що займають бiльше 85% всiСФСЧ територiСЧ. Зокрема заплави долин рiчок складають 18,4% вiд загальноСЧ площi.
За характером поСФднань i площi розповсюдження типiв мiiевостей i СЧм властивих урочищ в межах Чернiгiвського Полiсся видiляються 13 фiзико-географiчних районiв. Поширення СЧх тут повязане з iсторiСФю розвитку цiСФСЧ територiСЧ в антропогенi. Формування пiвденноСЧ межi Лiвобережного Полiсся закiнчилося пiд час наступання валдайського льодовика, талi води якого стiкали по долинах рiк, вiдкладаючи алювiально-флювiогляцiальну товщу пiскiв. Останнi разом з льодовиковими i водно-льодовиковими пiсками, супiсками i суглинками днiпровського вiку, що вкривають вододiли, складають лiтогенну основу змiшанолiсових ландшафтiв. Зональний тип ландшафтiв представлений, таким чином, двома основними видами: 1) вододiльними моренно-зандровими та зандровими рiвнинами i 2) терасовими рiвнинами з дерново-пiдзолистими ТСрунтами i змiшаними лiсами.
4.2 Ландшафти Чернiгiвського Полiсся
У вiдповiдностi до фiзико-географiчного районування УкраСЧни (Физико-географическое районирование, 1968) пiвнiчно-захiдна частина ЧернiгiвськоСЧ областi вiдноситься до Чернiгiвського Полiсся - фiзико-географiчноСЧ областi УкраСЧнського Полiсся. РЗСЧ площа - 16,8 тис. кв. км.
Видiлення Чернiгiвського Полiсся як фiзико-географiчноСЧ областi обумовлено своСФрiдним поСФднанням на данiй територiСЧ комплексу ландшафтоутворюючих чинникiв.
В геоструктурному вiдношеннi Чернiгiвське Полiсся знаходиться в межаѰндшафтоутворюючих чинникiв.
В геоструктурному вiдношеннi Чернiгiвське Полiсся знаходиться в межах трьох структурних утворень: схiдного схилу i пiднiжжя УкраСЧнського кристалiчного щита (УКЩ), захiдного схилу Воронезького кристалiчного масиву i розташованоСЧ мiж ними Днiпровське-ДонецькоСЧ западини (ДДЗ). Кристалiчний фундамент тут залягаСФ на глибинi вiд 0,5 км на сходi областi до 3-4 км на заходi. Перехiд вiд УКЩ до ДДЗ вiдмiчаСФться глибинним структурним уступом на схiд вiд лiнiСЧ Ковпита - Смолин - Носiвка, а перехiд вiд Воронезького кристалiчного масиву до ДДЗ - уступом на захiд вiд лiнiСЧ Холми - Понорниця. Схил ДДЗ до Воронезького масиву встановлений на схiд вiд лiнiСЧ - гирло р.Сож - Тупичiв - Березна - Бахмач. Поверхня кристалiчного фундаменту розчленована поздовжнiми i поперечними розломами, ускладнена Чернiгiвським виступом Брагiнсько-ЛоСФвським валоподiбним пiдняттям (Кирилов, Быков, 1960).
Тектонiчнi структури, що в цiлому визначили орографiю Чернiгiвського Полiсся i будову СЧСЧ гiдросiтки, iстотно вплинули на основнi ландшафтоутворюючi процеси. Проте цей вплив маСФ переважно опосередкований характер, оскiльки докембрiйський фундамент територiСЧ перекритий товщею осадових вiдкладiв рiзноСЧ потужностi (вiд 0,5 до 3-4 км), лiтологiСЧ i генезису. Осадова товща Чернiгiвського Полiсся представлена вiдкладами палеозою (нижньопалеозойськими, девонськими i карбоновими), мезозойськими (трiас, юра, крейда) i кайнозойськими (третинними i четвертинними) товщами. В цiлому ЧП маСФ характер акумулятивноСЧ низовинноСЧ рiвнини, бiльша частина якоСЧ в сучасному рельСФфi вiдповiдаСФ Приднiпровськiй низовинi (Бондарчук). М.Г.Волков i РЖ.Л.Соколовський вва